Хромові натуральні шкіри

 

· Опойок хромовий – з телят віком 1 місяць. Є одним з кращих матеріалів верху взуття. Його площа становить 45 – 100 дм2 . Шкіра має гладку лицьову поверхню, гарну мерію, еластична, міцна, але швидко намокає і пропускає вологу. З опойка виготовляють жіноче модельне взуття;

· Виросток хромовий – виготовляють із шкур більш дорослих тварин (до 1 року). Його площа становить 90 – 120 дм2 .За зовнішнім виглядом і властивостями він нагадує опойок, проте рисунок мереї більший, а лицьовий шар не такий ніжний. Тонкий виросток (0,7 – 0,9 мм) застосовують для жіночого та дитячого взуття, товстий ( понад 1,2мм) – для чобіт, чоловічих черевиків;

· Напівшкурок хромовий – з телят віком півтора року. Відрізняється від виростка великою масою ( до 13 кг) і площею (120 -130 дм2 ). За еластичністю, м’якістю і зовнішнім виглядом шкіра , виготовлена з напівшкурка, поступається виростку й опойку. Напівшкурок

· характеризується підвищено. Кількістю лицьових дефектів прижиттєвого походження. З нього виготовляють чоловіче, жіноче і частково дитяче утеплене взуття;

 

· Бичок, яловиця, бичина – шкіри дорослої ВРХ хромового дублення. Шкіра товста, міцна, гігієнічна, груба. Площа шкір становить 180 – 200 дм2 . товщина нерівномірна за площею. Шкіри бичків порівняно з яловицею нещільні, мають товстий вороток з наявністю ворсистості. Використовують для виготовлення верху чоловічого та жіночого утепленого взуття. Іноді використовують для виготовлення верзу без підкладкового взуття.

· Шевро – шкіра з кіз віком один місяць, з малюнком лицьового шару у вигляді рибної лузги. Еластична, тонка, добре формується, м’яка; використовують для виготовлення модельного взуття;

· Козлина хромова – з дорослих кіз; більш товста шкіра з чітко вираженим малюнком лицьового шару. Може мати дефекти, в такому випадку лицевий шар – штучний. Залежно від якості може застосуватися для модельного і масового взуття;

· Шеврет – виготовлюється зі шкіри овець (віком 1 місяць), які не використовуються для хутряної і шубної овчини. Шкіра тонка, еластична, має низьку міцність. Використовується для виготовлення легкого літнього домашнього взуття. Шеврет зміцнений використовується для виготовлення взуття масового пошиву;

· Кінські шкіри – менш щільні і міцні ніж напівшкурок. За лицьовою поверхнею схожа на шевро. Виготовлюється повсякденне чоловіче і жіноче взуття;

· Свинячі шкіри – жорсткі, водопроникні, не стійки до багаторазового згинання, із характерними слідами щетини. Для покращення зовнішнього вигляду нарізають мерію або наносять штучну плівку, тиснуть на плитах (облагораживають). Свиняча шкіра –ОЛ, -ДОЛ використовується для пошиву масового літнього взуття;

· Велюр – шкіри ВРХ, шліфовані з бахтармяного боку, мають ворсову поверхню. Характеризуються високою еластичністю, розтяжністю, малою міцністю, швидко намокає, забруднюється, не тримає форму;

· Нубук – шкіри ВРХ, свинячі, шліфовані з лицьового боку, який має незначні дефекти. Звичайно він натурального кольору або пофарбований у світлі відтінки, має високи гігієнічні і механічні властивості. З велюру і нубуку виготовляють верх нарядного взуття, а також повсякденне, літне і домашнє взуття;

· Замша – шкіра жирового дублення лосів, оленів, овець, кіз тощо. Шкіра має густий рівний шовковистий ворс, гарна, м’яка, гігієнічна, водостійка. Використовується для модельного взуття;

 

 

· Лакова шкіра – хромові шкіри різних тварин, які в основному мають дефекти, що покриваються лаковою плівкою. Для утворення поверхневого шару шкір використовують поліуретанові плівки, які дають гарну, дуже блискучу плівку з високою термо – і морозостійкістю. Шкіри мають високи механічні властивості, розтягуваністю і гнучкість, але і низькі гігієнічні властивості. Еластичні шкіри використовують для верху модельного взуття та халяв елегантних жіночих чобітків, а з підвищеною товщиною – для верху без підкладкового взуття.

