Методика проведення перевірки податку на додану вартість
Оплата податку здійснюється не пізніше двадцятого числа місяця, що настає за звітним періодом.
У терміни, передбачені для сплати податку, платник податку подає податковому органу за місцем свого знаходження податкову декларацію незалежно від того, виник у звітному періоді податковий обов’язок чи ні. Платник податку зобов’язаний надати покупцю належним чином оформлену податкову накладну. Податкова накладна ─ це звітний податковий документ, що підтверджує виникнення податкового обов’язку платника податків у зв’язку з продажем товарів, і одночасно підтверджує право на податковий кредит у покупця ─ платника податку у зв’язку з придбанням таких товарів (робіт, послуг).
Суми податку на додану вартість зараховуються до Державного бюджету і використовуються в першу чергу для бюджетного відшкодування податку на додану вартість і формування бюджетних сум, що направляються як субвенції місцевим бюджетам.
Під час проведення податкової перевірки правильності розрахунку і своєчасності сплати податку встановлюється, чи зареєстрований суб’єкт платником ПДВ, для чого вивчаються матеріали, що складаютьРеєстр платників ПДВ. Далі з’ясовується вид діяльності платника.
У ході перевірки вивчаються книги обліку придбання та обліку продажу, що ведуться винятково особами, зареєстрова-ними як платники ПДВ. Вони повинні бути прошнуровані, пронумеровані, зареєстровані в Державній податковій адміністрації за місцем реєстрації платника.
У ході перевірки книги обліку досліджується правильність її ведення відповідно до наказу Державної податкової адміністрації України від 30 червня 1997 р. № 165, а саме окремий облік операцій, пов’язаних із придбанням товарів із правом занесення до податкового кредиту і без права занесення до податкового кредиту сум податку, облік операцій, вартість яких не входить до складу валових витрат виробництва чи не підлягає амортизації, й операцій, пов'язаних із придбанням імпортних товарів, на які оформляється податковий вексель.
Далі перевіряється книга обліку продажу, до якої заносяться дані щоденного обліку операцій із продажу і визначається підстава для віднесення до податкових зобов’язань сум ПДВ, нарахованих у складі ціни покупцю у звітному періоді у зв’язку з продажем товарів як власного виробництва, так і придбаних для подальшого продажу.
У ході перевірки встановлюється правильність визначення дати виникнення податкових зобов'язань із продажу товарів, встановлюється правомірність відображення в бухгалтерському обліку сум податкових зобов'язань зі сплати ПДВ. Посадовою особою податкової служби встановлюється правомірність встановлення податкових періодів з огляду на те, що визначення податкового періоду для кожного платника здійснюється на початку кожного календарного року з урахуванням поданої податкової звітності за попередній рік. Податковий період може дорівнювати одному календарному місяцю чи кварталу.
Важливим питанням під час перевірки є правомірність використання підприємством пільг з ПДВ. З цією метою перевіряються документи, що дають право на пільги.
Одним із напрямів податкової перевірки ПДВ є правильність заповнення податкової накладної. Найбільш поширеними порушеннями при виписуванні податкової накладної є:
─ відсутність усіх необхідних реквізитів покупця (особливо кодів);
─ не вказується форма проведення розрахунків;
─ відсутність арифметичних підсумків у розрахунковій частині накладної
─ відсутність печатки підприємства, підпису і прізвища керівника й головного бухгалтера;
─ не заповнена покупцем заключна частина (№ і дата одержання накладної).
Слід враховувати, що податкове зобов’язання виникає у продавця навіть при неправильному оформленні податкової накладної ─ за фактом операції продажу.
У ході перевірки ретельно вивчається звітна декларація з ПДВ, складена на підставі матеріалівбухобліку і даних книг податкового обліку. Крім цього, вивчаються необхідні додатки, надані в податкові органи разом із декларацією.
Інформація, наведена в декларації, повинна відповідати даним бухгалтерського обліку та книг податкового обліку. Податкові декларації приймаються без попередньої перевірки зазначених у них показників. Після реєстрації в підрозділі Державної податкової інспекції, в якій здійснюється приймання звітності, у день реєстрації податкові декларації передаються до відділу обліку, де дані щодо нарахування чи відшкодування ПДВ, визначені платником, заносяться до особового рахунка платника.
