1. У яких випадках вдаються до спостереження?

2. Які є об'єктивній суб'єктивні труднощі під час спостереження?

3. Що фіксують при спостереженні?

4. Що є об'єктом та суб'єктом спостереження?

5. Що таке структуроване спостереження?

6. Які вимоги до спостерігача?

7. Які Ви знаєте типи помилок при спостереженні та засоби

їх запобігання?

8. Які є види спостереження?

Експеримент як метод збору інформації застосовують тоді, коли

потрібно встановити причиново-наслідкові зв'язки між явищами, перевірити,

як впливає конкретний чинник на конкретну ситуацію.

У таких випадках застосування жодного іншого

методу зарадити не може: опитування дасть

здебільшого лише думку респондентів про причи-1

ново-наслідкові зв'язки, за допомогою спостереження

можна зафіксувати зовнішньо-поведінко-

вий аспект явища, у ліпшому випадку - наслідок,

як відомо, є продуктом, наслідком людської

діяльності, і їхній аналіз лише опосередковано

свідчитиме про вплив конкретного чинника

на розвиток подій. '

Унікальність експерименту як методу

одержання інформації полягає в тому, що застосовуючи його (на відміну

від усіх інших методів) експериментатор втручається в життя, свідомо і

цілеспрямовано змінює бодай якусь його частину і результати поширює

на інші, подібні ситуації. Зрозуміло, що надійність експериментальних

1 Про методику проведення спостереження докладніше див.: Методьі сбора ин-

формации в социологических исследованиях. - Кн. 2. - С. 168-] 79.

Лише фіксація

наслідків штучного

втручання у природні

дає змогу об'єктивно,

точно і максимально

судити про досліджуване

СОЦІОЛОГІЧНІ МЕТОДИ ЗБОРУ ІНФОРМАЦІЇ

результатів залежить, по-перше, від того, чи справді саме цей чинник,

Який вивчають, є причиною зафіксованих змін. По-друге, результати

експерименту мають бути закономірними в певних умовах, тобто вони

мають стосуватися низки позаекспериментальних ситуацій.

Ще одна особливість експерименту - його

Синтетичність. Щоб зафіксувати наслідки свого

втручання в ситуацію, експериментатор неминуче

вдається до опитування, спостереження або й аналізу

документів. А так званий природний експеримент,

коли експериментатор не вводить досліджуваного

чинника, а лише спостерігає за розвитком

подій, деякі автори схильні вважати різновидом

спостереження1. Однак таку позицію, небезпід

не абсолютно відокремлений,

оригінальний