Козаччина

XIII-XIV - ст перші згадки про козаків, але не українських

1492 рік перша письмова згадка про черкаських козаків.

Це частина кочового населення, яка йшла на вільні хліба шукати вільного життя і заробітку (грабувати або когось захищати).

Кочове козацтво вплинуло на формування українського козацтва, бо формувалося у степу. В степу можна було полювати, збирати дикий мед, але дуже ризиковано. Ніхто не захищав. Дуже прибутково, але тільки для тих, хто міг пристосуватися до дуже непростих умов життя в степу.

Що прискорило формування козаччини

Напади татар. Часті напади, татари чудово орієнтуються в степу. І Литва і Польща були неспроможні тримати своє військо, яке могло б у будь-яку секунду вести бойові дії в степу з кочовиками – певна специфіка.

Певний час ці загони поповнюються майбутніми козаками.

Селянство – це передусім селяни втікачі, які втікали в степ на знак протесту проти закріпачення. ??? але селянин все ж не вояк. Це треба навички мати, займатися цим.

Але втікачів справді було багато. Переселення селян, але це ще не козаки. Землевласники, щоб заманити до себе селян, надавали їм пільги, звільняли на 10-15 років від податків за умови, що вони будуть обробляти цю землю. Колонізація цієї землі. Але ще не козаччина.

Лепявко вважає, що після унії дуже велика частина певного населення бояр (збройних слуг) (бояри тепер не шляхтичі, але люди, які заробляли на життя збройною службою – це середнє між шляхтою і селянином, вони отримували землю і несли за нею військову службу). До унії вони поповнювали ряди загонів, захищаючи кордони держави від татар. Їм не знайшлося місце в ієрархії держави, поповнюють ряди, навколо цього боярства формується козацтво.

Перші козацькі ватажки – не селяни ж. Частина населення, яка з діда-прадіда не звикла працювати в полі, збирається на цих землях – Дикому Полі. Дмитро Вишневецький вважається заснував першу січ на Хортиці. Вишневецький – це князь. В 1553 році цей князь з певним загоном козаків поїхав до турецького султана. І щось майже рік робив там у Стамбулі. Можливо, пропонував своїх найманців. Може, для боротьби з татарами намагався знайти порозуміння з султаном. Йому не сподобалося ставлення литовської держави. Енергії у Вишневецького було дуже багато, переїхав служити московському царю, досить успішно служив. На поч. 60-х років повернувся до Литви. Бере участь у боротьбі за молдавський престол. Йому запропонували стати молдавським господарем, там він був захоплений і був страчений турками.

Що таке перші козаки і чим керувалися? Захист держави? А,може, боротьба з татарами, а кому служити – пофіг? Але поступово козацтво стає все більше чисельно, перетворюються на неконтрольовану силу. 1571 рік – спроба набрати реєстр із козаків. Спроба контролювати хоч якось козаків, бо останні нападають на Крим, Подунав’я. Під час Лівонської війни козаки явили собою дуже суттєву військову допомогу. Це боярство (ядро форм козаків) брало за приклад шляхту. Саме тільки тому, що вони несли військову службу, вони мали право на ЗЕМЛЕВОЛОДІННЯ. І вони розуміють, що нічим не гірші за шляхту, починають боротися за пільги. 1583 рік закінчується лівонська війна. Значна частина козаків отримує платню. Вони захоплюють Бендери, пограбували місто. Стефану Баторію вдалося якось утихомирити.

 

Кін 80- х років козаки постійно здійснюють напади. Контролювати цю ситуацію держава не може. Але може налякати. Перший прояв загрозливих моментів – 1591 рік повстання Косинського. Все ці спроби збільшити реєстр. 1590 рік – 1000 реєстровців. Коли реєстровцям не заплатили, посилилося незадоволення. Один із командирів козаків Криштоф Косинський (з Підляшшя, шляхетського роду, один із Косинських був сенатором). Саме повстання почалося після того, як затримали платню. Рокітне – населений пункт, який отримав Косинський за свою службу, але за нез’ясованих обставин він продав цей пункт Янушу Островському відбулося захоплення маєтку Янушем (купчі не було).