Відомості про проведення даних щодо нарахування чи відшкодування податкув особовому рахунку відображаються в четвертому розділі декларації, після чого декларація передається для здійснення перевірки щодо відповідності розміру податку, зазначе-ного у декларації, розміру податку, що випливає з поданих рахунків. Особливу увагу під час перевірки ПДВ інспектор приділяє відображенню податкового кредиту, що відображається платником у другому розділі декларації. Для встановлення достовірності податкового кредиту необхідно:
─ упевнитися в наявності всіх підстав, які дають право підприємству на внесення сум до податкового кредиту. Так, підставою для виникнення податкового кредиту за товарами
(роботами, послугами), придбаними у резидента, є виключно
податкова накладна, за імпортованими товарами ─ вантажна
митна декларація, а при імпорті робіт, послуг ─ акт приймання робіт, послуг або банківський документ, що підтверджує
перерахування коштів в оплату їх вартості. Всі операції мають
бути відображені у книзі придбання товарів (робіт, послуг);
─ перевірити правильність відображення сум ПДВ за придбаними товарами, використаними на невиробничі потреби. У цьому разі ПДВ має відображатися за рахунок відповідних джерел фінансування;
─ встановити правильність розподілу сум ПДВ за придбаними товарами, які використовуються для виробництва пільгових товарів або товарів (робіт, послуг), що не є об'єктом оподаткування, а також товарів (робіт, послуг), то оподатковуються у звичайному порядку. Якщо облік товарів та сплачених за них сум ПДВ в зазначених випадках не ведеться окремо, то розподіл здійснюється, виходячи з питомої ваги оподатковуваних операцій (без урахування ПДВ) у загальному обсязі операцій (без урахування ПДВ). Отже, під час перевірки слід упевнитися, що в податковий кредит не потрапили суми ПДВ за придбану сировину та матеріали, що використовуються для виробництва пільгових товарів або товарів, що не є об'єктом оподаткування. Ця норма не стосується до ПДВ, сплаченого за придбаними основними фондами виробничого призначення, якщо вони використовуються в оподатковуваних і неоподатковуваних операціях. У такому разі всю суму ПДВ відносять до складу податкового кредиту у періоді їх придбання.
Під час проведення документальної перевірки правильності нарахування ПДВ насамперед необхідно звернути увагу на встановлення повноти податкових зобов'язань з ПДВ. Для цього потрібно:
─ здійснити контроль обігу відвантаження товарів, надання послуг, виконання робіт та відображення їх у податковому обліку. Для цього використовуються податкові накладні, книга продажу товарів (робіт, послуг), а також укладені угоди
купівлі-продажу та міни. Слід упевнитися, що усі суми ПДВ,
відображені у податкових накладних та в книзі продажу, були
відображені в декларації з ПДВ. При цьому звертається увага
на те, щоб номер податкової накладної збігався з порядковим
номером відповідної операції в книзі продажу. З метою виявлення випадків відвантаження товарів, обороти з яких не
внсеено до бази нарахування ПДВ, слід перевірити документи складського обліку, а саме накладні, що засвідчують відпуск
продукції зі складу підприємства. Крім того, за допомогою платіжних документів необхідно встановити випадки надходження коштів на поточний рахунок у порядку попередньої оплати,
які не було включено в об'єкт оподаткування ПДВ;
─ у разі встановлення випадків відвантаження товарів без оплати або з частковою оплатою в межах бартерних операцій, натуральних виплат у рахунок оплати праці фізичним особам, що перебувають у трудових відносинах із платником податку, передачі товарів у межах балансу платника для невиробничого використання, а також під час реалізації товарів (робіт, послуг) пов'язаній особі необхідно впевнитися в правильності визначення бази оподаткування. В таких випадках база оподаткування визначається, виходячи з фактичної ціни операції, але не нижчої за звичайну ціну;
─ особливу увагу слід звернути на випадки відчуження об'єктів застави. Таке відчуження відбувається, коли підприємство не виконує у встановлений термін боргових зобов'язань. У такому разі відчуження об'єкта застави прирівнюється до продажу такого об'єкта з нарахуванням ПДВ. Перевіркою позичкових
рахунків та кредитних угод необхідно встановити, чи надавалися підприємству кредити і як вчасно вони були повернені;
─ якщо підприємство імпортує товари критичного імпорту для власних виробничих потреб, слід упевнитися, що ці товари не було реалізовано «на сторону». При встановленні таких випадків перевірити правильність визначення бази оподаткування і суми ПДВ;
─ якщо підприємству, що перевіряється, були надані послуги
(виконані роботи) нерезидентами (міжнародний аудит, оренда міжнародних каналів зв'язку) на митній території України, то необхідно встановити, що вартість таких послуг (робіт) внесено до бази нарахування податкового зобов'язання з ПДВ. До суми податкового кредиту такий ПДВ має бути внесений у наступному податковому періоді;
─ якщо підприємство виробляє підакцизну продукцію, необхідно перевірити, чи внесений акцизний збір до бази нарахування ПДВ. Це положення стосується також інших податків і зборів, що входять до ціни продукції.
Під час перевірки ПДВ звертається увага також на відшкоду-вання цього податку. Відповідно до чинного законодавства існує три види відшкодування ПДВ: експортне, бюджетне відшкодування протягом місяця та бюджетне відшкодування в загальному порядку.
Експортне відшкодування.Платники ПДВ, що мають право на експортне відшкодування:
─ місячні платники ПДВ, що звітують за повною формою декларації з ПДВ, і ті, що здійснюють протягом звітного періоду в загальному обсязі операцій експортні операції, що оподаткову-ються за 0% ставкою.
