Принципи адміністративного судочинства

У статті 7 КАСУ визначено такі принципи адміністра­тивного судочинства.

1. Верховенство права.

Суд, вирішуючи справу, керується принципом верхо­венства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права і свободи визнаються найвищими цінностями та ви­значають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд за­стосовує принцип верховенства права з урахуванням судо­вої практики Європейського Суду з прав людини.

Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неоднозначності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини. 2. Законність.

Суд під час вирішення справи керується принципом за­конності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повнова­жень та у спосіб, що передбачені Конституцією та закона­ми України.

Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'я­зковість яких надана Верховною Радою України. Суд засто­совує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У разі невідповідності нормативно-правового акта Кон­ституції України, закону України, міжнародному догово­ру, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу. У разі виникнення в суду під час розгляду справи сумніву щодо відповідності закону чи іншого правового акта Конституції України, ви­рішення питання про конституційність якого належить до юрисдикції Конституційного Суду України, суд звертається до Верховного Суду України для вирішення питання стосов­но внесення до Конституційного Суду України подання щодо конституційності закону чи іншого правового акта.

Якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що встановлені законом, то застосовують­ся правила міжнародного договору. У разі відсутності зако­ну, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а якщо такого закону немає, суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).