 

Характеристика асортименту

натуральних шкір для низу взуття

Для виготовлення низу взуття використовуються жорсткі, щільні шкури ВРХ, свиней і кінських хазів комбінованих методів дублення. Таки шкури використовують для виготовлення підошов, устілок, рантів, задників.

Шкіряні підошви через недостатню водо - і зносостійкість, обмеженість ресурсів сировини використовуються переважно для модельного, дитячого і домашнього взуття. Залежно від товщини (від 2,6 – до 5 мм та більше) шкіри поділяють на шість категорій з інтервалами 5 мм.

Шкіри для низу взуття ниткових і клейових методів кріплення еластичніші, ніж для цвяхових і гвинтових методів кріплення. Основна маса шкір виготовлюється зі шкур ВРХ. На підошви використовуються чапраки, а на устілки – воротки і поли. Підложки, платформи, підошви домашнього і дитячого взуття можуть виготовлятися з воротків і пол.

Свинячі шкіри використовують для внутрішніх і проміжних деталей та підошов взуття, яке використовується лише за сухих умов.

Шкіри для рантів виготовляють з чапраків шкур ВРХ комбінованих методів дублення з фарбованою і нефарбованою лицьовою поверхнею, з мінімальним числом дефектів на лицьовому боці.

2.Штучні і синтетичні взуттєві матеріали: загальні поняття й асортимент.

Для виготовлення взуттєвих товарів застосовують різноманітні матеріали, які замінюють шкіру. До 90 – 95% сучасного взуття може виготовлюватися на підошві з гуми або інших полімерних матеріалів. Значна частка сучасного взуття має устілки, задники й інші деталі з картонів.

Підошви і каблуки з гуми або пластичних мас мають високу зносостійкість, водонепроникність та інші корисні властивості.

 

 

Полімерні матеріали, а саме латекс натурального каучуку, почали застосовувати для надання взуттю і тканинам водотривкості ще в ХІ ст. і Південній Америці. До Європи каучук привіз Колумб 500 років тому, але його не вміли використовувати. У 1818 р. Шарль Макінтош запропонував розчинити каучук у продуктах перегонки нафти і просочувати розчином тканини для плащів, які проіснували майже 150 років.

У 1832 р. почали виготовляти взуття з тканини, просоченої розчином каучуку, і підошвою з листового каучуку.

У середині ХІХ ст.( відкриття Гудійра і Генкока – вулканізації) почали застосовувати калоші, які носили тільки генерали, завдяки обмеженості ресурсів натурального каучуку.

Першими спробами створення штучної шкіри було просочування тканин білками з наступним дубленням, просочування повсті і фетру розчинами каучуку і смол.

Розвиток промисловості штучних матеріалів розпочався на початку 30 –х років після будівництва перших заводів синтетичного каучуку.

У повоєнні роки для виготовлення шкірозамінників застосовують полівінілхлорид і волокнисті основи, розширяється асортимент, покращуються властивості. В 1953 році таки матеріали отримали назву штучних шкір.

У 1955 р. вчені американської корпорації „Дюпон” синтезували на основі поліуретану новий матеріал під назвою „корфам” і в 1961 році розпочали його широкий випуск.

Сучасний асортимент штучних матеріалів включає тисячі видів і різновидів, які розподіляються за різними ознаками.

Штучні матеріали для низу взуття мають перевагу перед натуральною шкірою за такими показниками, як теплопровідність, водостійкість, стійкість до хімічних реагентів, надійність.

Усі штучні матеріали випускаються в кольоровій гамі, з гладкою, ворсовою або тисненою лицьовою поверхнями, що імітують мерію натуральних шкір, фактуру тканин (джинсову, рогожку), натуральний корок, соломку, шкіру рептилій, малюнки друку.

