Навколишне середовище та екосистеми.
Середовище, яке оточує людину, формувалось мільйони років. Воно складається із штучного середовища, створеного людьми в процесі розвитку, природного середовища, яке утворилося в процесі еволюційного формування Землі й життя на ній; природних ресурсів, без яких неможливе існування та розвиток суспільства (мал.. 7).
Мал.. 7. Структурна схема довкілля людини
Повітря і вода, рослинність і грунти, звірі і птахи та інші живі організми утворюють взаємозв’язану і взаємозумовлену світову біосферу, яка підтримує все живе і складається з систем різного ієрархічного рівня. незважаючи на те, що системи досить різноманітні, їм притаманний ряд спільних рис:
Ø система – це цілісний комплекс взаємозв’язаних елементів, але значно складніший, ніж просто сума елементів;
Ø система утворює особливу єдність з середовищем;
Ø будь-яка досліджувана система є елементом системи більш високого рангу;
Ø в свою чергу елементи будь-якої досліджуваної системи звичайно виступають як система нижчого рангу.
На думку багатьох вчених, світ організований у вигляді ланцюжка, що складається з ланок зростаючої складності. Ця послідовність починається з елементарних частинок, з яких складається атом, йде до молекул, клітин і поширюється до складних індивідуумов. (табл.. 1).
Таблиця 1. Рівні організації органічного світу
Основна група | Рівень |
Біологічні мікросистеми | молекулярний (молекулярно-генетичний) |
субклітинний | |
клітинний | |
Біологічні мезосистеми | тканинний |
органний | |
організмовий | |
Біологічні макросистеми | популяційно-видовий |
біоценотичний | |
біосферний (глобальний) |
Одиниці одного рівня організації є частинками, з яких утворюється наступний вищий рівень. На всіх рівнях життя спостерігається певна впорядкованість, обмін речовин, енергії, інформації та ін.. Завдяки обміну речовин та енергії встановлюється єдність живого з середовищем.
ЕКОЛОГІЯ – частина біології, яка вивчає відносини організмів між собою та з навколишнім середовищем, включаючи екологію окремих організмів популяцій та їхніх сукупностей; дисципліна, що вивчає загальні закони функціонування екологічних систем різного ієрархічного рівня.
Основною одиницею біосфери і об’єктом вивчення екології є екосистема.
Екосистема – будь-яка сукупність живих істот і середовище їхнього проживання, об’єднані в єдине функціональне ціле, що виникає на основі взаємозалежності та причинно-наслідкових зв’язків, які існують між окремими екологічними компонентами.
Кожна екосистема складається з біоценозу і біотопу.
Біотоп – це ділянка поверхні землі з більш-менш однотипними умовами існування (грунтом, мікрокліматом, тощо).
Біоценоз – це історично сформована сукупність рослин, тварин та мікроорганізмів, що населяє біотоп.