Печать. - С. 43.
В них певних характеристик, встановлення частоти появи цих
Документ може
Документ може
Там само.
С. 170.
бути досить надійним
і водночас
містити зовсім
недостовірну інформацію.
І навпаки,
достовірний
містити інформацію
ненадійну (не
ту, що насправді
потрібна)
Аналіз документів
документа і важливість аналізу документів як соціологічного методу.
Справді, дослідження будь-яких міжгрупових і міжособових стосунків
буде неповним без аналізу посадових інструкцій, наказів, особистих і
службових листів, щоденників, мемуарів. Адже інформація, яку містять
документи, характеризує людську діяльність на різних рівнях - суспільному,
груповому й особистісному.
Прикладом використання аналізу документів може бути загальнодержавний
конкурс на найкращу автобіографію, яку провів за допомогою
газети польський соціолог Ян Щепаньський. У результаті конкурсу,
(а для переможців були серйозні призи, вміло проведена підготовча робота
теж відіграла роль, і участь у конкурсі взяли десятки тисяч поляків)
дослідник одержав документальну автобіографію усього народу.
Техніка, яку застосовують в аналізі документів, передбачає виділення
характеристик і зв'язків між ними. Дослідник виробляє певну систему
категорій аналізу тексту і співвідносить з ними реальні характеристики
текстів . Це дає змогу групувати характеристики і документи, виявляти
тенденції тощо.
Є два типи аналізу документів: традиційний (його ще називають
змістовним) аналіз і формалізований (якісно-кількісний) аналіз або
контент-аналіз.
Т р а д и ц і й н и й аналіз - це всебічне з'ясування та інтерпретація
основних ідей документа, з'ясування логічних зв'язків і суперечностей
між ними. Такий аналіз ґрунтується на загальних логічних операціях
аналізу та синтезу, порівняння, визначення, оцінювання і - значною
мірою - на інтуїції дослідника.
Р. Пенто та М. Ґравітц виділяють такі різновиди традиційного аналізу:
історичний, літературний, психологічний, юридичний і серед них -
соціологічний, як такий, що трактує документ у соціальному контексті2.
Зрозуміло, що соціолог, аналізуючи документи, вдається до всіх згаданих
методів аналізу, не обмежуючись жодним із них, взятим окремо.
Традиційний аналіз буває зовнішній та внутрішній. Зовнішній
передбачає відновлення історичних і соціальних умов створення
документа. Внутрішній - це аналіз змісту документального джерела, з'ясування
відображених у ньому конкретних зв'язків3.
Див.: Фомичева И. Д. Методика конкретних социологических исследований и
2 Див.: Пзнто P., Гравитц М. Методьг социальньїх наук. - М., 1972. - С. 325-326.
3 Див.: Социологический справочник. - С. 179.
СОЦІОЛОГІЧНІ МЕТОДИ ЗБОРУ ІНФОРМАЦІЇ
Однак і в зовнішньому, і у внутрішньому аналізі завжди існує
небезпека суб'єктивізму, вже навіть на етапі добору документів для
иналізу, не кажучи про сам аналіз. Ще менше ефективний традиційний
аналіз великої кількості несистематизованих документів. У такому випадку
можна прогледіти певні характеристики, певні тенденції. Для
регулярного, безпристрасного і об'єктивного аналізу великої кількості
документів використовують ф о р м а л і з о в а н и й аналіз або конт
е н т - а н а л і з .
Вважають, що якісним може бути лише традиційний аналіз, а
контент-аналіз - це аналіз кількісний. Насправді можливості другого
значно ширші: контент цілком надається до якісного аналізу текстів.
Тому має рацію В. Іванов; 'який вважає контент-аналіз кількісно-якісним
методом, при якому «кількісний підрахунок дає підстави зробити
об'єктивні висновки щодо спрямованості матеріалів за кількістю
уживань одиниць аналізу в досліджуваних текстах, якісний аналіз
робить те саме, але внаслідок вивчення того, чи трапляється і в якому
контексті важлива, оригінальна категорія взагалі»1.
Контент-аналіз використовують:
- коли потрібна висока точність, об'єктивність аналізу;
- коли є багато матеріалу,він несистематизований за тривалий період;
- якщо предмет аналізу повторюється з певною частотою.
Для вивчення методом контент-аналізу
найбільше придатні офіційні документи, тексти
художньої літератури, тексти лекцій, промов,
інших виступів. Зрештою, цей метод можна успішно
застосувати до аналізу будь-яких документальних
джерел - і аудіовізуальних, і комп'ютерних.
Однак найчастіше за допомогою контент-
аналізу вивчають різноманітну (редакційну також)
пошту і тексти ЗМІ, оскільки вони якраз і
становлять багато несистематизованого матеріалу,
який повторюється з певною частотою (регулярність
виходу газет, теле- і радіопередач).
Перші спроби застосувати формалізований аналіз стосуються
текстів ЗМІ. Американський дослідник Дж. Спід 1893 р. провів дослідження
«Чи дають зараз газети новини?». Аналізуючи недільні випуски
газет за 1881 і 1893 роки., він вирішив з'ясувати, які зміни відбулися у
нью-йоркській пресі за цей період. Дж. Спід класифікував зміст матеріалів
за темами (література, політика, релігія, плітки, скандали і т. д,),
Здійснюючи
контент-аналіз,
дослідник фіксує
такі ознаки, властивості