Докази в адміністративному процесі

Розглядаючи справи в адміністративному суді для вста­новлення наявності або відсутності обставин, що обґрунто­вують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, суд повинен представити докази, якими відповідно до статті 69 КАСУ є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх пред­ставників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або ви­требувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

У статті 70 КАСУ зазначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета до­казування. Сторони мають право обґрунтовувати належ­ність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Докази, одержані з порушенням закону, судом у вирішенні справи не беруться до уваги.

Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджува­тися ніякими іншими засобами доказування, крім випад­ків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, вста­новлених статтею 72 КАСУ, де зазначено підстави для звільнення від доказування, якими є:

1) обставини, встановлені судовим рішенням в ад­міністративній, цивільній або господарській справі, що на­брало законної сили, не доказуються під час розгляду ін­ших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини;

2) обставини, визнані судом загальновідомими, не по­трібно доказувати;

3) обставини, які визнаються сторонами, можуть не до­казуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони та в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин і добровільності їх визнання;

4) вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали за­конної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяль­ності особи, щодо якої ухвалено вирок або постанову суду, лише в питаннях, чи було діяння та чи вчинене воно цією особою.