Стан системи інформаційно-екскурсійного обслуговування

Методика інформаційно-екскурсійної роботи

Стан системи інформаційно-екскурсійного обслуговування

Лекція 8 Транспортні екскурсії

 

 

 

Масовий розвиток туризму — одна з прикмет сучасності. Туризм відіграє важливу роль у розвитку взаєморозуміння між народами і робить свій внесок у процвітання багатьох країн і регіонів. Розвиток туризму є найбільшим генератором валового світового продукту, сприяє зайнятості заселення. На туризм припадає майже десята частина цих світових по­казників, причому обсяги інвестицій у туризм, як і раніше, залишаються досить значними.

Великомасштабний розвиток міжнародного туризму почався в середині XX ст. і триває дотепер. Якщо 1950 р. було здійснено 25 млн. міжнародних поїздок, надходження від яких становили 2,1 млрд дол. США, то 2006 р. — 842 млн поїздок дали надходження понад 700 млрд дол. Середньорічні темпи зростання цих двох показників становлять відповідно 7,2 і 12,2 %. До 2010 р., за прогнозами ТШ^УТО, у світі мандруватиме 1 млрд осіб що­року. За статистикою, щодня 1 млн жителів планети роблять турпоїзд-ки.

Розвиток туризму в Україні дещо відстає від розвитку в економічно розвинених країнах, хоча за своїм туристично-рекреаційним потенціалом Україна має всі можливості стати туристичною державою світового рівня. Розширення міжнародних зв'язків відкриває великі можливості для про­сування національного туристичного продукту на світовий ринок, залу­чення до світового інформаційного простору, передового досвіду організа­ції туристичної діяльності.

Туристичні поїздки в Україну мають загалом пізнавальний характер. Соціологічні опитування іноземних туристів, які відвідують нашу країну, підтверджують цей висновок. Потенційних туристів сьогодні цікавлять як історичні пам'ятники України та її культурна спадщина, так і суспіль­но-політичні процеси. Серед них можна побачити політологів, соціологів, суспільних діячів, викладачів вищих і спеціальних навчальних закладів, юристів, лікарів, студентів, інженерно-технічних працівників, релігійних діячів, бізнесменів, представників культури і театру. Для цих туристів знайомство з Україною має особливе значення, оскільки участь в екс­курсійних програмах дає змогу через особисті контакти й оцінки одержа­ти об'єктивне уявлення про життя країни, її людей.

Програми поїздок в Україну укладаються з урахуванням аудиторії, соціально-демографічних особливостей туристської аудиторії і країни по­стійного місця проживання туристів, їхніх інтересів і уподобань. Для ту­ристів, які прибувають групами, програми готують заздалегідь, як за заявками іноземних фірм, так і самостійно турфірми з урахуванням мети поїздки конкретної групи (пізнавальні поїздки, відпочинок і лікування, спорт, полювання, ділові поїздки, зустрічі з родичами, участь у міжна­родних виставках, конференціях, фестивалях, навчання і паломництво, інсентив-тури), її складу і маршруту.

Інструментами політики стійкого розвитку туризму забезпечується співучасть трьох сторін: 1) самих туристів — споживачів туристичного продукту і послуг; 2) турфірм — виробників і продавців турпродукту і послуг; 3) державних органів, які здійснюють адміністративно-правові функції.

Державні програми розвитку туризму в Україні передбачають створен­ня сучасної високоефективної інфраструктури і конкурентоспроможної індустрії туризму, яка забезпечує, з одного боку, широкі можливості для задоволення потреб вітчизняних і закордонних громадян у туристичних послугах, а з іншого — внесок у розвиток народного господарства за раху­нок податкових надходжень у бюджет, приплив іноземної валюти, збіль­шення кількості робочих місць, збереження і раціональне використання культурної і природної спадщини.

Водночас програми конкретних туристичних поїздок фірм повинні враховувати як умови конкуренції, так і потреби туристів. Насамперед вони повинні містити інформацію:

· про маршрут подорожі, розклад руху транспортних засобів на між­народних і внутрішніх лініях, про засоби розміщення (готель, мотель, приватний будинок, пансіонат, санаторій тощо), їхні адреси, класифікацію, тарифи;

· про визначні пам'ятки (дні, години роботи з урахуванням національ­них і релігійних свят, подій тощо і умов роботи в різні пори року);

· про роботу театрів і їх репертуар, фестивалі, конкурси і концерти.

Уже на стадії розробки програми необхідно передбачити можливі додаткові послуги для учасників подорожі, які допоможуть вигідно вирізни­ти поїздку, а турфірмі — одержати додатковий дохід. Програма поїздки повинна також враховувати можливості туристів сприйняти інформацію: завеликий обсяг інформації викликає перевтому, замалий — невдоволен­ня. Збалансованість пізнавального та розважального моментів кожної програми позитивно впливає на туристів і загалом підвищує ефективність поїздки. Отже, правильно розроблена програма є головною умовою повномасштабного екскурсійного обслуговування.

Екскурсійні послуги гідів-перекладачів спрощують знайомство туристів з визначними історичними та культурними пам'ятками туристичних цен­трів і країни, її історією і сучасністю. Ефективність екскурсійної роботи залежить від низки факторів: підготовленості екскурсовода (гіда-перекладача), особливостей аудиторії, обраних форм, засобів і методів роботи.

Для успішного розвитку туризму необхідна цілеспрямована підготовка гідів-перекладачів, програмою якої передбачалося б постійне вдоскона­лення знання іноземних мов, поглиблене вивчення екскурсійних об'єктів, політичних і соціально-економічних аспектів життя країни, питань краї­нознавства, методики роботи з іноземними туристами. На це повинні бути спрямовані загальні зусилля туристичних організацій.

Варто зазначити, що туристи завжди звертають увагу на загальну еру­дицію гіда, його поінформованість у питаннях політики, економіки, куль­тури, а також на його зовнішній вигляд, манеру поведінки. Людина може досягти успіху майже в усьому, до чого ставиться з ентузіазмом. Ентузі­азм — частина професіоналізму, як і доброзичливість, повага до людей, любов до своєї роботи і, безумовно, до своєї країни.

Недостатнє володіння фактичним матеріалом, поганий показ, відсутність логіки й адресності, невміння відповідати на запитання туристів — ось основні недоліки деяких гідів-перекладачів, які ведуть екскурсійну ро­боту.

Десять основних рис хорошого гіда:

1) працьовитість;

2) упевненість у собі;

3) самодисципліна;

4) наполегливість;

5) гнучкість у прийнятті рішення;

6) надійність;

7) уміння вчитися в інших;

8) уміння працювати з людьми;

9) повага до туриста;

10) робота не тільки заради грошей.

Однак особистих рис і глибоких знань недостатньо для досягнення цілей туризму. Важливо не тільки знати багато чого самому, а й вміти передати свої знання іншим людям (іноземцям). Тут на допомогу гіду приходить знання методології екскурсійної діяльності й уміння застосовувати мето­дику на практиці.

Покладені в основу інформаційно-екскурсійної роботи методологічні принципи базуються на системному підході, розробленому ще в XIX ст., і враховують досягнення психології, соціології, педагогіки, логіки, що допомагають збагатити інформаційний матеріал і використовувати різнома­нітні засоби вираження як для передання змісту, так і для розробки фор­ми ведення екскурсій.