Ультрафіолетове випромінювання та його вплив.

Установка лазерів дозволяється тільки у спеціально облад­наних приміщеннях. На дверях приміщення, де знаходяться лазе­ри 2,3,4 класів, повинні бути нанесені знаки лазерної небезпеки.

Вражаюча дія лазерного променя залежить від потужності, довжини хвилі випромінювання, тривалості імпульсу, часто­ти повторення імпульсів, часу взаємодії, біологічних та фізи- ко-хімічних особливостей опромінюваних тканин та органів.

Лазерне випромінювання.

Більш широкого застосування в промисловості, науці і меди­цині знаходять оптичні квантові генератори (ОКГ) - лазери

Лазери використовують при дефектоскопії матеріалів, в радіо­електронній промисловості, в будівництві, при обробці твердих і надтвердих матеріалів. За їх допомогою здійснюється багатока­нальний зв’язок на великих відстанях, лазерна локація, дальнометрія, швидке опрацювання інформації.

Лазер - це генератор електромагнітних випромінювань оптич­ного діапазону, робота якого полягає у використанні вимушених випромінювань. ^

Принцип дії лазера базується на властивості атома (складної квантової системи) випромінювати фотони при переході із збуд­женого стану в основний (з меншою енергією).

Головною особливістю лазерного випромінювання є його гостра направленість, що дозволяє на великій відстані від джерела отри­мати точку світла майже незмінних розмірів.

За характером генерації електромагнітних хвиль лазериділяться на імпульсні (тривалість випромінювання до 0 25 с), і лазери безперервної дії (тривалість випромінювання від 0 25 с і більше). '

Лазер генерує електромагнітне випромінювання з довжиною хвилі від 0,2 до 1000 мкм. Цей діапазон, із точки зору біологічної ДІЇ, поділяється на три ділянки:

Ø ультрафіолетову (від 0,2 до 0,38 мкм);

Ø видиму (від 0,38 до 0,78 мкм);

Ø ближню інфрачервону (від 1,4 до 1000 мкм)

У зв'язку з малою довжиною хвилі лазерне випромінювання може бути сфокусоване оптичними системами невеликих геомет­ричних розмірів (розміри обмежені дифракцією), завдяки чдму на малій площі досягається велика густина енергії випромінювання

Дія лазерного випромінювання на організм людини має складний характер і обумовлена як безпосередньою дією лазерного випро­мінювання на тканину, так і вторинними явищами, які обумовлені змінами в організмі внаслідок опромінення. Розрізняють термічну і

біологічну дію лазерного випромінювання на тканини, що може при­звести до теплової, ударної дії світлового тиску, електрострикції (ме­ханічні коливання під дією електричної складової електромагніт­ного поля), перебудови внутрішньоклітинних структур та інше.

Внаслідок лазерного опромінення у біологічних тканинах орга­нізму можуть виникати вільні радикали, які активно взаємодіють з органічними молекулами та порушують нормальний хід процесів обміну на клітинному рівні. Наслідком цього є загальне погіршен­ня стану здоров'я.

Під лазерною безпекою розуміється сукупність організаційних, технічних і санітарно-гігієнічних заходів, які забезпечують безпе­ку умов праці персоналу при використанні лазерів.

Прийняття тих або інших заходів лазерної безпеки залежить, перш за все, від класу лазера (табл. 16.2).

Лазери 4 класу повинні бути розташовані у окремих приміщен­нях. Велике значення має стан приміщення всередині. Всі предме­ти, за винятком спеціального устаткування, не повинні мати дзер­кальної поверхні.

Розташовувати устаткування потрібно так, щоб воно стояло вільно. Для лазерів 2, 3, 4 класів на лицьовій стороні пультів і па­нелей управління необхідно залишати вільний простір шириною 1,5 м - при однорядовому розташуванні лазерів, і шириною не мен­ше 2 м - при дворядовому. Із задніх та бокових сторін лазерів по­трібно залишати відстань не менше 1 м.

Керування лазерами 4 класу повинно бути дистанційним, а двері приміщення, де вони знаходяться, мати блокування.

-5-

Ультрафіолетовим випромінюванням (УФВ) називають електромагнітні випромінювання в оптичній ділянці з довжиною хвилі в діапазоні 200-380 нм.

За способом генерації воно належить до теплового випроміню­вання, але за своєю дією подібне до іонізуючого випромінювання. Природнім джерелом УФВ є сонце. Штучними джерелами є електричні дуги, лазери, газорозрядні джерела світла.

Генерація ультрафіолетового випромінювання починається при температурі тіла понад 1200°С, а його інтенсивність зростає з під­вищенням температури.

Енергетичною характеристикою УФВ є густина потоку потуж­ності, яка вимірюється у Вт/м2.

Усі УФВ прийнято поділяти на три ділянки (рис. 16.1) в залеж­ності від довжини хвилі:

А-Х = 380-315 нм,

В-Х = 315-280 нм,

С—Х = 280-200 нм.

Інтенсивність випромінювання та його електричний спектраль­ний склад залежить від температури поверхні, що є джерелом УФВ, наявності пилу та загазованості повітря.

Вплив УФВ на людину кількісно оцінюється за еритемною дією, тобто в почервонінні шкіри, яке в подальшому (як правило, через 48 годин) призводить до її пігментації (засмаги).

УФВ має незначну проникаючу здатність. Воно затримується

верхніми шарами шкіри людини. Ультрафіолетове випромінюван­ня необхідне для нормальної життєдіяльності людини. За трива­лої відсутності УФВ в організмі людини розвиваються негативне явище, яке отримало назву "світлового голодування".

У той же час тривала дія значних доз УФВ може призвести до враження очей та шкіри. Враження очей гостро проявляються у ви­гляді фото- або електрофтальмії. Тривала дія УФВ довжиною хвилі 200-280 нм може призвести до утворення ракових клітин. УФВ впливає на центральну нервову систему, викликає головний біль, підвищення температури, нервове збудження, зміни у шкірі та крові.