Цього тексту
Теми на читацький
Тексту та його
Впливу обсягу
Типовим прикладом
Социология. - Псков, 1997. - С. 115-141.
Конференции. Тарту 26-27.10.85.-Тарту, 1986. - С. 52-62.
Спостереження ознаками, незалежними одна
від одної, та їхній вплив на кількісну змінну. Цей
метод ґрунтується на виділенні окремих КОМПОг
нентів загальної дисперсії (розсіювання) ознаки,
яка вивчається.
Завдання факторного аналізу - встанови^
ти суть невідомої ознаки, яка впливає на зв'язки
зафіксованих ознак. За допомогою ф а к т о р н о г о
а н а л і з у на основі парних кореляцій між змінними одержують набір нових,
укрупнених ознак, які називають факторами. А кореляція між цими
факторами першого порядку дає змогу одержати фактори другого порядку і
т. д. На відміну від таксономії, за допомогою факторного та дисперсійного
аналізів класифікують не одиниці спостереження, а їхні властивості.
На перший погляд, аналіз даних - етап зайвий, принаймні необог
в'язковий. Мовляв, дослідження дало результати, за допомогою комп'ютера
їх систематизували, проаналізували, - якого ще аналізу потрібно?
Насправді ж це не так. По-перше, результат обробки інформації - ще не
результат всього дослідження. Той же комп'ютер, навіть провівши деякі
операції із закодованою інформацією, видає тільки числа - і не більше.
' Див.: Вихалемм П. Образ жизни и активность в информационной сфере // Мас-
совая коммуникация и развитие социалистического образа жизни. Материальї
2 Докладніше про обробку і комп'ютерний аналіз соціологічної інформації див.:
Как провести социологическое исследование. - С. 179-202; Парникель Ю. Прикладная
дисперсійного
аналізу є результати
зіставлення
журналістського
інтерес до
КОНКРЕТНЕ СОЦІОЛОГІЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ
Завдання ж дослідника надати цим абстрактним
знакам певного значення, наповнити їх змістом,
усебічно й об'єктивно витлумачити їх, зробити
висновки на їх основі, п р о а н а л і з у в а т и . Без
цього соціологічне дослідження буде щонайменше
незакінченим. Воно не стане д о с л і д ж е н ням,
тобто актом наукової творчості.
Етап аналізу соціологічних відомостей є якраз
чи не найбільш творчим етапом («інтуїція», до речі,
перекладається з латини як «уважно дивлюся», дехто
цей термін тлумачить не тільки як «здатність безпосереднього
розпізнавання істини без обгрунтування
за допомогою доказів», але й як «здогад, проникливість,
що грунтуються на попередньому досвіді»1).
Водночас він передбачає також глибоке усвідомлення
і чіткедотримання певних норм і законів.
Аналіз відомостей - своєрідна протилежність кодуванню. На етапі
кодування, як ми уже знаємо, змістовну інформацію транскрибують у
числа, при аналізі ж числа (правда, інші, певним чином оброблені) наповнюють
змістом. У процедурному сенсі етап
аналізу соціологічних даних - це «співвіднесення
одержаної інформації про об'єкт, який вивчають,