 

Штучні матеріали за способом виготовлення розподіляються на:

· Взуттєві гуми;

· М‘які штучні шкіри;

· Синтетичні шкіри;

· Картони;

· Пластмаси;

· Полімерні плівкові матеріали

 

М‘які штучні шкіри розподіляються за призначенням на:

· Взуттєві;

· Галантерейні;

· Одягові;

· Оббивні;

· Декоративно - господарські;

· Технічні;

· Палітурні;

· Облицювальні тощо.

 

За основою виготовлення штучні матеріали поділяються на:

· Тканні;

· Неткані волокнисті;

· Неткані прошиті;

· Трикотажні;

· Синтетичні;

· Паперові;

· На основі шкіряних волокон;

· На основі рослинних волокон;

· Без волокнистої основи тощо.

 

За основними видами полімерів та інших плівкоутворюючих і клейових речовин:

· Полівінілхлоридні;

· З синтетичного каучуку;

· Поліамідні;

· На основі синтетичного латексу;

· Поліуретанові;

· Нитроцелюлозні;

· Полівенілацетатні;

· Бітумні;

· Каніфольні тощо

 

Взуттєві гуми.

 

Гума є складною багатокомпонентною системою, основою якої є вулканізований каучук і різні домішки. Рецептури гум розробляються з урахуванням вимог до виробів. З гуми виготовлюються підошви, каблуки, набійки, підметки та інші деталі низу взуття.

 

 

Синтетичний каучук бутадієновий стійкий до теплового старіння, має високі технологічні властивості, але низьку морозостійкість.

Синтетичний каучук стирольний – стійкий до окислення, має високу зносостійкість.

Синтетичний каучук нітрильний – має високу масло і бензостійкість, зносостійкість.

Синтетичний бутилкаучук – стійкий до кислот, лугів, має високу морозостійкість.

Гума непориста (монолітна) – має високу водостійкість, стійкість до багаторазового згину, але низки гігієнічні властивості. Використовується для взуття масового пошиву.

Шкіроподібна гума - має високу твердість, зносостійкість, формостійкість, низки гігієнічні властивості, низку морозостійкість. Може бути волокнистої структури з додаванням волокон тканин і навіть шкіри. Використовують для підошов модельного взуття, взуття масового пошиву літнього і весняно – осіннього асортименту.

Транспорентна гума і стіронит виробляються відповідно з натурального і синтетичного стирольного каучуку (85%) з додаванням білої сажі. Обидві гуми стійки до стирання, гнучкі, мають високі амортизаційні властивості, морозостійкі. Транспорентна гума – світло –коричневого кольору, в тонких шарах просвічується, а гума стіронит не просвічується і має чорний колір. Підошва з цих гум виробляється рифленою. Використовується для взуття зимового і осіннього асортименту.

Картони.

 

Картони – це волокна, просочені клеєм або латексом.

Устілочний картон – із рослинних волокон, просочених каніфольним клеєм. Використовується для устілок взуття клеєного метода кріплення.

Шкіряно-целюлозний картон – 40% рослинного волокна і 60%- шкіряного; просочується каніфольним клеєм. Використовується для устілок і задників.

Штучний устілочний напіввал – складається з 30% волокон шкір хромового дублення і 70% - червонодубних шкір, проклеюється синтетичним латексом одношарового відливу. Відрізняється міцністю; використовується для устілок і платформ.

Устілочний целюлозний матеріал – 100% целюлоза. Має високі гігієнічні властивості. Використовується для устілок взуття клеєного методу кріплення.

Таксон – целюлоза, просочена натуральним або синтетичним каучуком. Має високі гігієнічні і експлуатаційні властивості. Використовується для устілок, задників, підносків.

Штучні шкіри

Штучна шкіра – шкіроподібний матеріал, що імітує натуральну шкіру і відповідає її споживним властивостям. Процес виготовлення менш трудомісткий, ніж з натуральної шкіри, і може здійснюватися машинами автоматичної і напівавтоматичної дії. Їх випускають у вигляді готових деталей і вузлів, що значно спрощує технологічну схему виготовлення, дозволяє економно використовувати сировину.

Штучні шкіри являють собою основу (текстильну, трикотажну, неткану), на яку наносять полімерне покриття з обробкою. Залежно від виду матеріалу покриття розрізняють штучні шкіри з каучуковим, полівенілхлоридним, поліуретановим покриттям.