В 1591-93 роках відносно спокійне повстання. Досить швидко низові козаки (запорожці) близько 4-5 тис у Косинського було, контролював усю Київщину і поділля. Козаки змусили присягнути собі Переяслав, Богуслав, Канів, Черкаси, Біла церква. Вони впродовж тривалого часу вимагали стації – право війська на своє утримання, розквартирування на певній території. Місцевій шляхті це дуже не подобалося – таке сусідство з козаками. Козаки вимагали скласти присягу собі в 1593 році битва під п’ятками, нищівна поразка Косинського. 2-3 тис повстанців із 5 загинуло. Косинський вибачився перед Островським, але ситуація не розрядилася. Козаки продовжували контролювати ситуацію і ці території. Смерть Косинського в 1593 році. Невідомо після якої сутички він загинув. Але десь у Черкасах.

1594-1596 рік повстання Наливайка. В результаті молдовського походу планували кампанію боротьби з турками. Військова кампанія припинилася, угода речі посполитої з турками, низові і реєстровці не хотіли втрачати «роботу» - і знову величезні території держави контролюються козаками. 1596 рік прийшло коронне військо і грохнуло повстання. Як пишуть дослідники, загін Наливайка – це 10-12 тис чол..

 

Наприкінці XVI століття козацьке питання стає непростим. З одного боку, держава не може без козаків – всі війни Речі Посполитої здійснюються козацькими загонами. З іншого – платити козакам у мирний час, утримувати їх від нападів на сусідів, від повстань, контролю територій – це проблема для держави. На кін 16 століття суспільство починає розпадатися на декілька досить ворожих груп населення.

Всі війни Річ Посполита могла вести тільки за допомогою козаків. Кампанія з турками 1620-1621 роки. 1620 рік – поразка під Цецорою. 1621 – перемога під Хотином, дякуючи козакам. Відчувають себе силою. 1620 рік Сагайдачний висвячує православну ієрархію (впіймав Феофана, який це і зробив). З усім запорозьким військом увійшов до складу київського братства. Козацтво починає впливати на релігійне питання. Козаки фактично ліквідували всі спроби православних і уніатів між собою домовитись.

З цього часу відбувається поєднання козаків і православ’я, козаки виступають не просто як військова сила, а і як захисник всього руського православного населення. 1634 рік митрополит став Петро Могила (класичний шляхтич) досить негативно ставився до козаків.

 

Врегулювати питання козаків не вдалося. 20-30 рр повстання. 1625 рік – Жмайла. Вимоги: збільшення реєстру і всіляко нападали на татар, кримське ханство.

Козаки можуть проживати в межах 6 полків (після Жмайла), якщо хочеш жити поза межами – ти підданий короля.

Повстання Федоровича 1630 рік

32-34 рр смоленська війна козаки допомагають Польщі. Козакам знову не заплатили

35 рік – будують Кодак.

37-38 рр Бут і Остряниця – останнє повстання перед 48 роком

В 38 році ми бачимо вже спробу уряду жорстко розв’язати козацьке питання. Схвалена ординація війська запорозького. Ліквідовується виборність гетьмана і полковників. Ліквідовується запорозька січ – лише залога з реєстрових козаків. 10 років 1638-1648 рр. тихо було якось («золоте десятиріччя», «десятиріччя спокою»)

 

 

Повстання Хмельницького. Руїна. Мазепа.

