Облік операцій з іноземною валютою

Окремі бюджетні установи (науково-дослідні інститути, вищі навчальні заклади, лікарні, митниці, деякі органи державного уп­равління тощо) можуть здійснювати операції з іноземною валю­тою. Джерелами надходження валюти до бюджетних установ мо­жуть бути: асигнування з бюджету для придбання за валюту засобів матеріально-технічного призначення (обладнання і т. ін.) або оп­лати за виконані роботи нерезидентами; цільове фінансування з міжнародних спеціальних фондів; оплата нерезидентами наданих послуг, виконаних науково-дослідних робіт; оплата ліцензій на впровадження винаходів; оплата за навчання, стажування, лікуван­ня іноземних громадян тощо. Напрямками витрачання валютних коштів можуть бути: розрахунки з нерезидентами за поставлені товари, виконані роботи, надані послуги; оплата послуг банків-нерезидентів; розрахунки за службовими закордонними відряджен­нями; продаж валюти та ін.

Облік бюджетними установами операцій з іноземною валю­тою регламентується «Порядком відображення в обліку операцій в іноземній валюті», затвердженим наказом ДКУ від 24.07.2001 р. № 126 зі змінами та доповненнями та наказом ДКУ від 26.04.2001 р. № 63 «Про внесення до­повнення до інструкції про кореспонденцію субрахунків бухгал­терського обліку для відображення основних господарських опе­рацій бюджетних установ».

Для розрахунків іноземною валютою бюджетним установам можуть бути відкриті в уповноважених банках валютні рахунки за кожним видом іноземної валюти зокрема. Для їх відкриття у банк подаються такі ж документи, як і для відкриття поточних рахунків у національній валюті, та ліцензія НБУ на пра­во займатися зовнішньоекономічною діяльністю. У бухгалтерсько­му обліку грошові кошти у валюті іноземних держав обліковуються окремо за кожною валютою у накопичувальних відомостях руху грошових коштів загального (спеціального) фонду т. ф. № 381 (бюд­жет) або № 382 (бюджет) — меморіальні ордери відповідно № 2 та № 3. Якщо бюджетна установа використовує у своїх операціях де­кілька видів валютних коштів, має декілька валютних рахунків у банку, то кількість меморіальних ордерів з обліку іноземної валю­ти повинна відповідати кількості видів валюти і рахунків у банку. При цьому меморіальні ордери нумеруються відповідно № 2-1, 2-2, 3-1, 3-2 і т. ін.

У регістрах бухгалтерського обліку операції з іноземною ва­лютою повинні бути відображені паралельно як в іноземній, так і в національній валюті України (гривнях). З цією метою в меморіаль­них ордерах для кожного запису валютних операцій передбачають 2 рядки за одним порядковим номером (один — для суми в іно­земній, другий — в національній валюті).

Бухгалтерський облік валютних операцій ведеться бюджетни­ми установами за субрахунками, встановленими планом рахунків:

302 «Каса в іноземній валюті»,

318 «Поточні рахунки в іноземній валюті»,

442 «Інша переоцінка» (для відображення курсових різниць).

На кожне найменування валюти в обліку відкривають окремі суб­рахунки третього порядку залежно від виду валюти або рахунків, від­критих в установах банків (302-1, 302-2,302-3, 318-1, 318-2 і т. ін.).

Первісне визнання операцій, проведених в іноземній валюті, у бухгалтерському обліку перераховується в національну валюту України із застосуванням валютного курсу на дату здійснення опе­рації (дата визнання активу, зобов'язання, доходу тощо).

Аванси, попередня оплата, надані бюджетною установою (одержані від інших осіб) в іноземній валюті, перераховуються в національну валюту за валютним курсом НБУ на дату сплати (одер­жання) авансу, попередньої оплати.

Щомісячно у фінансовому звіті, який складається в націо­нальній валюті України:

- немонетарні статті, що пов'язані з операціями в іноземній валюті і які відображаються за первісною або відновлювальною вартістю (історичною собівартістю), у національну валюту пере­раховуються за валютним курсом на дату здійснення операції;

- немонетарні статті, що пов'язані з операціями в іноземній валюті і які відображаються за справедливою вартістю (одержані безоплатно), у національну валюту перераховуються за валютним курсом на дату визначення цієї справедливої вартості;

- монетарні статті, проведені в іноземній валюті, відобража­ються в національній валюті з використанням валютного курсу на звітну дату, тобто за цими статтями виникають курсові різниці,які відображаються у складі власного капіталу як результат переоці­нок.

До монетарних статей належать кошти в касі, на рахунках у банках та в казначействі, у розрахунках з підзвітними особами, іншими дебіторами і кредиторами за умови її подальшого пога­шення грошима. Немонетарними вважаються статті необоротних активів, запасів, дебіторської і кредиторської заборгованості, яка буде погашена не грошима, а взаємозаліками, сировиною, товара­ми, обладнанням, послугами або в результаті інших негрошових операцій. У процесі діяльності установи заборгованість може пе­реходити з монетарної до немонетарної і навпаки.

Як було сказано раніше, немонетарні статті відображаються в бухгалтерському обліку за валютним курсом НБУ на дату здійснен­ня операції і не перераховуються на кожну звітну дату, а монетарні статті перераховуються з використанням курсу НБУ щомісяця (на звітну дату).

Основні операції бюджетних установ з іноземною валютою наведено у табл. 3

Аналітичний облік іноземної валюти у касі бюджетної уста­нови ведеться в касових книгах за кожною валютою зокрема і одночасно в гривнях за офіційним курсом НЬУ. На підставі звіту касира і доданих до нього первинних документів на валютні опе­рації складають окремо на кожен вид валюти «Меморіальний ор­дер — Накопичувальну відомість за касовими операціями», нада­ючи їм відповідно № 1-1, 1-2, 1-3 і т. ін.

Щомісяця і щоквартально бюджетна установа, що викорис­товувала у своїй діяльності іноземну валюту, складає і подає «Звіт про використання асигнувань із загального фонду з міжнародної діяльності України» за ф. № 2 — валюта, у якому за кодами еконо­мічної класифікації видатків наводить показники наявності, над­ходження та витрачання коштів (касові та фактичні видатки) в іно­земній валюті і в гривневому еквіваленті.