Метод неповної взаємозамінності

Метод повної взаємозамінності

Сутність методу полягає в тому, що необхідна точність замикаючої ланки (ЗЛ) розмірного ланцюга (РЛ) досягається у всіх виробах шляхом включення в РЛ складових ланок без вибору, підбора чи зміни їх розмірів. Це можливо при дотриманні умови 3.5.

Іншими словами, при складанні робітник складає виріб зі складових елементів без їх вибору з множини наявних відповідно до специфікації і обсягу партії складання. Цей метод раціональний при малому числі складових ланок РЛ ( 3 –4 ) у великосерійному і масовому виробництві. Він заснований на розрахунку параметрів РЛ за методом max-min.

Недолік методу - необхідність зменшення допусків на розміри складових ланок, а також у зв'язку з цим деяке збільшення собівартості виробів.

 

Сутність методу полягає у тому, що точність 3Л досягається в заздалегідь обумовленій частині виробів шляхом включення в них складових ланок без підбору, сортування чи зміни розміру. Тобто принцип складання залишається таким самим, як і в попередньому методі, але визначений відсоток виробів, що враховується коефіцієнтом ризику t ( див. таблицю 3.1 ), може мати розмір замикаючої ланки, який виходить за межі заданого конструктором поля допуску (такі вироби будуть браком).

 
 

Метод раціональний при багатоланкових ланцюгах (до 10 ланок). При цьому застосовується імовірнісний метод розрахунку очікуваної похибки ЗЛ, що дозволяє розширити допуски на розміри складових ланок при встановленні допустимого для даних умов виробництва ступеня ризику і виконанні умови 3.6:

де t – коефіцієнт ризику;

l - коефіцієнт, що враховує закон розподілу дійсних розмірів складових ланок; для закону Гаусса l =1/9;

Т - допуск розміру Аi – тої складової ланки.

Область застосування великосерійне і масове виробництво.