У разі валової системи розрахунків справджуються такі міркування.
1. Банк А виконує та обробляє 7 операцій з відправлення платежів на суму 1600 гр.од. і 7 перацій з отримання платежів на суму 1700 гр.од., тобто загальна кількість операцій, що їх виконує банк А, дорівнює 14.
2. Загальна сума платежів, які регулює банк А, його оборот за цей період становить 3300 гр.од.
3. Підсумкове сальдо цього банку на кінець розрахункового періоду є позитивним і дорівнює 100 гр.од.
виконуючи розрахунок на чисті й основі, тобто з урахуванням взаємозаліку, міркуємо так:
1. Банку А наприкінці розрахункового періоду буде виведено один кредитовий платіж у 100 гр.од., а отже, загальна кількість платежів, що їх здійснить банк, одиниця.
2. Сума платежу дорівнюватиме розміру підсумкового сальдо, збільшеному на +100 гр.од.
За валової системи зростає трудомісткість виконання розрахункових операцій у самих банках, оскільки кожне платіжне доручення доводиться обрядити окремо. Це певною мірою стримувало широке впровадження таких систем. Проте завдяки прогресу в галузі автоматизації та телекомунікаційній сфері стало можливим оперативно обробляти дані, стежити за зміною залишків на рахунках, а також передавати інформацію на великі відстані. Зазначених прогрес забезпечує можливість створення систем валових розрахунків у режимі реального часу – СВРРЧ. Такі системи розглядаються центральними банками як ефективним механізм обробки платежів, а точніше – незначної кількості платежів на великі суми.
Система електронних міжбанківських розрахунків Національного банку України також працює як система розрахунків на валовій основі в режимі реального часу, оскільки кожний платіжний документ обробляється нею окремо й з урахуванням результатів обробки попереднього документа.
3. Призначення та основні можливості системи СВІФТ.
Уже наприкінці 60-х років стало очевидним, що потужностей «паперових» систем банківських розрахунків замало для забезпечення надійного й швидкого зв'язку між банками та їх філіями в різних країнах. Становище ускладнювалося й через те, що різні банки використовували різні, часто практично несумісні системи розрахунків. З огляду на це й постала потреба створити «єдину мову» фінансових повідомлень і єдину систему їх передавання. Аби поліпшити становище, потрібно було створити стандартні й універсальні формати повідомлень, що придатні для використання в будь-якому банку світу. Товариство міжнародних міжбанківських комунікацій СВІФТ (абревіатура утворена першими лідерами англійської назви), засноване у травні 1973 року, почало створювати відповідну систему передавання банківських повідомлень, яка і отримала таку ж назву.
Система СВІФТ — одна з найвідоміших комп'ютерних мереж, ясі було створено з ініціативи фінансових організацій. За станом на 1998 рік до мережі було підімкнено понад 6000 фінансових організацій із більш як 170 країн світу. Останнім часом до системи підмикаються й банківські установи країн СНД, зокрема й України.
Системи обробки банківських операцій можна поділити на два типи. До першого типу належать системи, в яких виконується оперативне пересилання та зберігання міжбанківських документів, а до другого — системи, в яких виконуються також функції, безпосередньо пов'язані з виконанням взаємних вимог і зобов'язань банків.
Система СВІФТ належить до першого типу, оскільки вона забезпечує лише передавання та доставляння банківських повідомлень різного типу між банками — учасниками системи, але не виконує жодних розрахункових чи інших операцій з банківської обробки цих повідомлень.
Прикладом систем другого типу може бути система електронних міжбанківських розрахунків (СЕП) Національного банку України, яка не лише забезпечує приймання та передавання банківських повідомлень, а й виконує операції з кореспондентськими рахунками банків — учасників розрахунків.
Головна мета створення СВІФТ і її основна функція полягають у тому, щоб надавати своїм користувачам цілодобовий доступ до високошвидкісної мережі передавання банківської інформації за умови високого ступеня контролю та захисту від несанкціонованого доступу.
Система СВІФТ базується на використанні єдиної мови, забезпечуючи єдину організацію обробки інформації, її захист і швидке передавання. Вона працює 24 год на добу і 365 днів у році. У разі, коли відправник і одержувач повідомлення працюють у мережі одночасно, то доставляння повідомлення виконується не більш як протягом 20 с.