 

На попередній лекції зазначили, що з кінця 16-17 ст в суспільстві посилюються певні протиріччя, пов’язані з розвитком козацтва. Воно фактично з др. пол. 16 ст висувало вимоги на надання їм прав певного військового стану (середнє між шляхтою і селянством). Козацтво стає дедалі чисельніше. З одного боку держава не може проводити активну зовнішню політику без козаків. Держава не надає козакам тих прав, які вони вимагали. Повстання напр. 16 ст Косинського, Наливайка. Дуже напруженим була др. пол. 20 рр. активна участь козаків у відновленні православної ієрархії… Все це свідчило, що ситуація з козаками справді стає загрозливою

Ординація війська запорозького 38 року – ліквідація запорозької січі, замість виборного гетьмана обирається комісар, полковники не обиралися а призначалися з числа шляхти, обмеження реєстру. Уряд думав, що це якось вирішить питання. Десятиріччя 38-48 – десятиріччя спокою, але як з’ясувалося ті проблеми, які існували раніше, не були розв’язані, були силовим шляхом тимчасово загнані кудись. Все це вийшло на поверхню в 48 році.

 

 

ПОВСТАННЯ ХМЕЛЬНИЦЬКОГО

Про Хмельницького і його повстання є багато поглядів. Часто протилежних. Ми з’ясовуємо перебіг подій та основні тенденції. Чим була переяславська угода 54 року?

Вже в 1646 році польський король Владислав дуже активно лобіював ідею війни з Туреччиною і з Кримом. Чи потрібно це було, чи реально, але він справді докладав дуже серйозних зусиль на цю кампанію. Але без козацтва це було нереально. Сейм виступив проти цієї війни. Без згоди сейму розпочати король не міг, треба було багато матеріальних ресурсів. Є інформація , що король мав зустріч з козаками і уклав з ними певну домовленість, щоб козаки готувалися до кампанії. Були надані певні гроші, клейноди. І можна припустити, що король сподівався навіть якщо сейм не дасть добро на початок війни, то морський похід козаків спровокує турків та Крим і тоді річ посполита не буде мати вибору, аніж розпочати (продовжити) цю війну

В 1647 році річ посполита складає військовий союз з Москвою, який спрямований проти кримського ханства. І та, і та сторона гарантували безпеку, допомогу. Москва в районі Путивля зосередила досить великі військові сили. Москва чекала знаку від речі посполитої, щоб розпочати бойові дії.

В 1648 році починається повстання козаків. Безпосереднім поштовхом. На початок повстання хмель був досить авторитетним серед козаків. Чигиринський підстароста Чаплинський напав на маєток хмеля у суботові, побили його сина. Безпосередній поштовх до виступу – активна поведінка хмеля, який бажаючи помститись, відновити справедливість вирішив розв’язати це питання за допомогою зброї. Легенда, що коли хмель поскаржився королю з цього приводу, король йому відповів: у тебе, дурню, що, немає шаблі.

Перебіг подій 48-54 не будемо розглядати як у військових підручниках. Згадаємо певні головні моменти, які допоможуть нам зрозуміти, що все ж таки відбувалося. Для того, щоб розпочати повстання, козаки повинні були отримати підтримку кримського хана, щоб забезпечити тил. Без татарської кінноти повстання козаків було б приречене на поразку. І тільки після отримання згоди, коли прийшов військовий загін, починається навесні 48 року, 48 рік дуже вдалий для козаків, жовті води, корсунь, пилявці. Здавалося б усе. Річ посполита не має війська. Посполите рушеніє за кілька тижнів нереально було зібрати. Тут постає питання. Влітку під час повстання Владислав гине. Період без королів. Чому наприкінці 48 року, коли перед козаками відкривалася вся Польща, Варшава, опору серйозного не було. Але наприкінці 48 року хмель складає перемир’я і повертається на вихідні позиції. Ті вимоги, які висунув хмель, виглядають смішно порівняно з масштабом військового успіху. Збільшити реєстр до 12 тисяч. Отримати під гетьманську булаву чигиринське староство – це дрібниці, коли ти можеш завоювати державу. Думки дослідників.

