Основні форми підприємницької діяльності у зарубіжних країнах з ринковою економікою

 

Одним із основних питань підприємницької діяльності е питання організації, її форм. Відомо три основні організаційні форми: одноосібне володіння, товариство, корпорація. Кожна із них має як переваги, так і вади.

Одноосібне володіння - підприємство, власники якого (це може бути сім'я) отримують весь доход і несуть відповідальність за ризик від бізнесу. Одноосібне володіння досить поширене у країнах з ринковою економікою. Так, у США близько 80% усіх підприємницьких організацій є одноосібними. Ця форма підприємництва переважає у роздрібній торгівлі, у консультативному бізнесі, сфері харчування та інших видах послуг. Одноосібна власність, яка охоплює найбільшу кількість фірм, в той же час складає лише 10-14% фінансового обсягу всього американського бізнесу.

Перевагами одноосібної ферми підприємництва є: простота організації; повна самостійність, свобода і оперативність дій; максимум спонукальних мотивів; конфіденційність діяльності; низькі організаційні витрати. Вона особливо ефективна на початковій стадії бізнесу, коли дуже важливі гнучкість, оперативність, наполеглива робота і постійна особиста увага до справи.

Товариство може створюватися корпораціями і приватними особами на началах рівного розподілу прибутків і збитків; спільного контролю за бізнесом; активної участі в ньому. Основою відносин між сторонами, що вступають у партнерство, є договір, який передбачає розміри прибутку, відповідальність кожного партнера за виконання тих чи інших функцій, умови розірвання угоди.

Найпоширенішими є товариства з необмеженою відповідальністю, всі учасники яких разом і кожен зокрема несуть відповідальність за боргові зобов'язання партнерства. Найчастіше статус повного партнерства використовується дрібними фірмами в сфері професійних послуг (юридичних, бухгалтерських, медичних, архітектурних тощо).

Товариства з обмеженою відповідальністю визначають одного або декількох партнерів, чия відповідальність обмежена часткою вкладеного капіталу і які не беруть участі в управлінні фірмою. Партнерства з обмеженою відповідальністю типові для фірм, зайнятих здійсненням будівельних проектів, розробкою природних ресурсів, операціями з нерухомістю та ін. видами діяльності в капіталомістких сферах підприємництва. Партнерства з обмеженою і необмеженою відповідальністю оподатковуються за одними і тими ж принципами.

Корпорація (акціонерне товариство) є домінуючою формою підприємництва. Вона має кілька різновидів і в різних країнах має свої особливості. Законодавство США дає таку характеристику корпорації: централізоване управління; тривалість існування товариства, яка перевищує тривалість життя окремих власників акцій; вільне переведення прибутків акціонерів; обмеження відповідальності акціонера часткою його капіталовкладень. За наявності не менше трьох із цих ознак будь-яке підприємство може оподатковуватися як корпорація.

У США, Великобританії та ін. західних країнах за типом відповідальності розрізняють: корпорації з відповідальністю, обмеженою акціями; корпорації з відповідальністю, обмеженою гарантіями; корпорації з необмеженою відповідальністю. Головною особливістю корпорації першого типу є обмеження її відповідальності за борги фінансовими ресурсами, які у свою чергу визначаються розмірами акціонерного капіталу. Ця відповідальність не поширюється на решту фінансових та ін. засобів, наприклад, на майно. З разі ліквідації або банкрутства відповідальність корпорації перед кредиторами обмежена.

У корпорації з відповідальністю, обмеженою гарантіями, відповідальність її членів обмежена тими сумами, які кожен із них погодився вкласти в майно і акціонерний капітал корпорації. Дані корпорації утворюються переважно в інтересах певних організацій, клубів, в благодійних цілях тощо.

Члени корпорації з необмеженою відповідальністю відповідають перед кредиторами не тільки акціонерним капіталом, а й конкретними сумами наявних засобів під гарантії. Така відповідальність може поширюватися на всі майнові або фінансові активи членів корпорації.

Організувати корпорацію технічно значно складніше, ніж товариство або одноосібне підприємство. Крім того, існують юридичні обмеження ділової активності (дозволено займатися тільки такою діяльністю, яка передбачена статутом). Найсуттєвішою вадою корпорації є подвійне оподаткування її доходу, прийняте в багатьох країнах. Передусім оподатковуються чисті корпоративні прибутки. Крім того, частина корпоративного прибутку, яка розподіляється між акціонерами, обкладається індивідуальним прибутковим податком (чого немає в товаристві і одноосібній підприємницькій організації).

Останнім часом виникла нова форма корпоративної власності - корпорація колективного володіння. Цей різновид корпорації утворюється шляхом передачі основної частини акціонерного капіталу робітникам і службовцям даної корпорації. Ця форма привабливіша для підприємців, оскільки зближуються інтереси службовців і підприємців, зменшується виплата податків з дивідендів на акції і з фінансових операцій, пов'язаних із вказаними фондами.