Замовникам

Йому чи його

Прогнозу дуже важко

впоратись із

завданнями, які

стоять перед суспільством

Саме тому таким важливим є вивчення соціології

у вищій школі. Його мета - багатокомпонентна.

Опанування соціологічними законами і

методами взагалі дає змогу виробити в собі соціологічний

підхід до освоєння (вивчення і відтворення)

дійсності, сформувати соціологічний тип

мислення,якому властивий системний, у трьох

вимірах та в їхній взаємодії (йдеться про економічну,

соціально-політичну і духовну сфери життя

суспільства) розгляд усіх соціальних явищ. Соціологічний

тип мислення - це вміння бачити місце

явища у ширших суспільних структурах та зв'язках,

мати уявлення про історію розвитку, функції,

основні елементи функціонування, причиново-

наслідкові зв'язки1.

Соціологічний підхід передбачає такий взаємозв'

язок й у вивченні особистості, соціальної

групи чи суспільства загалом. Це не означає, що

для соціолога кожна людина є однозначним продуктом

соціально-політичної системи, і всі «продукти»

однієї системи для нього однакові. Соціолог завжди шукає взаємозв'язків

між діями та помислами індивіда й соціальної групи, до якої цей індивід

належить, діями і намірами всього суспільства - навіть тоді, коли вони

антагоністичні.

Соціологічний підхід до суспільних явищ - це науковий підхід,

тобто такий, який ґрунтується на точності вимірів та висновків, можливості

перевірити одержані відомості, на об'єктивності.

Цим має володіти фахівець вищої кваліфікації, якщо він претендує

бути майстром-професіоналом. Соціологічний тип мислення, тобто пізнання

світу з викладених вище позицій, може бути властивий і бажаний

для людей різних професій, але для журналіста, який працює із суспільством

і для суспільства, таке мислення обов'язкове.

Це ще раз переконує в тому, що журналіст

мусить опанувати соціологію.

Соціологічна і журналістська діяльність

мають багато спільного. Передусім спільний

об'єкт вивчення - суспільство у всій його різноманітності.

Багато. спільного є і в методиці роботи,

адже вивчаючи проблему, журналіст, як і

Справжній, політично

не заанґажо-

ваний соціолог у

суспільстві бачить

те, що є, а не те,

що хотілося б побачити

Журншіистика и социология. - С. 26.

ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ СОЦІОЛОГІЇ

соціолог, прагне встановити суттєве, типове, а збираючи факти, шуіаїС

взаємозв'язків між ними, які часто приховані. Журналіст працює з документами,

проводить спостереження, інтерв'ю, ставить експерименти,

тобто використовує ті ж методи, що й соціолог.

Як і журналістика, соціологія є засобом суспільного самопізнання.

З тією відмінністю, що за допомогою соціології суспільство себе пізнає

на науковому рівні, журналістське ж пізнання містить емоційні елементи

і проходить на рівні тієї частини суспільної свідомості, яку називають

громадською думкою. З цього погляду, соціологія дає суспільству

надійніші знання про нього, про відповідність реального стану наміченому

чи бажаному. Так буває, коли результати соціологічних досліджень

стаютьнадбанням суспільства, коли суспільство освоюєїх. Однак

дуже часто (частіше, ніж хотілося б) результати соціологічних досліджень

широким масам відомі мало, а обізнані з ними політологи, управлінці

їх часто ігнорують. На різних етапах суспільного розвитку це явище

пояснювали по-різному. До 1960-х років соціологію сприймали майже

як заборонену науку, згодом можновладці ставилися до неї як до

іграшки, а в ліпшому випадку - як до покірної служниці. Тепер до цих,

ще збережених тенденцій, додалися економічні обставини: не кожна

владна чи виробнича структура може дозволити собі провести повноцінне

соціологічне чи маркетингове дослідження, не завжди соціологію

сприймають як пріоритетну справу. Зауважмо, що і в цьому соціологія

та журналістика мають багато спільного.

Це дуже серйозна проблема. Відомий соціолог

В. Шубкін колись справедливо зазначив:

«Правильно поставлене соціологічне дослідження

- ворог волюнтаризму, сваволі, бо найавторитетніша

думка розглядається в ньому лише як гіпотеза,

поки вона не перевірена досвідом, практикою...

Репрезентативні соціологічні дослідження

вибивають ґрунт з-під ніг любителів гри у приклади,

фактики, оскільки ґрунтуютьсяабо на аналізі

всієї сукупності фактів, що належать до цього

питання, або на математично обґрунтованій вибірці

»1. Отже, соціологія - серйозна підмога журналістові,

який прагне адекватно, об'єктивно

відобразити світ, з'ясувати суть актуальних проблем.

Звичайно, між соціологією і журналістикою є суттєва

відмінність. Соціолог насамперед шукає типове, загальне, абстрагу-

1 Шубкин В. Предельї // Новьій мир. - 1978. - № 2. - С. 188.

Зі словами

В. Шубкіна можна

і треба погоджуватись

тоді (і тільки

тоді), коли маємо

справу з «правильно