Масковані депресії.
Це ендогенний депресивний стан. при якому на перший план в клінічній картині виходить велика кількість різноманітних соматичних скарг; власне психічні афективні прояви стерті, нерідко виступають за фасадом.(Синоніми: латентна депресія, вегетативна депресія, соматична циклотимія, ларвована депресія).
Вважають, що близько 15-25% осіб, що звертаються до лікарів-інтерністів, мають приховану депресію.
Варіанти, до яких зводяться чисельні сомато-вегетативні порушення:
1.Алгічно-сенестопатичний
- кардіалгічний (біль в ділянці серця)
- цефалгічний (головний біль)
-абдомінальний (біль в животі)
2.Агрипнічний (стійке безсоння).
3.Діенцефальний:
а)вегетативно-вісцеральний (періодична тахікардія, відчуття жару, нестачі повітря, посилена перистальтика шлунку, кішківника, псевдопозиви на дефекацю)
б)псевдоастматичний (нападоподібно виникають порушення частоти ритму і глибини дихання із суб"єктивним відчуттям задухи)
в)вазомоторно-алергічний (періодично, найчастіше навесні або восени, з"являються відчуття закладення носових ходів з утрудненням носового дихання, відчуття тяжкості або оніміння в ділянках гайморових пазух)
4. Обсесивний
5. Наркоманічний (псевдозапої)
6. Порушення сексуальної сфери.
КРИТЕРІЇ ДИФЕРЕНЦІЙНОЇ ДІАГНОСТИКИ.
· наявність субдепресивних станів із погіршенням самопочуття і вітального тонусу під кінець ночі і вранці та покращенням суб"єктивного стану ввечері
· наявність різноманітних сомато-вегетативних скарг (поліморфних), які не стосуються певної хвороби. Характерним є стійкість, тривалість і топографічна атиповість болю та неприємність відчуттів.
· наявність розладів вітальних функцій (порушення сну, апетиту, схуднення, або набирання ваги, статеві порушення, менструальні розлади.
· Особливості перебігу захворювання: періодичність і хвилеподібність сомато-вегетативних і психічних розладів, спонтанність до сезонності (весна-осінь) проявів захворювання
· Відсутність ефекту від соматичної терапії і наявність афекту від застосування антидепресантів.
· Позитивна аміназино-еозинофільна проба. У хворого визначають кількість еозинофілів у периферичній крові натще вранці, а потім - через 30хв після в/м ін"єкції 1мл 2,5% розчину аміназіну. Збільшення загальної кількості еозинофілів більше як на 30% із великим ступенем вирогідності свідчить про наявність прихованої депресії.
· Тест ММРІ. Підвищення балу за шкалою депресії вказує на приховану депресію, а всіх чи більшості "емоційних" шкал (істерії, гіпоманії, депресії, іпохондріт і певною мірою, психопатії, і соціальної інтроверсії) - на невротичні зміни особистості.
ЛІКУВАННЯ.
Визначається знаком фази та характером психопатологічної структури, з урахуванням ступеня вираженості симптоматики.
При меланхолічній депресії:
- трициклічні антидепресанти, які мають як тимоаналептичну так і стимулюючу дію:
меліпрамін 100 до 200-300 мг на добу
піразідол 200 до 350-400 мг на добу
анафраніл 100-200 мг на добу
Перший 1-1/2 тижні в/м або в/в крапельно. Покращення через 3-7 днів.
Побічна дія:
= сухість у роті
- затримка сечі
- тремор
- порушення акомодації
- гіпертензія
- безсоння
Не можна поєднувати з інітіаторами МАО, однак можна з нейролептиками і транквілізаторами.
При тривожній депресії:
- антидепресанти з седативною дією
амітріптілін 150-350 мг на добу
Спочатку парентерально, потім ....
Рідко виражена тривога
Тізерцин с 25-50 мг на добу (в 3-4 прийома)
При різко виражений апситації маячення:
амітриптілін 200-3-- мг на добу
нейролептики (аміназін, галоперідол, тізерцин, стелазін)
Raptus melancholicus
галоперідол (до 40 м на добу)
стелазін (до 40 мг на добу)
аміназін (до 400 мг на добу)
При припиненні рактуса дози нейролептику знижують, а антидепресанти збільшуюуть.
Маніакальні стани:
нейролептики: в/м
хлорпіротіксен до 200-300 мг на добу
аміназін 300-500- мг на добу
тізерцин до 150-300 мг на добу
галоперідол до 60 мг на добу
Лікування триває до 2-3 місяців, навіть якщо збудження вдалось зняти.
Високі дози ЛІ 900-2000 мг на добу
рівень ЛІ в крові 1,6 ммоль/л підвищення доз припиняють
При чіткому ефекті дозу знижують поступово на 300 мг на добу
Профілактичне лікування: в дозі, яка не перевищує ЛІ в крові 0,6-0,7 ммоль/л
Література
1. Психіатрія. – підручник /За ред. Напрєєнко О.К. - К.:Здоров’я .- 2001.
2. Психіатрія і наркологія. – підручник /Гавенко В.Л. та ін.- К.:Здоров’я.-
1993.
3. Жариков Н.М. Психиатрия. – підручник. -М.:Медицина. –1989.
4. Медсестринство в психіатрії. – посібник /За ред.Чабана О.С.Тернопіль:-Укрмед-книга.- 2001.
Лекцію підготувала доцент Пітик О.М.
Затверджено на засіданні кафедри від “____”________20__р. Протокол №______
Зав. кафедрою д.м.н., професор М.І. Винник.