Платники єдиного внеску

Інформація

Єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування — консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов’язкового державного соціального страхування в обов’язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов’язкового державного соціального страхування (п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону № 2464).

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку ЄСВ на загальнообов'язкове ДСС, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку забезпечує ЗУ „Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування”.

Збір та ведення обліку єдиного внеску здійснюються за принципами:

- законодавчого визначення умов і порядку його сплати;

- обов'язковості сплати;

- законодавчого визначення розміру єдиного внеску та пропорцій його розподілу за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування;

- прозорості та публічності діяльності органу, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску;

- захисту прав та законних інтересів застрахованих осіб;

- державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску;

- відповідальності платників ЄСВ та органу, що здійснює збір та веде облік ЄСВ, за порушення норм та за невиконання або неналежне виконання покладених на них обов'язків.

Стаття 4 Закону № 2464 розподіляє платників єдиного внеску на страхувальників, перелік яких наведено в пункті 1 частини 1 статті 4, та застрахованих осіб, які перелічені в пунктах 2–14 частини 1 статті 4.

До страхувальників належать:

- підприємства, установи та організації, інші юр особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фіз осіб на умовах трудового договору або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фіз особою — підприємцем, якщо виконувані роботи (послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у свідоцтві про державну реєстрацію її як підприємця), у т. ч. філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юр осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами (абзац другий п. 1 ч. 1 ст. 4 Закон);

- фіз особи — підприємці, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з фіз особою — підприємцем, якщо виконувані роботи (послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у свідоцтві про державну реєстрацію її як підприємця) (абзац третій п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону);

- фіз особи, які забезпечують себе роботою самостійно, та фіз особи, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) (абзац четвертий п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону);

- дипломатичні представництва і консульські установи України, філії, представництва, інші відокремлені підрозділи підприємств, установ та організацій (у т. ч. міжнародні), утворені відповідно до законодавства України, які мають окремий баланс і самостійно здійснюють розрахунки із застрахованими особами (абзац п’ятий п. 1 ч. 1 ст. 4);

- дипломатичні представництва і консульські установи іноземних держав, філії, представництва та інші відокремлені підрозділи іноземних підприємств, установ і організацій (у т. ч. міжнародні), розташовані на території України (абзац шостий п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону № 2464);

- підприємства, установи, організації, фіз особи, які використовують найману працю, військові частини та органи, які виплачують грошове забезпечення, допомогу по тимчасовій непрацездатності, допомогу або компенсацію відповідно до законодавства (абзац сьомий п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону).

Застрахованими особами є:

- працівники — громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які працюють на умовах трудового договору або на інших умовах, передбачених законодавством (п. 2 ч. 1 ст. 4 Закону № 2464);

- фіз особи, які виконують роботи (послуги) за цивільно-правовими договорами (крім фіз осіб — підприємців, якщо виконувані ними роботи (послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у свідоцтві про державну реєстрацію їх як підприємців) (п. 3 ч. 1 ст. 4 Закону № 2464);

- фіз особи — підприємці, у т. ч. ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності (п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону № 2464);

- особи, які забезпечують себе роботою самостійно — займаються незалежною професійною діяльністю, а саме: науковою, літературною, артистичною, художньою, освітньою або викладацькою, а також медичною, юр практикою, в т. ч. адвокатською, нотаріальною діяльністю, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід безпосередньо від цієї діяльності, за умови, що такі особи не є найманими працівниками чи підприємцями (п. 5 ч. 1 ст. 4 Закону № 2464);

- громадяни України, які працюють у розташованих за межами України дипломатичних представництвах і консульських установах України, філіях, представництвах, інших відокремлених підрозділах підприємств, установ та організацій (зокрема, міжнародних), утворених відповідно до законодавства України (якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана ВРУ) (абзац перший п. 6 ч. 1 ст. 4 Закону № 2464);

- громадяни України та особи без громадянства, які працюють у дипломатичних представництвах і консульських установах іноземних держав, філіях, представництвах, інших відокремлених підрозділах іноземних підприємств, установ та організацій (зокрема, міжнародних), розташованих на території України (абзац другий п. 6 ч. 1 ст. 4 Закону);

- особи, які працюють на виборних посадах в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, об’єднаннях громадян та отримують заробітну плату (винагороду) за роботу на такій посаді (п. 7 ч. 1 ст. 4 Закону № 2464);

- працівники воєнізованих формувань, гірничорятувальних частин незалежно від підпорядкування, а також особовий склад аварійно-рятувальної служби, утвореної відповідно до законодавства на постійній основі (п. 8 ч. 1 ст. 4 Закону № 2464);

- військовослужбовці (крім військовослужбовців строкової військової служби), особи рядового і начальницького складу (п. 9 ч. 1 ст. 4 Закону № 2464);

- батьки — вихователі дитячих будинків сімейного типу, прийомні батьки, якщо вони отримують грошове забезпечення (п. 10 ч. 1 ст. 4 Закону № 2464);

- особи, які отримують допомогу по тимчасовій непрацездатності (п. 11 ч. 1 ст. 4 Закону № 2464);

- особи, які проходять строкову військову службу у Збройних Силах України, інших утворених відповідно до закону військових формуваннях, Службі безпеки України, органах Міністерства внутрішніх справ України та службу в органах і підрозділах цивільного захисту (п. 12 ч. 1 ст. 4 Закону № 2464);

- особи, які відповідно до закону отримують допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (п. 13 ч. 1 ст. 4 Закону № 2464);

- один з непрацюючих працездатних батьків, усиновителів, опікун, піклувальник, які фактично здійснюють догляд за дитиною-інвалідом, а також непрацюючі працездатні особи, які здійснюють догляд за інвалідом І групи або за престарілим, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду або досяг 80-річного віку, якщо такі непрацюючі працездатні особи отримують допомогу або компенсацію відповідно до законодавства (п. 14 ч. 1 ст. 4 Закону № 2464).