По-перше, військо, яке складалося як з козацтва, так і селянства, трохи втомилося. Воювати взимку в той час було досить складно (провіант, фураж), кавалерія не катіт. Починаються хвороби, пошесть, певна частина війська хмеля починає розбігатись. Ударна сила (свідома) – це козацтво, а були і ті, хто приєднався заради грабунку. Частина змилася. Праві ті дослідники, які вважають що перебіг подій 48 року свідчить про те, що в цей час у хмеля не було ще думки про створення якоїсь незалежної держави, навіть якоїсь автономії. Коли виходити з цього, це було звичайне козацьке повстання як і раніше. Але масштаби цієї тимчасової перемоги справді вражали. Взимку 48-49 рік хмель повертається до Києва, його зустрічають як національного визволителя, зустрічають і духовенство. З ініціативи грецького духовенства, яке мало свої інтереси щодо поширення православ’я… це все змінює погляд і хмеля, і старшини на подальше завдання. Навряд чи хмель відразу зрозумів, що треба будувати укр. Незалежну державу, але думки певні з’явилися. Активна дипломатична діяльність, пошук союзників. У 48 році пропонував Москві союз, бо між московою і річчю посполитою був союз, спрямований проти татар, а татари разом із хмелем. Це було невигідно для хмеля. Є свідчення, що коли московський уповноважений зустрівся хмелем і запропонував досягти миру з річчю посполитою, це розгнівало хмеля, що він хотів накинутися з кулаками на нього. Якщо забігти на кілька років наперед, то впродовж цього часу хмель був зацікавлений у союзі з Москвою, але Москва не наважувалася. Ще на поч. XVII століття самозванці потрясли московське царство. Похід на Москву 1618 року Сагайдачного, Смоленська війна 1632-1634 рр – це все було за підтримки козаків. Але річ посполита на момент повстання була дуже сильною державою. Москва дуже обережно ставилася до союзу. Вичікувала. Цікава думка Грушевського: якби союз між хмелем і Москвою відбувся ще в 48 році, коли хмель був ще сильним (і був би союз рівних), то перебіг боротьби хмеля а й взагалі стосунки між Москвою і козаками розвивалися б за зовсім іншим сценарієм.

Хмель взяв участь у виборах нового короля. Ян Казимир не був симпатиком козаків, але хмель все ж підтримав його. І для хмеля, і для речі посполитої ще все було попереду. В 1649 році річ посполита зробила спробу відновити статус-кво. В результаті частина війська була заблокована в Збаражі, і коли на допомогу пішов король, відбулася перша зрада татар (під Зборовом). Коли можна було вимагати певні умови для козаків, татарам було невигідно, щоб хтось переміг. Не хотіли посилення. Завжди коли спільне козацько-татарське військо було за один крок від перемоги, в усіх випадках татари зраджували і тікали.

Зборівська угода з одного боку, було більше ніж 12 тисяч – 40 тисяч реєстру, Київщина, Чернігівщина, Брацлавщина під юрисдикцією гетьмана, амністія шляхти, яка брала участь у війні. Селяни були дуже незадоволені, бо змушені були вертатися додому, а вони хотіли воювати. Козаки сказали: ми козаки, а ви селяни. Мандуйте додому.

1949 рік фактично не вирішив знову питання. І ті незадоволені, і ті. Результат – битва під Берестечком в 1951 році. Дуже серйозна поразка козаків. Татари зрадили. Білоцерківський мир через кілька місяців було складено. Із Литви Радзівіл ішов на київ, і військо речі посполитої ішло на південь. Під час цього походу вмирає Ярема Вишневецький (класний воєначальник). Хмель зміг зібрати залишки козаків, коли поляки підійшли до Білої Церкви. І склали угоду. 20 тисяч реєстру. Тільки Київщина.

