Робити вручну,

День

Однак як

Як арифмометр

Перед ручною,

Обробку

Пошти, вести на перфокартах, на яких

кожен отвір має певне значення, то, вставивши дроти в потрібні отвори,

Зрозуміло, що

при ручній обробці

немає потреби

кодувати відповіді.

Зате потрібно

графічно виділяти

їх, це значно прискорить

інформації

Механізована

обробка має переваги

перед рахівницею.

арифмометр у бухгалтерії,

так і перфоратор

у соціології

- це вже позавчорашній

КОНКРЕТНЕ СОЦІОЛОГІЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ

можна легко виділити із загального масиву потрібні листи (наприклад,

які надійшли з певного району, написані на конкретну тему і авторами

яких є певна група людей).

Та все ж найкращий і найшвидший метод

обробки як завгодно великих масивів інформації -

комп'ютерна обробка. Правда, тут є парадокс,

який треба враховувати. Комп'ютерна обробка передбачає

наявність відповідної програми, попереднє

суцільне кодування інформації, занесення її (всієї)

до комп'ютера і аж потім - обробку за спеціальною

комп'ютерною програмою. Це складно й недешево,

однак для обробки великих масивів інформації, для комплексного аналізу її

комп'ютер незамінний. Хоча б тому, що за добре складеної комп'ютерної

програми комп'ютер не тільки підрахує одержані результати, а й попередньо

їх проаналізує. Він здійснює мільярди логічних і математичних операцій,

- те, що людині просто не під силу.

Комп'ютерна обробка соціологічної інформації дає змогу застосуй

вати до неї статистичні методи аналізу. Зокрема це типологічний, або

таксономічний аналіз, за допомогою якого встановлюють класифікаційні

ознаки, а потім за ними одиниці спостереження поділяють на групи.

Така класифікаційна ознака може бути одна (наприклад, стать), можна

застосувати й декілька одразу (скажімо, критичні матеріали такого-то

обсягу, на таку-то тему, з такої-то області, таких-то авторів і т. д.). Задавши

параметри і використавши таксономічний аналіз, дослідник поділяє

вибіркову сукупність на групи, встановлює їхній обсяг.

У т и п о л о г і ч н о м у а н а л і з і , до речі, важливою є кількість параметрів.

Якщо їх надто багато, великоюбуде і кількість утворених

груп; як і при малій кількості, втратиться сенс самого поділу. Оптимальним

вважають, якщо таксономія дає близько десятка груп. Естонські

дослідники, наприклад, за допомогою типологічного аналізу в аудиторії

районних газет Естонії виділили п'ять груп читачів. Проаналізувавши

кожну з них, тобто їхні відповіді на запитання анкети, вони одержали

змогу досить докладно їх схарактеризувати:

1. Активні, перебірливі читачі, які критично оцінюють газету,

звертаються до неї з професійними запитами, очікують від газети

гострішого і діловитішого обговорення місцевих проблем.

Обсяг цієї групи - 10 відсотків від загалу.

2. Активні, але неперебірливі читачі. Читають газету «запоєм», зі

звички бути в курсі справ. До газети в них мало претензій. У цій групі ОСОб"

ливо багато жінок» людей, зайнятих у невиробничій сфері економіки.

Обсяг груии - 25 відсотків. 1

Прості підрахунки

інформації,

одержаної на невеликій

вибірці,

інколи простіше,

швидше і дешевше

ніж на комп'ютері

Обробка, аналіз і подання результатів дослідження

3. «Середняки». Не дуже активні, критично оцінюють газету з

погляду практичної користі. Цінують місцеву інформацію про виробництво

і побутові поради, оголошення. Кістяк групи становлять

люди старшого віку, пов'язані зі сільським господарством.

Обсяг групи - майже третина аудиторії.

4. Пасивні, але незадоволені й вимогливі читачі. Переважно-молодь.

Члени цієї групи очікують від газети цікавіших форм, новизни, мало

цікавляться місцевими проблемами і не вважають райгазету значним

джерелом інформації.

Обсяг групи - майже 20 відсотків.

5. Пасивні та невибагливі читачі. Переважно це старше покоління.

Для них районна газета - основне джерело соціальної інформації, хоча

багато з прочитаного у ній залишається для них далеким і малозрозумілим,

Обсяг г р у п и - 1 0 - 1 5 відсотків.1

Дисперсійний аналіз дає змогу дослідити

зв'язки між кількома зафіксованими в кожній одиниці