Питання 1. Національні моделі економічних систем
Лекція 17. Сучасні економічні системи. Особливості розвитку перехідних економік.
ТЕМА 15. СУЧАСНІ ЕКОНОМІЧНІ СИСТЕМИ. ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ ПЕРЕХІДНИХ ЕКОНОМІК
1. Національні моделі економічних систем.
2. Сутність і основні риси перехідних економік.
3. Концепції переходу постсоціалістичних країн до ринкових відносин.
Мета:одержати наукове уявлення про закономірності, сутність і етапи розвитку капіталістичної економічної системи, особливостях розвитку перехідних економік.
Рекомендована література:
- Мочерний С.В. Політекономія: Підручник / С.В. Мочерний. – К.: Вікар, 2005. – 2-е вид. випр. – с. 319–347.
Питання для самостійного вивчення:
1. Локальні і глобальні перехідні процеси.
2. Проблеми реформування економіки України.
Особливості організації господарського життя різних суспільств у просторі і часі зумовлюють функціонування різних людей економічних систем.
Організація національної економіки залежить від таких ознак:
- Наявність різних форм власності
- Співвідношення різних елементів економічної системи(спосіб управління)
- Спрямованість економічної системи(гуманістична, демократична, антинародна)
- Спільної мети
Виходячи з цих ознак, ЕС можуть бути:
1) Ринкова монополістична
2) Адміністративна
3) Змішана
Кожна з них має власні риси. Зокрема:
Для ринкової ЕС це:
- Приватна власність на ресурси
- Самостійність суб’єктів на прийняття рішень
- Вільна конкуренція
- Цінова координація економічної діяльності і управління
- Держава обмежується захистом приватної власності та забезпечує правову захищеність підприємства
- Відбувається вільне ціноутворення(попит і пропозиція)
Монополістична ЕС:
- Невелика кількість виробників даного товару
- Диференціація товару, що виробляється( якість, технічні характеристики)
- Ускладнення доступу до ресурсів
- Погодження дії учасників ринкових відносин
Адміністративна ЕС:
- Діяльність господарських суб’єктів регулюється централізовано державами
- Макроекономічні пропорції формуються на базі директивних планів
- Ціни встановлюються адміністративним шляхом
Держава втручається в економічні процеси прямо і детально обумовлює їх функціонування. Це здійснюється тому, що держава є власником всіх ресурсів.
Підприємства теж є власністю держави і здійснюють виробництво на основі державних директив.
Держава встановлює пропорції між виробництвом засобів виробництва і предметів споживання на користь перших.
Змішана ЕС:
Значна роль уряду, який:
а)Сприяє стабілізації і зростанню економіки
б)Забезпечує економіку суспільними товарами і послугами
в)Модифікує розподіл ресурсів і доходів
В змішаній ЕС ринкове саморегулювання доповнюється державним регулюванням економіки. Особливої уваги треба приділити економіці сучасного капіталізму (монополістичному) – варіант змішаної економіки.
Він виникає в процесі посилення конкуренції, яка стає більш жорсткою і приводить до розширення окремих підприємств до великих розмірів, які перетворюються на монополії.
Монополізуються всі сфери економіки, в тому числі наука і інформація.
Через механізм ціноутворення монополії одержують монопольно-високі прибутки(в Україні формується саме цей тип прибутку)
Наступною якісно - ново. Формою монополістичного капіталізму є фінансово – монополістичний капіталізм(ФМК)
ФМК– форма капіталу, яка означає зрошування банківських монополій з промисловими та іншими монополіями.
Це здійснюється в процесі поєднання інтересів великих банків до акцій великих підприємств. В свою чергу підприємства – монополісти купують акції банків, або створюють власні банки, тобто інтереси банківських і інших монополій об’єднуються і виникає нова форма капіталу – ФМК.
На чолі ФМК знаходиться фінансова олігархія – верхівка економічно – панівного класу, яка зосереджує в своїх руках більшу частину НБ, контроль за власністю, а отже законодавчу, політичну та ідеологічну владу.
Організаційно – економічною формою існування фінансової олігархії – великі фінансово – монополістичні групи(ФМГ), які сьогодні об’єднуються.
ФМГ були характерні до 60-х років 20 століття. На зміну їм поступово приходить поєднання кількох фінансових груп, які ділять між собою сфери впливу, здійснюють спільний контроль за галузями і сферами господарства.
Основні методи економічного панування ФО є:
1. Система участі – взаємо володіння пакетами акцій
2. Особиста унія – участь верхівки керівників фірм і банків в Раді директорів
3. Підкуп вищих чиновників державного апарату, політичних діячів через фінансування виборчих компаній, надання у майбутньому високооплачуваних посад, корупція
ФО привласнює основну частину монопольного прибутку.
Наступною фазою еволюції капіталу на вищій стадії капіталізму є державно – монополістичний капіталізм(ДМК)
ДМК – поєднання і зрошування державного капіталізму з монополістичним, у процесі якого відбувається їх діалектична взаємодія і формується якісно нова форма капіталу в інтересах ФО.
Становлення ДМК розпочалось у розвинених країнах світу ще до Першої світової війни, а завершилось на початку 50 – х років. Персоніфікаторами цієї форми капіталу є, насамперед, вищі чиновники державного апарату та вищі менеджери державних підприємств, установ та організацій з одного боку, представники фінансової олігархії з іншого. розвиток та функціонування державно – монополістичного капіталу здійснюється в усіх сферах суспільного відтворення, внаслідок чого він перетворюється на домінуючу підсистему виробничих відносин капіталізму на вищій стадії його еволюції.