Робити вручну,
День
Однак як
Як арифмометр
Перед ручною,
Обробку
Пошти, вести на перфокартах, на яких
кожен отвір має певне значення, то, вставивши дроти в потрібні отвори,
Зрозуміло, що
при ручній обробці
немає потреби
кодувати відповіді.
Зате потрібно
графічно виділяти
їх, це значно прискорить
інформації
Механізована
обробка має переваги
перед рахівницею.
арифмометр у бухгалтерії,
так і перфоратор
у соціології
- це вже позавчорашній
КОНКРЕТНЕ СОЦІОЛОГІЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ
можна легко виділити із загального масиву потрібні листи (наприклад,
які надійшли з певного району, написані на конкретну тему і авторами
яких є певна група людей).
Та все ж найкращий і найшвидший метод
обробки як завгодно великих масивів інформації -
комп'ютерна обробка. Правда, тут є парадокс,
який треба враховувати. Комп'ютерна обробка передбачає
наявність відповідної програми, попереднє
суцільне кодування інформації, занесення її (всієї)
до комп'ютера і аж потім - обробку за спеціальною
комп'ютерною програмою. Це складно й недешево,
однак для обробки великих масивів інформації, для комплексного аналізу її
комп'ютер незамінний. Хоча б тому, що за добре складеної комп'ютерної
програми комп'ютер не тільки підрахує одержані результати, а й попередньо
їх проаналізує. Він здійснює мільярди логічних і математичних операцій,
- те, що людині просто не під силу.
Комп'ютерна обробка соціологічної інформації дає змогу застосуй
вати до неї статистичні методи аналізу. Зокрема це типологічний, або
таксономічний аналіз, за допомогою якого встановлюють класифікаційні
ознаки, а потім за ними одиниці спостереження поділяють на групи.
Така класифікаційна ознака може бути одна (наприклад, стать), можна
застосувати й декілька одразу (скажімо, критичні матеріали такого-то
обсягу, на таку-то тему, з такої-то області, таких-то авторів і т. д.). Задавши
параметри і використавши таксономічний аналіз, дослідник поділяє
вибіркову сукупність на групи, встановлює їхній обсяг.
У т и п о л о г і ч н о м у а н а л і з і , до речі, важливою є кількість параметрів.
Якщо їх надто багато, великоюбуде і кількість утворених
груп; як і при малій кількості, втратиться сенс самого поділу. Оптимальним
вважають, якщо таксономія дає близько десятка груп. Естонські
дослідники, наприклад, за допомогою типологічного аналізу в аудиторії
районних газет Естонії виділили п'ять груп читачів. Проаналізувавши
кожну з них, тобто їхні відповіді на запитання анкети, вони одержали
змогу досить докладно їх схарактеризувати:
1. Активні, перебірливі читачі, які критично оцінюють газету,
звертаються до неї з професійними запитами, очікують від газети
гострішого і діловитішого обговорення місцевих проблем.
Обсяг цієї групи - 10 відсотків від загалу.
2. Активні, але неперебірливі читачі. Читають газету «запоєм», зі
звички бути в курсі справ. До газети в них мало претензій. У цій групі ОСОб"
ливо багато жінок» людей, зайнятих у невиробничій сфері економіки.
Обсяг груии - 25 відсотків. 1
Прості підрахунки
інформації,
одержаної на невеликій
вибірці,
інколи простіше,
швидше і дешевше
ніж на комп'ютері
Обробка, аналіз і подання результатів дослідження
3. «Середняки». Не дуже активні, критично оцінюють газету з
погляду практичної користі. Цінують місцеву інформацію про виробництво
і побутові поради, оголошення. Кістяк групи становлять
люди старшого віку, пов'язані зі сільським господарством.
Обсяг групи - майже третина аудиторії.
4. Пасивні, але незадоволені й вимогливі читачі. Переважно-молодь.
Члени цієї групи очікують від газети цікавіших форм, новизни, мало
цікавляться місцевими проблемами і не вважають райгазету значним
джерелом інформації.
Обсяг групи - майже 20 відсотків.
5. Пасивні та невибагливі читачі. Переважно це старше покоління.
Для них районна газета - основне джерело соціальної інформації, хоча
багато з прочитаного у ній залишається для них далеким і малозрозумілим,
Обсяг г р у п и - 1 0 - 1 5 відсотків.1
Дисперсійний аналіз дає змогу дослідити
зв'язки між кількома зафіксованими в кожній одиниці