Навколишне середовище та екосистеми.

Середовище, яке оточує людину, формувалось мільйони років. Воно складається із штучного середовища, створеного людьми в процесі розвитку, природного середовища, яке утворилося в процесі еволюційного формування Землі й життя на ній; природних ресурсів, без яких неможливе існування та розвиток суспільства (мал.. 7).

 

 

 

 

Мал.. 7. Структурна схема довкілля людини

 

 

Повітря і вода, рослинність і грунти, звірі і птахи та інші живі організми утворюють взаємозв’язану і взаємозумовлену світову біосферу, яка підтримує все живе і складається з систем різного ієрархічного рівня. незважаючи на те, що системи досить різноманітні, їм притаманний ряд спільних рис:

Ø система – це цілісний комплекс взаємозв’язаних елементів, але значно складніший, ніж просто сума елементів;

Ø система утворює особливу єдність з середовищем;

Ø будь-яка досліджувана система є елементом системи більш високого рангу;

Ø в свою чергу елементи будь-якої досліджуваної системи звичайно виступають як система нижчого рангу.

На думку багатьох вчених, світ організований у вигляді ланцюжка, що складається з ланок зростаючої складності. Ця послідовність починається з елементарних частинок, з яких складається атом, йде до молекул, клітин і поширюється до складних індивідуумов. (табл.. 1).

 

Таблиця 1. Рівні організації органічного світу

Основна група Рівень
  Біологічні мікросистеми молекулярний (молекулярно-генетичний)
субклітинний
клітинний
  Біологічні мезосистеми тканинний
органний
організмовий
  Біологічні макросистеми популяційно-видовий
біоценотичний
біосферний (глобальний)

 

 

Одиниці одного рівня організації є частинками, з яких утворюється наступний вищий рівень. На всіх рівнях життя спостерігається певна впорядкованість, обмін речовин, енергії, інформації та ін.. Завдяки обміну речовин та енергії встановлюється єдність живого з середовищем.

ЕКОЛОГІЯ – частина біології, яка вивчає відносини організмів між собою та з навколишнім середовищем, включаючи екологію окремих організмів популяцій та їхніх сукупностей; дисципліна, що вивчає загальні закони функціонування екологічних систем різного ієрархічного рівня.

Основною одиницею біосфери і об’єктом вивчення екології є екосистема.

Екосистема – будь-яка сукупність живих істот і середовище їхнього проживання, об’єднані в єдине функціональне ціле, що виникає на основі взаємозалежності та причинно-наслідкових зв’язків, які існують між окремими екологічними компонентами.

Кожна екосистема складається з біоценозу і біотопу.

Біотоп – це ділянка поверхні землі з більш-менш однотипними умовами існування (грунтом, мікрокліматом, тощо).

Біоценоз – це історично сформована сукупність рослин, тварин та мікроорганізмів, що населяє біотоп.