В 1652 році битва під Батогом, 20 тис знищили разом з гетьманом Калиновським (тактична перемога)

1653 рік – королівський вік (все йшло на користь речі посполитої)

Битва під Жванцем. Без участі козаків татари вступили в переговори з поляками, домовилися про мир. Перспектив у хмеля з козаками вже не було. Виснажена величезна територія. Фізично була знищена значна частина населення. Спустошення. Багато населення тікало до московської держави, активно заселялася Слобожанщина і Донеччина. Не було військового потенціалу у хмеля. Становище хмеля впродовж цих 6 років було складним. Хоча його підтримувала козацька старшина, але далеко не всі вважали, що те, що робить хмель – це правильно. Часто були прояви непокори окремих козацьких полків. Дуже багатьом серед козацької старшини не подобалися спроби хмеля перетворити владу першого серед рівних на щось схоже на диктатуру. Незадоволене було селянство. Ситуація необнадійлива.

Восени 1653 року в справи втручається Москва. В жовтні 53 року в Москві земський собор, зрозумівши, що настав час втручатися, вирішили погодитися на пропозицію хмеля і взяти його під високу царську руку. Впродовж війни хмель постійно звертався в пошуках союзників (напр. звернення до султана, васали султана кримське ханство, і протекторат над козаками. Султан не хотів, щоб козаки нападали на крим. Частина старшини підтримувала саме цю ідею. Але більш широкі маси козаків навряд зрозуміли ідею турецького протекторату – масова свідомість).

Москва – це православ’я, козакам це подобалося. Але як не дивно православна ієрархія на укр. Землях була категорично проти союзу з Москвою. Не перебільшуємо значення релігійного питання. В жовтні земський собор оголосив війну.

 

ПЕРЕЯСЛАВСЬКА РАДА

Чому переговори відбуваються не в києві, а в полковому місці Переяславі. Хмель, на відміну від Москви, не хотів у києві. Врахуймо, що і православна ієрархія з митрополитом були проти возз’єднання, тому хмель не хотів проблем. Ніяких джерел з української сторони про переяславську зустріч не залишилося. Відбувалися тільки ділові переговори, хмель не хотів урочистостей.

Зустрілися у Переяславі. На наст день домовилися що військо запорозьке з хмелем буде присягат. Зустрілися в церкві. Виникла цікава ситуація. Перед тим, як скласти присягу перед царем, хмель запропонував, щоб цар заприсягнув козакам. Сказали, що цар не може складати присягу перед своїми підданими. Це здивувало хмеля і старшину – бо вони формувалися на зовсім іншій політичній культурі. Московська держава – деспотичні принципи. Для хмеля треба було отримати військову допомогу, але й гарантії збереження їх прав. Від імені царя Бутурлін не склав присягу. Але від себе Бутурлін пообіцяв, що цар обов’язково дотримається всіх вимог.

Про що йшлося під час зустрічі. Москва гарантувала, що надає військову допомогу у війні і збереження всіє прав і вольностей всіх станів, які репрезентував хмель. Склали присягу. Участь в цьому брало 284 особи (хмель, генеральна старшина, більшість полковникві, певна частина населення переяслАва) січень 1654 рік. Розійшлися.

В лютому до Москви відправляється посольство від хмеля з конкретними пропозиціями прав та обов’язків кожної сторони. В березні 54 року підписані березневі статті. Не маємо оригіналу, лише копію, зроблену в Москві з статей. Тільки чернетка перекладу з зауваженнями, де дуже непослідовно розкидані ці пункти (23), де ідуть і права окремих станів, і військовий союз. Але так звані березневі статті 11 пунктів до нас в оригіналі також не дійшли. Лише московський переклад. Тому дуже важко визначити, що ж там відбулося насправді.

Але беручи все до уваги висновок: Москва визнавала гетьмана як верховного правителя козацької території, він обирався козаками, затверджувався Москвою, мав право міжнародних зносин (коли ж з поляками та турками – повідомляй царя.)

