Загальні положення розгляду адміністративних справ у суді

Судовий розгляд справи

Стаття 122 КАСУ встановлює, що адміністративна спра­ва має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше двох місяців з дня відкриття прова­дження у справі, якщо іншого не встановлено КАСУ. Судо­вий розгляд адміністративної справи здійснюється в судо­вому засіданні з викликом осіб, які беруть участь у справі, після закінчення підготовчого провадження.

Особа, яка бере участь у справі, має право заявити кло­потання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмово­го провадження.

Судове засідання проводиться у спеціально обладнано­му приміщенні — залі судових засідань. Окремі процесу­альні дії в разі необхідності можуть вчинятися за межами приміщення суду.

Під час розгляду справи судом першої інстанції голову­ючим у судовому засіданні є суддя, який здійснював підго­товче провадження. Він керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності та порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками адміністратив­ного процесу їхніх процесуальних прав і виконання ними обов'язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення повного, всебічного та об'єктивного з'ясування обставин у справі, усуваючи із судового розгляду все, що не має зна­чення для вирішення справи, вживає необхідних заходів для забезпечення в судовому засіданні належного порядку. Відповідно до статті 128 КАСУ суд відкладає розгляд справи в разі:

1) неприбуття на судове засідання сторони (сторін) або будь-кого з інших осіб, які беруть участь у справі, про яких немає відомостей, що їм вручено повістки;

2) неприбуття на судове засідання позивача, належним чином сповіщеного про дату, час і місце судового розгляду, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності;

3) неприбуття на судове засідання відповідача, який не є суб'єктом владних повноважень, належним чином сповіще­ного про дату, час і місце судового розгляду, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності;

4) якщо суд визнав обов'язковою особисту участь особи, яка бере участь у справі, у судовому розгляді, а вона не прибула.

Неприбуття на судове засідання без поважних причин представника сторони або третьої особи, які прибули в су­дове засідання, або неповідомлення ними про причини не­прибуття не є перешкодою для розгляду справи. Проте за клопотанням сторони та з урахуванням обставин у справі суд може відкласти її розгляд.

У разі повторного неприбуття позивача, належним чи­ном сповіщеного про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причи­ни неприбуття, якщо від нього не надійшло заяви про роз­гляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду. У разі неприбуття відповідача — суб'єкта владних повноважень, належним чином сповіщеного про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається, і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Якщо на судове засідання не прибули свідок, експерт, спеціаліст, суд заслуховує думку осіб, які беруть участь у справі, про можливість продовження судового розгляду справи за відсутності свідка, експерта, спеціаліста, які не прибули, та постановляє ухвалу про продовження судового розгляду або про оголошення перерви. Одночасно суд може вирішити питання про привід свідка, експерта, спеціалі­ста, які не прибули (ст. 129 КАСУ).

У статті 130 КАСУ зазначено, що клопотання осіб, які беруть участь у справі, вирішуються судом негайно після того, як буде заслухана думка інших присутніх судовому засіданні осіб, які беруть участь у справі, про що постанов­ляється ухвала. Ухвала суду про відмову в задоволенні клопотання не перешкоджає повторному його заявленню протягом судового розгляду справи.

Особи, присутні у залі судового засідання, при вході до нього суду та при виході суду повинні встати. Особи, які беруть участь у справі, свідки, експерти, спеціалісти дають пояснення, показання, відповідають на питання та став­лять питання стоячи і лише після надання їм слова голову­ючим у судовому засіданні. Постанову суду особи, присут­ні в залі, заслуховують стоячи. Відступ від цих правил до­пускається з дозволу головуючого в судовому засіданні.

Учасники адміністративного процесу, а також інші осо­би, присутні в залі судового засідання, зобов'язані додер­жуватися в судовому засіданні порядку і беззаперечно під­корятися відповідним розпорядженням головуючого в судовому засіданні. Учасники адміністративного процесу звертаються до судді "Ваша честь".

Документи та інші матеріали передаються головуючому в судовому засіданні через судового розпорядника.

Відповідно до статті 135 КАСУ, судовий розгляд справи по суті починається доповіддю головуючого в судовому за­сіданні чи судді-доповідача про зміст позовних вимог, про визнання сторонами певних обставин під час підготовчого провадження. Після цього головуючий з'ясовує: чи підтри­мує позивач адміністративний позов, чи визнає його відповідач та чи не бажають сторони примиритися. У разі роз­гляду справи за відсутності особи, яка бере участь у справі, головуючий у судовому засіданні доповідає про її позицію щодо позовних вимог, якщо вона викладена в письмових поясненнях.

Позивач може відмовитися від адміністративного позо­ву, а відповідач — визнати адміністративний позов протя­гом усього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи. Сторо­ни можуть примиритися протягом усього часу судового розгляду або заявити клопотання про надання їм часу для примирення.

Судове рішення у зв'язку з відмовою від адміністратив­ного позову, визнанням адміністративного позову чи при­миренням сторін ухвалюється за правилами, встановлени­ми статтями 112, 113 КАСУ.