Розділові знаки у реченнях з відокремленими означеннями

Відокремлення — це значеннєве та інтонаційне вирізнення другорядних членів речення з метою надання їм більшої самостійності.

Означення відокремлюються:

1. Якщо вони виражені прикметниковим чи дієпри­кметниковим зворотами і стоять після означуваного слова: Ювілейна промова присвячується певній даті, пов'язаній з ушануванням окремої людини, групи осіб, уро­чистостям на честь події з життя та діяльності устано­ви (3 посібника); Дні летять, повні сонця й музики(Сос).

2. Якщо означення непоширені й стоять після означу­ваного слова, перед яким уже є означення: Досвітні огні, переможні, урочі, прорізали темряву ночі (Укр.).

Примітка. Якщо ж перед означуваним словом немає озна­чення, то означення, що стоять після нього, залежно від бажання автора можуть відокремлюватися або не відокремлюватися: А по­тім минали дні за днями, минали тижні іі місяці, довгі, безрадісні, одноманітні(Шиян): / даль небес холодних, синіхдарує знов жит­тя мені (Перв).

3. Якщо означення підпорядковане членові речення,що виражений особовим займенником: Утомлені своїм довічним рабством, вони гадають розірвати пута і скину­ти ярмо з своєї шиї (Укр.); Палкої, поетичної вдачі, вона не могла вдовольнитися буденним життям, запрягтися до щоденної важкої праці (Коц.).

4. Якщо препозитивне означення, виражене прикмет­никовим чи дієприкметниковим зворотом, має додатко­вий обставинний відтінок: Зариблена в спогади, Ніна не почула, як розчинилися двері і мати переступила через хат­ній поріг (Шиян).

5. Якщо означення відірване від означуваного слова іншими членами речення: Село ще спало, намокле, змерз­ле, ховалося під білу ковдру квітучих садків і ждало сонця, щоб обігрітися (Карп.).

6. Якщо неузгоджені означення стоять після узгоджу­ваних: В хату ввійшов старий Джеря, високий, тонкий, зсивуватими довгими вусами, з нужденним блідим лицем та смутними очима (Н.-Лев.).

7. Неузгоджені означення, виражені неозначеною формою дієслова, відокремлюються лише в тому разі, як­що вони вирізнені інтонаційно й можна підставити а саме: Солдати мали завдання, вийти до набережної(Гонч.).

Не відокремлюються:

1. Означення, які характеризують не лише підмет, а й присудок: Стоїть ліс темнийі сумний(Рил.).

2. Означення, що характеризують неособові займен­ники: Одягнені всі півколом ставали навкруг пам'ятника.

3. Означення, виражені зворотами, що стоять безпо­середньо перед означуваним словом і не мають обста­винного значення: І дощами вмиті журавлі в блакиті від­літають у тривожний пальній шлях ( Мал.).