Функції соціологічного знання.

Теоретична функція — полягає у поповненні та збагаченні соціологічного знання, в розробці концепцій, теорій, ключових понять і категорій цієї науки на основі дослідження соціальної дійсності. Збагачення наукового соціологічного знання відбувається як на основі вдосконалення теоретичної соціології, так і на базі розвитку спеціальних і галузевих соціологічних теорій, а також пов'язаних з ними досліджень емпіричної соціології.

Описуючи, систематизуючи, нагромаджуючи дослідницький матеріал у вигляді аналітичних записок різних наукових звітів, статей, книг соціологія здійснює описову функцію.

Інформаційна функція — це збирання, концентрація соціологічної інформації, одержаної у результаті проведення досліджень. У великих соціологічних центрах вона нагромаджується в так званих банках соціологічної інформації. її використовують органи управління, засоби масової інформації.

Прогностична функція полягає у соціальному прогнозуванні. Соціологічні дослідження завершуються обґрунтуванням коротко-або довгострокового прогнозів досліджуваного об'єкта.

Критична функція соціології тісно пов'язана з її прогностичною і гуманістичною функціями. На основі аналізу і розвитку соціальних систем соціологія не тільки виробляє практичні рекомендації по їх вдосконаленню. Вона також конструює й можливі технології їх прогресу, формує соціальні ідеали, розробляє програми соціального розвитку, підпорядковуючи все це реалізації інтересів людини.

Виховна функція соціології реалізується в тому, що знання які здобуваються цією наукою безпосередньо використовуються системою виховання і впливу на свідомість і поведінку людей з метою формування їх певних соціальних якостей. Цю функцію соціологія виконує також тому, що забезпечує передачу новому поколінню соціального досвіду попередніх поколінь.

Здобуваючи і накопичуючи знання про закони і закономірності функціонування і розвитку історично визначених соціальних систем, про різні сфери суспільного життя, всі його складові частини соціологія тим самим реалізує пізнавальну функцію.

У визначенні методів вивчення соціальної реальності збору, обробки і аналізу первинної соціологічної інформації соціологія реалізує совою інструментальну функцію.

Світоглядна функція проявляється в тому, що озброюючи людей соціологічним знанням, вона тим самим формує їх погляди на соціальні процеси, дає їм теоретичну основу для практичних дій, оцінки явищ соціальної реальності.

Дуже часто соціологи збирають дані, які потім використовуються тими, хто приймає рішення. Це означає, що ці дані вони збирають, виконуючи певне політичне замовлення, базуючись на тій або іншій ідеології. Крім того, віддзеркалюючи закони функціонування і розвитку соціальних систем, соціологія разом з тим дає їх теоретичне обґрунтування з позицій певних соціальних і політичних сил, в тій чи іншій мірі відображаючи їх погляди. В сукупності це говорить про те, що соціологія виконує ідеологічну функцію.

Знання, які вишукує соціологія, служать не тільки підвалиною для подальшого розвитку теоретичних поглядів. Вони орієнтовані для розв'язання практичних проблем, які постають як перед суспільством в цілому, так і перед різними соціальними групами. Ці знання безпосередньо використовуються для перетворення соціальних інститутів, управління соціальними процесами тощо. В цьому знаходять реалізацію практична, регулятивна, організаційно-технологічна, управлінська функції соціології.

Зазначимо, що всі функції, які виконує соціологія, "працюють" в єдності, взаємодоповнюючи одна одну.

1.4. Об*єкт та предмет С-гії.

Об'єктом соціології є певна соціальна реальність, яка не залежить від дослідника. Для соціології немає спеціально відведеної сфери соціальних явищ (як культура чи психологія), вона не вивчає які-небудь специфічні, характерні тільки для конкретної сфери суспільного життя явища.

Загалом, об'єктом соціології є:

· суспільство (глобальне світове співтовариство, національне співтовариство);

· соціальні спільноти — сукупності індивідів, що реально існують, характеризуються відносною цілісністю і придатні для емпіричної фіксації (класи, конфесії, професійні, вікові групи тощо);

· людина як творець соціальних спільнот і суб'єкт соціальних процесів;

· соціальні інститути — сталі форми організації спільної діяльності людей, механізми самоорганізації спільного життя людей, органи управління ним.

У кожному конкретному випадку об'єктом дослідження соціології виступає проблемна ситуація, сфокусована на конкретному соціальному явищі, процесі, сфері соціального життя. Скажімо, як об'єкт соціологічного дослідження можуть бути виборці певного округу, колектив певної організації, сім'я чи потенційні покупці певного товару, чи взаємини між політичними партіями тощо.

Предмет соціологічного дослідження – це найістотніші властивості і зв’язки об'єкта, пізнання яких особливо важливо для вирішення проблеми дослідження. Визначення предмета залежить як від властивостей об'єкта і характеру поставлених проблем, так і від рівня наукових знань, якими володіє соціолог. Формулюється на основі аналізу властивостей і ознак об'єкта дослідження, але не збігається з ним.
Один і той самий об'єкт може вивчатися для вирішення різних проблем і допускати безліч предметів дослідження. Предмет встановлює пізнавальні кордони, в межах яких вивчається конкретний об'єкт у даному дослідженні. Правильний вибір предмета забезпечується суворим формулюванням проблеми, системним аналізом об'єкта. Зазвичай предмет дослідження містить в собі центральне питання проблеми, пов'язаний з припущенням про можливість виявити в ньому закономірність чи центральну тенденцію. Постановка такого питання - джерело висування робочих гіпотез. У тих випадках, коли проблема дослідження не виявлено досить чітко, для встановлення предмета необхідно пошукове дослідження.
Очевидно,що в міру ускладнення предмета дослідження ускладнюється методичне забезпечення, ростуть витрати часу і коштів і, разом з тим, зростає і надійність інформації, розширюються межі інтерпретації, підвищується її обгрунтованість.

Терміни :

Поняття «соціальний факт» ввів до соціології Еміль Дюркгейм у своїй праці «Методи соціології». Згідно з Дюркгеймом соціальний факт можна визначити лише за зовнішньою примусовою владою, яку він має над індивідами. У сучасній соціологічній теорії є декілька визначень соціального факту:

1. Як сукупна систематизована ознака масової поведінки;

2. Як сукупна ознака масової свідомості;

3. Як сукупна, узагальнена ознака продуктів людської діяльності;

4. Як певна подія, випадок, стан соціальної взаємодії, яку необхідно вивчити з позицій дієвого суб'єкту.

Соціолог Володимир Ядов виділяє 3 типи соціального факту: науковий, онтологічний і статистичний.