Роботи.

1.

Духовним аспектам)5.

Текст у системі ЗМІ є основним засобом досягнення цілі. Саме в

ньому журналіст матеріалізує (або не матеріалізує) всі свої стремління і прагнення.

Тож зрозуміло, що текст - вагомий предмет соціології журналістики.

Завдання соціологічного аналізу журналістських текстів - встановити

тенденції в інформаційній політиці конкретного ЗМІ на підставі:

- з'ясування характеристик авторів і героїв публікацій;

- характеристики подій, відображених у текстах;

- встановлення тематичної та ціннісно-орієнтувальної спрямованості

видання (телерадіоканалу);

- з'ясування відповідності тексту позиції видавця;

- з'ясування позиції журналіста;

- встановлення відповідності тексту потребам, інтересам та іншим

характеристикам аудиторії;

Соціологія журналістики і журналістська діяльність

- вивчення жанрових особливостей тексту, його географічної належності

Оскільки реалізація цих завдань потребує уникнення суб'єктивних

оцінок, а самі журналістські тексти є великим масивом інформації, то

найчастіше до їх вивчення застосовують контент-аналіз.

Перші ґрунтовні соціологічні дослідження журналістських текстів в

Україні було проведено наприкінці 70-на початку 80-х років. Зокрема на

факультеті журналістики Львівського університету було проведено два

дослідження: контент-аналізи обласної преси і газети «Львівський

залізничник» . У Росії подібні дослідження почали проводити у 60-х роках

(у рамках проектів «Районна газета і шляхи її розвитку», «Функціювання

громадської думки та діяльність державних і громадських інститутів»).

Особливо успішними стали дослідження доступності для розуміння журналістських

текстів різними частинами аудиторії3.

Аналіз російсько-американських телемостів

4 дав змогу встановити, що американська аудиторія

втричі частіше, ніж московська, апелювала в

своїх висловлюваннях до такої цінності, як реалізація

особистих стремлінь у суспільстві. Американські

камери більше уваги приділяли ведучому:

переважали крупні плани, персоналізація телевізійного

спілкування і посилення діалогу.

Контент-аналіз журналістських текстів дає

змогу встановити «улюблені» географічні точки

працівників редакції, теми, жанри, рівень аналітич-

ності, тобто те, що методом традиційних оглядів на

«летючках» встановити важко, а деколи і просто неможливо.

Особливо результативним є поєднання

контент-аналізу текстів з іншими методами збору

інформації. Скажімо, контент-аналіз змісту «Львівського

залізничника» і його редакційної пошти разом з опитуванням аудиторії

не тільки виявив, що газета непропорційно багато пише про людей розумової

праці, а й дав підстави до такого висновку: що частіше газета пише

про представників певної групи, то частіше вони дописують до газети,

інші ж частини аудиторії газета втрачає5.

1 Див.: Журналистика и социология. - С. 158-159.

' На матеріалах цих досліджень кілька випускників факультету захистили дипломні

' Див.: Дридзе Т. Лингвосоциологические аспектьі массовой коммуникации // Со-