В Києві 3000 московського війська з московським воєводою ставився. Гетьманщина повинна була сплачувати щорічну данину, збираючи своїми силами.

 

Відразу ж після цього Москва розпочинає військові дії проти речі посполитої. Після того, як на неї вдарили шведи, почався 1655-1660 «потоп», коли не було зрозуміло чи залишиться польська держава взагалі.

Але інтереси Москви були відмінні від інтересів хмеля. До цього часу немає одностайної думки чим був цей союз з Москвою. Деякі вважають це інкорпорацією козацької держави в Москву. Інше свідчення, це – або військовий союз, або персоніфікована унія, більшість схиляються, що це був протекторат: Москва допомагає з поляками, а козацька держава платить за це щорічну суму. Москва все ж з самого початку дивилася на цей союз як на приєднання цих територій під свою владу, козаки сприймали це як існування двох незалежних держав. Цар вважав, що всі відвойовані від поляків території – це московські. Конфлікти. Коли підійшли до Львова. Козаки не були зацікавленими, щоб Львів визнав владу в Москві.

Що відбувалося після 54 року? Невизначеність у стосунках козаків з Московією, кожна сторона по-своєму розуміла, що таке переяславська угода. 56 рік Москва, не поставивши до відома козаків, склала Віленську угоду з річчю посполитою. Це дуже не сподобалося хмелю. Хмель потім починає активно шукати союзників, але помер в 57 році. У хмеля старший син тимош загинув у 53 році у молдавському поході (облога сучави). Юрій хмельницький 16 років. В присутності представників іноземних держав хмель передав своєму синові булаву. Тоді ж в 57 році він складає булаву до повноліття і обирають гетьманом Івана Виговського.

 

Виговський

Коли Виговського обрали гетьманом, Москва запропонувала йому скласти присягу і підписати певні статті, які обмежували владу гетьмана, Виговський сказав, що за таких умов він не хоче бути гетьманом. Лише за умовлянням козацької старшини він погоджується, але відразу ж починається боротьба за владу

Пушкар (полтавський полковник), запорізький кошовий Барабаш. Найрадикальніший елемент, який не дуже багато шарив, але вмів рубати.

Це призвело до того, що Виговський ліквідував пушкаря, але вже кілька десятків тисяч козаків загинуло. Поганий прецедент. Замість того, щоб обєднатися, боротьба за владу. Виговський розумів, що подальша боротьба веде в гроб. Він як людина яка зрозуміла, що Москва - це не той союзник, який вигідний їм, яка була вихована на шляхетських вольностях, зрозумів, що оптимальний варіант для козацької держи –відновлення речі посполитої, але уже з Великим князівством руським (ну і + Польща і литва).

Але настільки стосунки між поляками і козаками були складні, що ні та, ні та сторона не підтримала цієї ідеї. І козацькі маси не підтримували. (різали їх, а потім знову йдем під ляхів). Москва вкрай негативно сприйняла інфу про гадяцьку унію. Військова кампанія. Нищівна поразка Москви під Конотопом. Тоді війська Москва не мала (40 тисяч гикнулося під Конотопом), Москва була відкрита. Але в цей час повстання окремих полків.

 

Юрій Хмельницький

Виговський зрікається булави і обирають у 59 році Юрася Хмельницького. Коли він стає гетьманом, повинен скласти присягу московському царю. Жердівські статті підготувала його старшина, в яких були підтвердження прав і вольностей з 53 року. Москва запросила Юрія у свій табір. Старшина не хотіла їхати. Там вони були взяті під почесну варту, змусили в 59 році підписати так звані переяславські статті. Обмеження жостке. Юрій хмель підписав, визнав. Був до 63 року. При юрасі поляки зробили останню спробу взяти під контроль гетьманщину.

