Загальні засади розкриття злочинів у сфері оподаткування.

Податкової міліції.

Особливості планування діяльності оперативних підрозділів

Міліції.

Оперативних підрозділів податкової міліції. Характеристика елементів діяльності працівників податкової

Особливості організації оперативно-розшукової діяльності

Боротьбі зі злочинами у сфері оподаткування.

Компетенція оперативних підрозділів податкової міліції у

Система та структура податкової міліції.

Вступ

ПЛАН

Ситуация

Медицинскую сестру срочно вызвали в палату к пациенту, больному крупозной пневмонией.

I этап - сбор информации. Беспокоит сильная слабость, головокру­жение. Пациент бледен, покрыт липким холодным потом, конечности холодный, пульс слабого наполнения и напряжения. Пациент выражает силь­ное беспокойство по поводу своего состояния. В течение трех дней у паци­ента сохранялась температура тела 39 °С. В момент осмотра температура тела 35,6 °С, АД=80/60 мм рт. ст.

Нарушено удовлетворение потребностей поддерживать температуру тела и быть здоровым.

II этап- постановка сестринских проблем:

- лихорадка в 3-м периоде, кризис;

- беспокойство за свое состояние. Приоритетный - лихорадка в 3-м периоде, кризис.

III период - планирование.

Цель: АД и пульс нормализуются в течение 20 минут, самочувствие
улучшится.

План:

1) Медсестра приподнимет ножной конец кровати на 30-40 см и убе­рет подушку из-под головы.

2) Медсестра вызовет врача.

3) Медсестра обложит пациента грелками, укроет дополнительным одеялом.

4) Медсестра напоит пациента крепким горячим чаем.

5) Медсестра приготовит все необходимое для выполнения назначе­ний врача - 10% раствор сульфокамфокаина, 10% раствор кофеина бензоата натрия.

6) При улучшении состояния пациента медсестра переоденет его в сухое белье.

IVэтап -реализация.

Медсестра реализует запланированные мероприятия в течение 20 минут.

V этап - оценка.

Через 20 минут Рs и АД нормализовались. Самочувствие удовлетво­рительное.

Цель достигнута.

Вступ

В основі формування й розвитку правової системи держави, різних галузей законодавства, його правових форм і напрямів перебуває політика. Вона відображає принципи, стратегію, основні напрями та форми досягнення соціальних цілей, що стоять перед суспільством, його політичними та владними структурами. Загальна мета соціальної політики має складну ієрархію, яка залежить від характеру й спрямованості діяльності держави щодо її реалізації.

Один із таких напрямів – політика у сфері боротьби зі злочинністю. В ній у концентрованому вигляді містяться завдання, принципи, стратегія, форми та методи контролю держави за злочинністю. Ця політика повинна забезпечувати захист прав і законних інтересів громадян України від злочинних посягань. Відповідно до ст. 3 Конституції України «людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканість і безпека визначаються найвищою соціальною цінністю…Забезпечення прав і свобод людини являється головним обов’язком держави».

Найбільш гострою проблемою, що турбує думку громадян, завжди являлась злочинність. З проблем злочинності висловлюються всі, вважаючи їх досить очевидними. Більшість політиків та громадських діячів, які бажають влади, перш за все, обіцяють побороти саме це явище. Причому виступи останніх завжди сприймаються з живою цікавістю засобами масової інформації. І це зрозуміло, адже порушені питання являються найбільш життєво важливими для кожної людини. Як правило, при цьому висвітлюється очевидне в проблемі злочинності та висловлюються погляди, які досить поширені у суспільній думці. Та ще більше проявляються дискусійні пожвавлення, коли поряд з цим пропонуються певні рішення щодо покращення ситуації у даній сфері.

Практичний досвід показує, що такого роду “прості” рішення залишаються або на словах, або лише на нетривалий час змінюють стан справ, а потім злочинність знову починає зростати: видозмінюються форми кримінальної поведінки, місця вчинення злочинів, підвищується «кваліфікація» скоєння злочину та рівень резонансу, ускладнюється процес розслідування, створюється глибоко продумана система дискредитації працівників, які чесно і сумлінно виконують свої обов’язки, не ідуть на зговір із злочинними елементами. З цією метою нерідко вводяться в оману працівники засобів масової інформації, інших правоохоронних органів та громадськість.

Негативний вплив злочинності, яка поступово зростає, на рішення соціальних, економічних та інших завдань країни, проведення ринкових реформ та демократизацію в суспільстві висуває проблему боротьби на одне з перших місць. При цьому слід пам’ятати, що злочинність як соціальне явище вторинне і є похідним від цілісного стану суспільства.

Якщо розглядати злочинність як соціальне явище, то вона являє собою складне системне, структурне утворення з множинністю взаємозв’язків злочинів та злочинців, яке весь час перебуває в русі, розвитку, необхідно враховувати як зміни якісно-кількісних параметрів злочинності так і на відповідні зміни соціально-групової поширеності злочинності та особливості злочинної поведінки окремих соціальних груп населення.

Аналіз показників злочинності вказує на те, що частина злочинів залишається нерозкритою через високий рівень латентності, яка реально існує та впливає на життя суспільства.

Успішна боротьба зі злочинністю, в першу чергу, передбачає глибоке вивчення злочинів різних категорій з розкриттям їх рівня, структури, динаміки, причин і умов їх скоєння, та розробку на цій основі програми ефективних заходів профілактики.

Злочинність становить значну небезпеку для суспільства, особливо коли воно знаходиться у стані реформування та розбудови державно-правової системи. Сприятлива для злочинності ситуація містить у собі загрозу її проникнення практично у всі сфери суспільних відносин, галузі господарювання та управління.

Одним із ефективних чинників результативної боротьби зі злочинністю є належна організації діяльності правоохоронних органів на всіх рівнях згідно їх компетенції. На підрозділи податкової міліції чинним законодавством України покладені основні функції по боротьбі з податковими правопорушеннями.