РОЗДІЛ 2


соціологічного дослідження. Щоб при інтерпретації соціальних подій і /дій соціолог зміг врахувати їх специфіку, він повинен не лише звернутися до термінів спеціального наукового аналізу. Він повинен використати ті вирази розмовної мови, в яких най повніше фіксується ця специфіка і які в процесі інтерпретації подій і дій виявляють свою власну раціональність. Такі вирази етаюметодологи називають індексичними. Вони вважають, що предмет етнометодології становлять навички і техніка використання раціональних властивостей індексичних виразів у повсякденному житті. Водночас ці вирази не повинні допускати можливість альтернативних пояснень конкретної ситуації, в якій дані події і дії відбуваються або відбулись. Отже, поділяючи з феноменологічною соціологією суб'єктивну орієнтацію, етиометодологія відрізняється від неї головним чином у трьох підношеннях:

специфічним предметом своїх досліджень:

прагненням визначитися як дисципліна емпірична :

радикалізмом суб'єктивістських висновків.

Предметом етнометодології є: так звані етнометоди, тобто характерні для різних соціальних класів, груп і організацій методи інтерпретацій, які застосовують учасники взаємодії з метою розуміння актуальних фактів і явищ. Розуміння веде до встановлення стабільної структури взаємодії, яка забезпечує нормальний із і н н ляду учасників) розвиток подій. Усвідомлення ролі етнеметодів у формуванні і габільних структур діяльності (тобто "соціального порядку") привело Прихильників етнометодології до висновку проте, що вказані методи, нормативно-структурні детермінанти діяльності не "усвідомлюються" як такі, але 'утворюються" щоразу заново. Звідси випливає відмова від визнання оГ>'< кгивного існування самих структур діяльності.

Аналізуючи життя сучасного громадянського суспільства і його окремих струк-іурних утворень, сучасні феноменологи намагаються діяти в дусі положень етно-мподології; -* піше учасникам взаємодії вдасться настільки повно поєднати їх точки зору

і її і події, які відбуваються, і власні дії, наскільки всім їм вдається скласти

•іагапьну уяву про конкретні умови збігання, цих подій і здійснення цих дій: -# не всі інтерпретовані взаємодіючі події і дії інтерпретуються однозначно,

воші інтерпретуються систематично і в певній послідовності; ** іміст, який вкладають інтерпретатори в події, що відбуваються, і у свої

тин -ні дії, залежить від послідовності є інтерпретації і від біографій учасників

ніасмодії.

< 'оціолог, згідно концепції етнометодології, зобов'язаний враховувати власну іміюжність від світу повсякденності і формулювати опис практичних дій як на професійному рівні, використовуючи формальні способи соціологічного і н іін'ііепня, так і на рівні повсякденного життя. Але найважливішими передумовами ро'їнитку і передачі наукового знання є заміна індексичних В2Е22І!1!Ї^