Складання схеми

Життєвий цикл у тварин

У тварин розрізняють простий життєвий цикл — за прямого розвитку особин (наприклад у більшості хребетних, павуків) і складний — із метаморфозом або чергуванням поколінь. Отже, одиницею при вивченні життєвого циклу може бути як один онтогенез, так і низка онтогенезів, які змінюють один одного.

Більшість хребетних мають простий життєвий цикл, що складається із запліднення за допомогою статевих клітин (гамет) під час статевого процесу, періоду розвитку ембріона, періоду юнацького росту після народження, зрілості (у тому числі статевого розмноження) і завершується смертю. За простого життєвого циклу всі покоління не відрізняються одне від одного (гідра, дощовий черв’як, плазуни, птахи).

Життєвий цикл у більшості безхребетних складніший і може включати перетворення зовнішнього вигляду (метаморфоз) і зміну способу життя. Складні життєві цикли супроводжуються закономірним чергування різних поколінь або складними перетвореннями організму під час розвитку.

Чергування поколінь, які розмножуються статевим способом і партеногенезом, має важливе біологічне значення для тих організмів, що мешкають у мінливих умовах довкілля і не можуть переживати несприятливі періоди в активному стані. Статеве розмноження забезпечує безперервність існування виду, а партеногенез дає змогу повною мірою використати сприятливі періоди для швидкого зростання чисельності виду. Чергування поколінь, що розмножуються різними способами, підсилює мінливість, яка забезпечує здатність виду мешкати в різних умовах довкілля і швидко реагувати на їхні зміни. Наприклад, багато комах (цикади, бабки і хрущі) мають тривалу фазу личинок або лялечок і коротку фазу життя в дорослому стані. Бабки у фазі личинок мешкають у воді, а в дорослому стані — у повітрі.

Домінує те покоління, що представлене зеленою рослиною. У мохів домінує гаметофіт, у папороті, хвощів, плаунів — спорофіт.