Правовий статус адвоката в адміністративному судочинстві

Обов'язковість судових рішень.

Забезпечення апеляційного та касаційного оскар­ження рішень адміністративного суду.

Особам, які беруть участь у справі, а також особам, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх­ні права, свободи, інтереси чи обов'язки, забезпечується право на апеляційне та касаційне оскарження рішень ад­міністративного суду у випадках та порядку, встановлених

цим Кодексом.

Судове рішення, яким закінчується розгляд справи в ад­міністративному суді, ухвалюється іменем України. Поста­нови та ухвали суду в адміністративних справах, що набра­ли законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до статті 16 КАСУ кожен має право користу­ватися правовою допомогою під час вирішення справ в ад­міністративному суді, яка надається в порядку, встановле­ному законом. Для надання правової допомоги під час ви­рішення справ у судах в Україні діє адвокатура. У випад­ках, встановлених законом, правова допомога може нада­ватися й іншими фахівцями в галузі права.

Відповідно до статті 15 Правил адвокатської етики, ад­вокат надає правову допомогу згідно з чинним законодав­ством про види адвокатської діяльності на підставі угоди з клієнтом про надання правової допомоги.

У випадках надання правової допомоги таких видів, як консультації та роз'яснення з правових питань, довідки щодо законодавства, складення окремих правових доку­ментів, угода може укладатися в спрощеній письмовій формі (рядок у відомості тощо) або усній формі, коли пра­вова допомога надається безкоштовно (ст. 16 Правил адво­катської етики).

Стосовно надання правової допомоги інших видів угода може укладатися в усній формі лише в ситуації, коли укла­дення письмової угоди неможливе, а клієнт потребує невід­кладного надання правової допомоги. У таких випадках угода підлягає наступному письмовому оформленню. У всіх інших випадках доручення клієнта на надання йому адвокатом правової допомоги підлягає оформленню у фор­мі письмової угоди про надання правової допомоги.

Адвокат повинен повідомити клієнта про можливий ре­зультат виконання доручення на підставі закону та прак­тики його застосування. При цьому забороняється давати клієнту запевнення і гарантії стосовно реального результа­ту виконання доручення, прямо або опосередковано сприя­ти формуванню в нього необґрунтованих надій, а також уявлення, що адвокат може вплинути на результат інши­ми засобами, крім сумлінного виконання своїх професій­них обов'язків.

Адвокат повинен також намагатись знайти можливість надання правової допомоги незаможним громадянам на частково оплатних засадах або безкоштовно і в інших ви­падках, прямо не передбачених законом, виходячи з ро­зумного співвідношення цієї роботи з повністю оплачува­ною. У разі звернення до адвоката особи, що завідомо має згідно із законом право на надання правової допомоги безко­штовно, адвокат повинен пояснити їй це право. Адвокату за­бороняється в цих випадках шляхом повідомлення неправди­вої інформації про права такої особи або свідомого їх замовчу­вання добиватися винагороди за надану правову допомогу.

Відповідно до Указу Президента України від ЗО вересня 1999 р. № 1240/99 "Про деякі заходи щодо підвищення рівня роботи адвокатури" органам виконавчої влади та ор­ганам місцевого самоврядування, керівникам підпри­ємств, установ і організацій слід сприяти реалізації права адвокатів на збирання відомостей про факти, які можуть бути використані як докази в цивільних, господарських, кримінальних справах і справах про адміністративні пра­вопорушення, надавати безоплатно відповідні відомості та копії документів за запитами адвокатів та адвокатських об'єд­нань у справах, що перебувають у їх провадженні.

Відповідно до статті 10 КАСУ всі учасники адміністра­тивного процесу є рівними перед законом і судом. Не може бути привілеїв чи обмежень прав учасників адміністратив­ного процесу за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного й соціального походження, майнового стану, місця прожи­вання, за мовними або іншими ознаками.

У статті 12 КАСУ зазначено, що особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, не можуть бути обмежені у праві на отримання в адміністративному суді як усної, так і письмової інфор­мації щодо результатів розгляду справи. Ніхто не може бу­ти обмежений у праві на отримання в адміністративному суді інформації про дату, час і місце розгляду своєї справи та ухвалені в ній судові рішення.

Кожен має право ознайомлюватися в установленому за­конодавством порядку із судовими рішеннями у будь-якій розглянутій у відкритому судовому засіданні справі, які набрали законної сили. Це право може бути обмежено від­повідно до закону в інтересах нерозголошення конфіден­ційної інформації про особу, державної чи іншої таємниці, що охороняється законом.

Розгляд справ в адміністративних судах проводиться відкрито. Суд ухвалою може оголосити судове засідання або його частину закритими для нерозголошення держав­ної чи іншої таємниці, що охороняється законом, захисту особистого та сімейного життя людини, в інтересах мало­літньої чи неповнолітньої особи, а також в інших випад­ках, установлених законом.

Розгляд справи в закритому судовому засіданні прово­диться з додержанням усіх правил адміністративного судо­чинства. Під час розгляду справи в закритому судовому за­сіданні можуть бути присутні лише особи, які беруть участь у справі, а в разі необхідності — експерти, спеціалі­сти, перекладачі та свідки.

Якщо під час закритого судового засідання буде вста­новлено, що інформація з обмеженим доступом є суспільно значимою або доступ до інформації обмежено з порушен­ням закону, суд постановляє ухвалу про її дослідження у відкритому судовому засіданні.

Адміністративне судочинство здійснюється державною мовою. Особи, які беруть участь у справі та не володіють або недостатньо володіють державною мовою, мають право користуватися рідною мовою або мовою, якою вони во­лодіють, а також послугами перекладача в порядку, вста­новленому КАСУ (ст. 15).