Визначення ключових понять

Загальні положення щодо участі адвоката в адміністративному процесі

Конституція України в статті 59 проголосила найваж­ливішу соціальну функцію адвокатури — забезпечення права на захист від обвинувачення та надання правової до­помоги під час вирішення справ у судах та інших державних органах.

1 вересня 2005 р. набрав чинності Кодекс адміністратив­ного судочинства України (КАСУ). Оскільки це зовсім но­вий для України нормативний акт, слід окремо зупинитись на деяких його положеннях.

Статтею З КАСУ передбачено такі визначення понять:

1) справа адміністративної юрисдикції (далі — ад­міністративна справа) — переданий на вирішення ад­міністративного суду публічно-правовий спір, у якому хо­ча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місце­вого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, у тому числі на виконання делего­ваних повноважень;

2) адміністративний суд — суд загальної юрисдик­ції, до компетенції якого цим Кодексом віднесено розгляд і вирішення адміністративних справ;

3) суд — суддя адміністративного суду, який розгля­дає і вирішує адміністративну справу одноособово, колегія суддів адміністративного суду;

3) адміністративне судочинство — діяльність ад­міністративних судів щодо розгляду і вирішення ад­міністративних справ у порядку, встановленому КАСУ;

4) адміністративний процес — правовідносини, що складаються під час здійснення адміністративного судо­чинства;

5) адміністративний позов — звернення до ад­міністративного суду про захист прав, свобод та інтересів у публічно-правових відносинах;

6) суб'єкт владних повноважень — орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт під час здійснення ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень;

7) позивач — особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позовну заяву до адміністратив­ного суду;

9) відповідач — суб'єкт владних повноважень, а у ви­падках, передбачених законом, й інші особи, до яких звер­нено вимогу позивача;

10) письмове провадження — розгляд і вирішення ад­міністративної справи в суді апеляційної чи касаційної ін­станції без виклику осіб, які беруть участь у справі, та про­ведення судового засідання на основі наявних у суду матеріалів у випадках, встановлених КАСУ;

11) розумний строк — найкоротший строк розгляду і вирішення адміністративної справи, достатній для надан­ня своєчасного (без невиправданих зволікань) судового за­хисту порушених прав, свобод та інтересів у публічно-пра­вових відносинах;

12) постанова — письмове рішення суду будь-якої ін­станції в адміністративній справі, у якому вирішуються вимоги адміністративного позову;

13) ухвала — письмове або усне рішення суду будь-якої інстанції в адміністративній справі, яким вирішуються пи­тання, пов'язані з процедурою розгляду адміністративної справи, та інші процесуальні питання. Ухвалами судів апе­ляційної та касаційної інстанцій також вирішуються ви­моги апеляційної чи касаційної скарги;

13) адміністративний договір — дво- або багатосторон­ня угода, зміст якої становлять права та обов'язки сторін, що випливають із владних управлінських функцій суб'єкта владних повноважень, який є однією зі сторін угоди;

15) публічна служба — діяльність на державних полі­тичних посадах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, дипломатична служба, інша державна служба, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах міс­цевого самоврядування.