Московсько-Польська війна. Юрія і Шереметьєва розбили . Але і поляки були виснажені, Москва збирала сили, у Юрася були конкуренти. Яків Сомко, рідний дядя Юрася хмеля починає боротьбу за гетьманство. Другий почирає Золотаренко, ще один родич, повстання окремих полків. Ситуація стала неконтрольованою. В 62 році зрікся Юрій, постригся в ченці. В 63 році обирають Тетерю. На лівобережжі іде боротьба і в результаті і Сомко, і Золотаренко, і Брюховецьки, всі звертаються до Москви, а та сама підштовхує до конфлікту. Брюховецький за підтримки Москви став гетьманом лівобережжя. Поділ на лівобережжя і правобережжя. В 65 році Брюховецький за власною ініціативою підписав «ганебні» московські статті (податки збирають московські воєводи, обмеження зовнішньої політики, полкаші, гетьман обирають з дозволу царя).

В 67 році андрусівське перемирся на 13 років: лівий берег залишається за Москвою, а правий – за річчю посполитою.

Тетеря на зміг втриматися. Сил у нього не було. Дорошенку і Брюху не сподобалося (67 рік). Козаки неправильно зрозуміли знак Дорошенка і вбили Брюховецького під час козацької ради. Деякий час Дорошенко був гетьманом обох берегів. Але багато справ було на правому березі. Залишив замісника многогрішного. Москва запропонувала йому стати гетьманом. Він погодився. Його не дуже поважала старшина, але його за допомогою Москви заарештували і вислали до Сибіру – це вже зовсім пагано, бо Москва втрутилася.

Дорошенко зробив перед мазепою останню спробу вирішити питання козацької держави. Зробив ставку на султана, визнав його протектора. Турки захопили поділля. Бучацький мир, більша частина поділля відійшла до турків, а Брацлавщина і Київщина – до Дорошенка. У 72 році на лівобережжі сів Самойлович. А Дорошенко щось хотів робити на правобережжі.

Правобережжя стало пусткою, турки розграбували. Війна всіх проти всіх. Дорошенко не мав реальної підтримки населення. Зрікся булави. Три рази зрікся.

77-78 рік чигиринські походи. Турки вирішили вдарити по Москві. В результаті другого походу захопили Чигирин, який був зруйнований.

81 рік – бахчисарайський мир між московою і турками. Домовленість що південь від Київщини не може бути заселений. Всім сторонам було вигідно, щоб тут не було населення. Вічний мир це підтвердив.

 

Мазепа

До цього часу не зрозуміло які причини призвели до того, що мазепа – людина, якій на момент смерті було 70 років, не було нащадків, дітей, величезні багатства, мав усю владу, яку міг мати гетьман у козацькій державі, чому наприкінці життя він вирішив виступити проти Москви.

Все ж таки було зрозуміло, що росія не була зацікавлена у зберіганні козацької автономії. Коли у 89 році до влади прийшов Петро І були зацікавлені обоє в підтримці один одного. Але поступово вся політика Росії – податки, заборона торгівля з Кримом, Москвою, обмеження вибору гетьмана і полковників, сприяти шлюбами між росіянами та українськими. Козаки постійно посилалися в походи (азовські), використовувалися як робоча сила. Меншиков під час однієї п’янки сказав Мазепі: ти надійна людина, але вже пора закінчувати (автономію).

Північна війна – росія Польща і данія захотіли вдарити по молодому шведському королю. Але той розібрався під Нарвою швидко з росіянами. Але можна бути дуже хорошим воєначальником і поганим дипломатом. Не зрозумів, що треба добивати армію Петра. А пішли на Польщу. В цей час Петро реорганізував армію на західний взірець.

Ми не знаємо, як почали стосунки між Станіславом Ліщинським і мазепою. Але мазепа чудово розумів: якщо перемає Москва, це кінець автономії козаків. Якщо перемагають шведи, то буде річ посполити, і якщо не бути союзником шведів, то це буде не гадяцька угода, а люблінська унія. Виходячи з цього, відбулися події 708 року, програв полтавську битву Карл.