Механізм здійснення відшкодування:
─ платник має право на експортне відшкодування протягом 30 календарних днів від дати подачі декларації з ПДВ. Платник повідомляє в декларації порядок здійснення відшкодування.
Документ, у якому відображається сума відшкодування:
─ рядок 6 додатка 1 «Розрахунок експортного відшкоду-вання» до декларації з ПДВ. Декларація з ПДВ (за повною формою).
Бюджетне відшкодування протягом місяця.Платники ПДВ, що мають право на бюджетне відшкодування протягом місяця:
─ місячні і квартальні платники ПДВ, що звітують за повною формою декларації з ПДВ, та ті, що здійснюють в загальному обсязі операцій, операції, що оподатковуються за 0% ставкою на митній території України.
Механізм здійснення відшкодування:
─ платник має право на одержання бюджетного відшкодуван-ня протягом місяця після місяця подачі декларації з ПДВ. Плат-ник повідомляє в декларації порядок здійснення відшкодування.
Документ, у якому відображається сума відшкодування:
─ рядок 6 додатка 3 «Розрахунок частки бюджетного відшкодування» до декларації з ПДВ. Декларація з ПДВ (за повною формою). Бюджетне відшкодування в загальному порядку.Платники ПДВ, що мають право на бюджетне відшкодування в загальному порядку: ─ місячні і квартальні платники ПДВ, що звітують за повною формою декларації з ПДВ, та ті, що здійснюють у загальному обсязі операцій, операції, що оподатковуються податком за 0% ставкою. Механізм здійснення відшкодування: ─ якщо сума від’ємного значення ПДВ не відшкодовується сумами податкових зобов’язань протягом 3-х наступних звітних періодів, то вона підлягає відшкодуванню з державного бюджету України протягом місяця, після місяця подачі декларації з ПДВ за звітний період після виникнення від’ємного значення податку. Документ, у якому відображається сума відшкодування:
─ рядок 25 Декларації з ПДВ (за повною формою).
Якщо за наслідками документальної або камеральної перевір-ки податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, у плат-ника виникає заборгованість (або переплата). Сума бюджетного відшкодування, не сплачена у зазначені строки, вважається бюджетною заборгованістю. На суму бюджетної заборгованості нараховується пеня на рівні 120% від облікової ставки НБУ, встановленої на момент її виникнення.
ВИСНОВКИ
Податок на додану вартість (ПДВ) ─ це непрямий податок, який входить у вигляді надбавки до ціни товару, і є частиною новоствореної вартості, що утворюється на всіх стадіях виробництва, надання послуг або після митного оформлення, і сплачується до Державного бюджету.
Суми податку на додану вартість, що підлягають сплаті до бюджету чи відшкодуванню з бюджету, визначаються як різниця між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з будь-яким продажем товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, і сумою податкового кредиту звітного періоду.
Оплата податку здійснюється не пізніше двадцятого числа місяця, що настає за звітним періодом.
Податковий період може дорівнювати одному календарному місяцю чи кварталу.
Платники ПДВ, що мають право на експортне відшкодування, ─ місячні платники ПДВ, що звітують за повною формою декларації з ПДВ, і ті, що здійснюють протягом звітного періоду в загальному обсязі операцій експортні операції, що оподатковуються за 0% ставкою.
Платники ПДВ, що мають право на бюджетне відшкоду-вання протягом місяця, ─ місячні і квартальні платники ПДВ, що звітують за повною формою декларації з ПДВ, та ті, що здійснюють у загальному обсязі операцій, операції, що оподатковуються за 0% ставкою на митній території України.
Платники ПДВ, що мають право на бюджетне відшкодування в загальному порядку ─ місячні і квартальні платники ПДВ, що звітують за повною формою декларації з ПДВ, та ті, що здійснюють у загальному обсязі операцій, операції, що оподатковуються за 0% ставкою.
Запитання для самоконтролю
1. Суб’єкти ─ платники податку на додану вартість.
2. Об’єкт оподаткування ПДВ.
3. Ставки податку на додану вартість.
4. Пільги з ПДВ.
5. Механізм розрахунку сум податку на додану вартість, що підлягають сплаті до бюджету чи відшкодуванню з бюджету.
6. Строк (термін) сплати ПДВ до бюджету.
7. Податкова накладна, хто її заповнює.
8. На що використовуються в першу чергу суми податку на додану вартість які зараховуються до Державного бюджету?
9. Визначення суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету чи відшкодуванню з бюджету.
10. Правильність заповнення податкової накладної.
11. Встановлення достовірності податкового кредиту з ПДВ.
12. Встановлення повноти податкових зобов’язань з ПДВ.
13. Платники ПДВ, що мають право на експортне відшкодування.
14. Платники ПДВ, що мають право на бюджетне відшкодування.
15. Механізм здійснення бюджетного відшкодування в загальному порядку.
Тестові завдання до теми 9 (64 тести)