Основні правила організації інтерактивного навчання.

ПЛАН ЛЕКЦІЇ

Тема:6 Організація інтерактивного навчання

ЛЕКЦІЯ

Ім. Василя Стефаника

Педагогічний інститут

Кафедра _теорії і методики початкової освіти

"ЗАТВЕРДЖУЮ"

Завідувач кафедри

_____________________________
(спеціальне звання)

________ __________________

(підпис) (прізвище, ініціали)

“___”____________ 200_ року

Навчальний час __2__ годин(и)

Для слухачів (курсантів, студентів) __________________________________ (назва Навчально-наукового інституту, факультету)

Обговорено та ухвалено на засіданні кафедри “___” _____________ 200_ року, протокол № ____.

Івано-Франківськ

1.Основні правила організації інтерактивного навчання.

2. Інтерактивні методи та вправи інтерактивного навчання

Рекомендована література:

1. Андрущенко В. Модернізація педагогічної освіти України в контексті Болонського процесу / В. Андрущенко // Вища освіта України. - 2004 .

- №1.- С.5-9.

2. Варзар Т. Дистанційна освіта в сучасній освітній діяльності /Т.Варзар//htth// ruis.kiev.ua/ institute.html.

3. Федорук П.І.Методика розробки електронних курсів у системі дистанційного навчання та контролю знань: методичний посібник /П.І.Федорук,О.В.Удуд.- Івано-Франківськ:Вид-во ,,Плай’’ЦІТ Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника,2010.-88с.

Ключові поняття: інтерактивне навчання, дистанційне навчання,мультимедійні дошки

1. У роботу повинні бути залучені (в тій чи інший мірі) всі учні.

2. Активна участь учнів у роботі має заохочуватися.

3. Учні мають самостійно розробляти та виконувати правила роботи у малих групах.

4. Учнів під час використання інтерактивних методів навчання не повинно бути більш 30 осіб. Тільки в цьому випадку можлива продуктивна робота у малих групах.

5. Навчальна аудиторія повинна бути підготовлена до роботи у великих та малих групах.

Важливо пам’ятати, що завданням учителя є швидше створення умов, за яких позиції зацікавленості, відкритості, відповідальності учнів у навчанні та їхні особистісні риси можуть розвиватися й усвідомлюватися. Цьому сприятимуть:

• включення до пріоритетів оцінювання самого процесу навчання, тобто того, як проходить робота учня, – на відміну від оцінювання лише результатів роботи;
• оцінювання учнів, яке спирається на чіткі критерії, що дозволяє учневі взяти відповідальність за роботу та її результати, а також уможливлює самооцінку роботи та її результатів. При цьому бажано, щоб учні мали можливість ознайомитися з критеріями оцінки перед початком роботи, а не після її виконання;
• оцінювання досягнень учнів, незалежно від того, чи вони значні, чи скромні – якщо вони є результатом справжніх зусиль учня;
• оцінювання зусиль, які учні вкладають у навчання один одного, у співпрацю;
• обговорення вправ і завдань, у процесі яких учні мають можливість задуматись над власним способом навчання. Приділення уваги емоціям, які у них виникають під час роботи, взаємовідносинам з іншими учнями;
• пропонування індивідуальних і групових завдань, які учні виконують самостійно, проходячи етапи пошуку, відбору критичного аналізу, узагальнення і записування результатів своїх досліджень;
• заохочення учнів до самооцінки, внаслідок якої вони краще пізнають себе, свої можливості і сфери, які потрібно розвивати (почуття власної вартості, що спирається на реальне бачення власної особи);
• ініціювання дискусій, які дають змогу учням формулювати власні погляди і модифікувати їх;
• підтримка ініціатив та ідей, запропонованих учнями самостійно