Рекомендації для людини, яка повідомляє про нещастя.
Мета втручання в кризових ситуаціях
Патологічні реакції втрати
Реакція втрати вважається патологічною, якщо вона супроводжується надмірним емоційним вибухом, надто довгим чи повністю відсутнім. Гнів - це емоційна реакція, яка відтворює неприйняття того, що відбувається.
При патологічній реакції втрати людина може годинами розповідати про померлого й обставини його смерті.
Відновити психологічну рівновагу, допомогти пацієнтові набути контролю над собою і над ситуацією.
Принципи:
- втручання повинно бути своєчасним, активним і рішучим;
- створіть атмосферу духовної близькості, боріться з відчуженням;
- шукайте підтримки сім'ї та суспільства;
- пам'ятайте, що найбільш важкі переживання виникають у перші дні після смерті близької людини;
- не посилюйте страждань хворого;
- не затягуйте лікування, плануйте курс психотерапії на шість тижнів (одна бесіда в тиждень).
10 порад для тих, хто переживає горе:
1. Дайте вихід хвилюванням, не стримуйте почуттів, не соромтесь плакати.
2. Поговоріть про своє горе з друзями. Не приховуйте того, що сталося. Попросіть поради, але не переобтяжуйте друзів скаргами.
3. Зосередьтесь на сьогоденні. Постарайтесь не думати про нещастя, яке сталося. Дивіться в майбутнє з надією.
4. Не старайтесь вирішувати відразу всі труднощі;
5. Якщо знаєте, що робите, дійте швидко і рішуче. Дійте згідно з розробленим планом.
6. Не залишайтесь на самоті, постарайтесь зайнятись чимось іншим. Будь-яке заняття - спорт, театр, клуби - піде вам на користь.
7. Не зганяйте зла на інших. Стримуйте в собі злість і ворожість, особливо спрямовані на членів сім'ї.
8. Щоденно займайтесь фізкультурою: ходьбою, плаванням, гімнастикою.
9. Дотримуйтесь розпорядку дня. Звичний уклад життя (регулярний прийом їжі, робота в домі) приносить відчуття захищеності. Не засиджуйтесь допізна і постарайтесь перед сном не думати про своє горе.
10. Якщо потрібна допомога, зверніться до лікаря, вам також допоможуть у церкві.
Повідомлення про нещастя:
- лікар або офіцер міліції повинен повідомити родичів особисто, а не телефоном;
- розмову з родичами треба вести в окремій кімнаті;
- якщо ж необхідно повідомити телефоном, то це повинна робити досвідчена людина;
- родичам потрібно детально і зрозуміло викласти причини і обставини смерті хворого, не треба приховувати від них патологоанатомічного обстеження.
1. Дайте родичам можливість:
1.1. Усвідомити те, що сталося.
1.2. Відреагувати.
1.3. Вільно висловити емоції.
1.4. Побути в тиші.
1.5. Дати запитання.
1.6. Побачити померлого.
2. Уникайте:
2.1. Поспіху.
2.2. Різкості.
2.3. Брехні.
2.4. Банальності.
2.5. Дайте відповіді на всі запитання.
2.6. Не приховуйте причини смерті.