Соціологія релігії

1. Предмет соціології релігії.

2. Соціальні функції релігії.

3. Релігія як соціальний інститут: релігійні організації (церква, секта, деномінація).

4. Структура релігії: релігійна свідомість, релігійні організації, релігійна діяльність, релігійні відносини.

5. Процеси сакралізації та секуляризації – основні соціальні процеси в релігійній сфері.

1. Соціологія релігії– це галузь соціології, що вивчає релігію як соціальний феномен у різноманітних його аспектах. ЇЇ виникнення і розвиток пов’язані передусім з іменами Е.Дюркгейма і М. Вебера. Від Дюркгейма йде традиція функціонального вивчення релігії як „колективного уявлення”. Традиція, що йде від М.Вебера, трактує релігію перш за все як мотив соціальної дії, виявляє її роль у процесі соціальних змін.

В сучасній соціології релігії можна виділити два рівні вивчення релігійних феноменів:

- теоретичний, який розглядає релігію як цілісну підсистему і виявляє її взаємодію з іншими соціальними структурами, визначає її місце і роль у суспільстві, соціальні функції та її внутрішню структуру (Л.Шнайдер, П.Бергер, Т.Лукман та ін.);

- емпіричний – досліджує релігійність соціальних і демографічних груп, окремих особистостей, норми і цінності різних релігійних спільностей, процеси сакралізації і секуляризації тощо.

Об’єктомдослідження соціології релігії є релігія.Предметом соціології релігії є соціально-релігійні взаємозв’язки, що виникають між людьми в соціальній підсистемі „релігія”, структура і функції цих відносин, взаємодія з ін. соціальними відносинами.

З соціологічного погляду під релігією розуміють систему вірувань і ритуалів, на підставі яких група людей пояснює те, що вважає надприродним і священним.

До основних понять соціології релігії належать такі: релігія, соціально-релігійні відносини, релігійна організація, релігійний соціальний інститут, релігійність, релігійна свідомість, релігійна віра, соціальні функції релігії, сакралізація, секуляризація, атеїзм, нетрадиційні релігії.

2.Релігія виконує ряд соціальних функцій:

Ø регулятивну – будь-яка релігія регулює соціальну поведінку своїх прихильників за допомогою зведених моральних норм, заборон і приписів;

Ø світоглядну – релігія формує систему світогляду людини;

Ø ілюзорно-компенсаторську – здатність релігії ілюзорно відтворювати належні соціальні відносини, в яких людина почувається вільною і щасливою;

Ø інтегруючу - релігія об’єднує своїх прихильників, інтегрує їх у спільність;

Ø комунікативну – релігія є засобом спілкування та єднання віруючих з Богом і один з одним.

3.Визначають соціальні, гносеологічні, психологічні причини виникнення релігії, причому соціальні причини є визначальними.

Соціальні корені релігії – низький рівень економічного розвитку первісного суспільства, безсилля людини перед природою, безсилля перед стихіями суспільного життя, яке постійно ускладнювалося.

Гносеологічні (або теоретико-пізнавальні) – пов’язані з формуванням у свідомості людини релігійних уявлень під час її пізнавальної діяльності. Свідомість була тільки у „гомо сапієнс”, тільки „людина розумна” могла абстрактно мислити, а значить мати релігійні уявлення.

Психологічні причини –пов’язані з людською психікою, оскільки релігійні уявлення завжди супроводжуються сильними емоційними настроями. Головна емоція – страх, страх штовхав людину до перебільшення, викликав у свідомості фантастичні картини.
Еволюційний підхід до релігії як соціального інституту знайшов втілення укласифікації світових релігій.

За рівнем розвитку релігії поділяються на:

- ранні форми релігії: магія– дії та обряди, що здійснюються з метою надприродного впливу на явища природи, тварин чи людину; анімізм – віра в душі й духів; тотемізм – віра в надприродну спорідненість людини з тваринним і рослинним світом;фетишизм – поклоніння неживим предметам;

- політеїстичні– релігії, де існує багато богів: майже всі національні релігії (за винятком іудаїзму та сикхізму) і світова релігія – буддизм;

- монотеїстичні – релігії єдиного Бога: світові релігії – іслам, християнство; національні – іудаїзм, сикхізм;

- неорелігії – модернізовані релігії: сатанізм, неохристиянські секти – мормони, свідки Єгови, неосхідні культи – крішнаіти, та ін.

За етнічною ознакою релігії поділяються на:

- національні релігії - виникли в межах одного етносу, держави: іудаїзм, індуїзм, сикхізм, джайнізм, даосизм, конфуціанство, синтоїзм, зороастризм;