Приведе до хибних

Немислимий,

Основа для подальшого

Програмою,

Наперед розробленою

С. 215.

З уже наявним обсягом знань про нього. Отже,

зміст і мета етапу аналізу полягають у тому, щоб

пояснити сенс окремих результатів, об'єднати і

виділити узагальнювальні положення, звести їх в

одну теоретичну систему»2.

Особливості аналізу в тій чи іншій науці

завжди зумовлені двома чинниками: предметом

аналізу й завданнями цієї науки. Предметом соціологічного

аналізу є числа - індикатори суспільних

ситуацій. Це перша його особливість.

Друга полягає в тому, що соціологічний аналіз здійснюють у предметній

зоні соціології, тобто він має на меті витлумачити певні суспільні явища

та суспільні проблеми.

Наукова глибина й обґрунтованість аналізу залежать від багатьох

обставин, але передусім:

1 Словник іншомовних слів. - К., 1974. - С. 292.

2 Гречихин В. Лекции по методике и технике социологических исследоШіИІІ, «=

Сам комп'ютер,

зрозуміло,

аналізувати не

може. Він діє за

яку задає

людина. Видані

комп'ютером, або

й встановлені

вручну відомості

(а це найчастіше

звичайні числа) -

лише матеріал,

аналізу

Творчість, як відомо,

передбачає

натхнення, інтуїцію,

осяяння і т. д.

Соціологічний

аналіз без них також

але і без глибоких

знань він неможливий,

точніше,

буде поверховим і

висновків

Обробка, аналіз І подання результатів дослідження

від програми дослідження. Вона якраз є методологічною базою

для аналізу відомостей, особливо та її частина, у якій здійснено інтерпретацію

та операціоналізацію понять. Хибно витлумачені на .початку,

вони будуть такими ж хибними наприкінці;

від повноти використання одержаної інформації. На жаль, значну

частину зібраної під час КСД інформації часто не використовують.

Студенти, наприклад, практично ніколи не аналізують ставлення до

проблемиокремо людей різної статі, віку, хоча відповідні запитання в

їхніх анкетах - майже обов'язкові. Рідко коли соціологи виявляють інтерес

до характеристики читачів найпопулярнішої рубрики і т. д. Тим часом

подібна (її інколи називають додатковою) інформація часто є

вирішальною. Якось незадовго до виборів соціологи на замовлення одного

кандидата в депутати встановили, що виборці, які збираються голосувати,

свої симпатії поділяють приблизно порівну між цим кандидатом

та його суперником. Спроба переорієнтувати прихильників суперника

була не надто успішною. І кандидат вибори програв. А одержані відомості

свідчили: ті, хто не збирається голосувати, прихильні, переважно,

до цього кандидата. Якби ці відомості команда кандидата врахувала, і

замість гасла «Голосуйте за...» висунула інше, - «Виявіть громадянську

свідомість і йдіть проголосуйте!», то результати виборів, цілком

ймовірно, були б іншими;

від глибини знань дослідника об'єкта і

предмета дослідження. Якщо соціологічному дослідженню

не передує глибоке теоретичне вивчення

явища і проблеми, то таке дослідження у

кращому разі дасть тільки додаткову інформацію

про явище і аж ніяк не про проблему та способи її

розв'язання. Зазвичай же цінність такого дослідження

мізерна;

від обізнаності дослідника з правилами аналізу

соціологічної інформації. Аналіз відомостей

починається як перевірка гіпотез. Дослідник встановлює,

наскільки розроблені в програмі дослідження

гіпотези відповідають дійсності. Спочатку

розв'язують задачі опису, тобто перевіряють

описові гіпотези. Таку перевірку завжди супроводжує зовнішнє і внутрішнє

порівняння відомостей - з іншими, одержаними під час КСД, і

зовнішніми, відомими з інших джерел. У результаті дослідник одержує

опис явища без розкриття його механізму, причин. Наприклад, аналіз

відомостей соціологічного дослідження «Ефективність впливу ЗМІ на

аудиторію» показав, що в Україні приблизно однакова кількість людей

Соціолог, який