Послідовність дій під час виконання процедур
Уведення шлункового зонда хворому, котрий перебуває в непритомному стані
1. Чисто вимитими руками в гумових стерильних рукавичках візьміть тонкий стерильний зонд, закруглений кінець змажте гліцерином, на другий кінець накладіть затискувач.
2. Зонд уведіть через носовий хід, просовуючи його поступово вздовж внутрішньої стінки, нахиляючи при цьому трохи назад голову хворого.
4. Коли 15—17 см зонда ввійде в носову частину глотки, голову хворого нахиліть трохи вперед.
4. Вказівний палець однієї руки обмотайте бинтом або серветкою, уведіть у рот, намацайте кінець зонда, злегка притисніть його до задньої стінки глотки, а другою рукою проведіть зонд далі.
5. Перевірте, чи не потрапив зонд у трахею. До зовнішнього краю зонда піднесіть пушинку вати, подивіться, чи не коливається вона під час дихання.
6. Проведіть зонд у шлунок до позначки 55 см.
Якщо неможливо ввести зонд через носові ходи, уведіть його через рот, використовуючи ларингоскоп.
Уведення харчових сумішей через зонд
1. Зніміть затискувач. До зовнішнього кінця зонда приєднайте лійку або циліндр шприца Жане.
2. Поступово невеликими порціями (не більше ковтка) вилийте в лійку чи в циліндр шприца підігріту підготовлену суміш.
3. Потім влийте туди ж чисту воду, тобто промийте зонд і від'єднайте лійку. Годування хворих через зонд можна здійснювати за допомогою системи для введення інфузійних розчинів. Кількість крапель 60—80 за 1 хв.
4. Зовнішній кінець зонда перекрийте затискувачем.
5. Смужками лейкопластиру прикріпіть зонд до щоки.
6. Повторіть процедуру за призначенням лікаря декілька разів на добу.
7. Зонд залиште у шлунку на весь період штучного харчування — близько 2—3 тиж. У випадку, коли хворий довгий час перебуває в непритомному стані, зонд фіксують до шкіри обличчя або до крила носа лігатурою за допомогою голки та голкоутримувача з тим, щоб хворий не витягнув його.
8. Зробіть запис про виконану процедуру.