Урок 2. Трудові правовідносини.

Тема 5. Трудове право

Урок 1. Трудове право та його інститути.

Трудове право - одна з найважливіших галузей права України, норми якого реголюють трудові відносини та інші пов'язані з ними відносини.

Основним законодавчим актом трудового права є Кодекс законів про працю (КЗпП), який було прийнято й уведено в дію Верховною Радою Українскої РСР 01.06.1972 р. У зв'язку з переходом до ринковії економіки, розширенням форм власності трудове законодавство обновилося за рахунок прийняття ряду принципово нових законів.

Загальна частина Кодексу включає статті, що визначають основні правата обов'язки працівників, рівноправність трудових прав громадян тощо.

Особлива частина Кодексу регламентує основні інститути правового регулювання: колективний, трудовий договори; робочий час і час відпочинку;нормування праці та її оплату; гарантії та компенсації; матеріальну відтовідальність за збитки, заподіяні підприємству; питання трудової дисципліни; охорону праці; державне страхування; нагляд та контроль за виконанням законодавства про працю.

Контрольні запитання:

1. Які відносини регулюють трудове право?

2. Які ви знаєте джерела трудового права?

3. Назвіть основні інститути правового регулювання трудових відносин.

Колективний договір - це договір між власником підприємства чи уповноваженим ним органом та трудовим колективом цього підприємства про взаємні зобов'язання.

Проект колективного договору обговорюється і приймається на загальних зборах (конференції) трудового колективу і після його прийняття від імені колективу підписується головою профспілкового комітету.

Колективний договір повинен включати основні положення з питань праці і заробітної плати, а також положення щодо робочого часу, часу відпочинку.

Робочий час - це час, установлений законом або згодою сторін , впродовж якого працівник зобов'язаний виконувати обумовлену трудовим договором працю.

Робочий день може бути нормальним, скороченим, неповним, ненормованим. Скорочена тривалість робочого часу - 36 годин на тиждень - установлена для робітників та службовців у віці від 16 до 18 років; 24 годин на тиждень - для працівників від 15 до 16 років. Скорочений робочий час установленно для деяких категорій працівників розумової праці, яка пов'язана з їхнім підвищенням інтелектуальним та нервовим напруженням.

Час відпочинку за трудовим правом - це установленний законом час, упродовж якого робітники та службовці вільні від своїх трудових обов'язків і який вони можуть використовувати на власний розсуд.

Упродовж робочого дня працівникам повинна надаватись перерва для відпочинку і приймання їжі, яка включається в тривалість робочого часу; тривалість такої перерви на може перевищувати двох годин.

Робта у вихідні дні виконується за письмовим наказом власника або уповноваженого ним органом. Робота у святкові дні оплачується у подвійному розмірі.

Тривалість щорічної оплачуваної відпустки становить на менш як 24 календарних дні.

Дисциплінарна відповідальність робітників і службовців.

Трудова дисципліна - це порядок взаємовідносин учасників трудової діяльності, передбачений правилами внутрішнього розпорядку підприємства, установи, організації, необхідний при виконанні будь-якої суспільної праці. Порушенням трудової дисципліни є протиправне, провинне невиконання працівником трудових обов'язків. Дія (бездіяльність) працівника є порушенням трудової дисципліни лише за наявності таких умов:

дія (бездіяльність) є протиправною; протиправна дія є провинною, тобто здійсненою навмисно або з необережності; протиправна дія (бездіяльність) працівника пов'язана з його трудовими обов'язками.

Дисциплінарні стягнення, передбачені законодавством за порушення трудової дисципліни, - це догана і звільнення з роботи.

За порушення трудової дисципліни на працівника може бути накладено тільки одне дисциплінарне стягнення. До накладення стягнення від порушника повинно бути затребуване відповідне пояснення у письмовій формі.

Стягнення накладається безпосередньо за виявленням провини, але не пізніше як за один місяць з дня його виявлення, не враховуючи часу хвороби працівника або перебування його у відпустці.

Матеріальна відповідальність робітників і службовців

Матеріальна відповідальність є різновидом юридичної відповідальності. Вона настає за прямі дійсні збитки, нанесені внаслідок власних провинних дій працівниками підприємству, установі, організації, з якими вони перебувають у трудових правовідносинах. Відповідальність за матеріальні збитки запроваджується незалежно від дисциплінарної відповідальності.

Повна матеріальна відповідальність (ст. 134 КЗпП) запроваджується у випадках, якщо між підприємством і працівником укладений письмовий договір. Перелік посад, щодо яких можливе укладення письмового договору, встановлений нормативним документом.

Обмежена матеріальна відповідальність полягає в обов'язку працівника відшкодувати заподіяний збиток у межах свого середнього заробітку.

Контрольні запитання:

1.Що таке колективний договір? Ким і коли він приймається?

2. Що включає в себе колективний договір?

3. Що таке робочий час і яким може бути робочий день?

4. Які ви знаєте різновиди відпочинку?

5. Чим відрізняється дисциплінарна відповідальність від матеріальної?