Повноваження та сфера діяльності КЖЕ

Комісія з журналістської етики розглядає конфліктні ситуації етичного характеру як за зверненням журналістів, так і за зверненням інших фізичних та юридичних осіб, зацікавлених у етичній оцінці професійної діяльності конкретного журналіста, головного редактора, засновника чи власника ЗМІ або державного органу, що має компетенцію у галузі масової інформації.

Комісія з журналістської етики виносить свої рішення спираючись на норми законодавства України, статтю 19 Декларації прав людини, статтю 10 Європейської Конвенції про захист прав людини і основних свобод, ст.34 Конституції України тощо; застосовуючи до конкретних ситуацій згаданий вище Етичний кодекс українського журналіста.

Діяльність Комісії з журналістської етики спрямована на досягнення таких цілей: формування культури професійної та чесної журналістики; становлення довіри до ЗМІ; зміцнення принципу свободи слова в Україні;

встановлення конструктивного діалогу між учасниками конфлікту на умовах рівноправ'я сторін;

усвідомлення широкими колами журналістів міжнародно визнаних правил поведінки та необхідності дотримуватися їх у щоденній діяльності;

досягнення точної кваліфікації дій, що оскаржуються, і формулювання рішень, які застосовуватимуться у майбутньому в якості прецедентів.

Розгляд справ та ухвалення рішень Комісії* з журналістської етикиКомісія розглядає заяви, подані на публікації у друкованих ЗМІ не пізніше 1 року від дати публікації та заяви на теле-, радіопрограми та публікації в інформаційних Інтернет-виданнях, подані не пізніше 6 місяців від дати ефіру цих програм або опублікування матеріалу в інформаційному Інтернет-виданні.

Комісія з журналістської етики ухвалює рішення у таких формах:

- Дружнє попередження - найм'якша форма рішення. Застосовується у випадках, коли Комісія розцінила порушення норм журналістської етики журналістом або органом ЗМІ, які стали об'єктом слухань Комісії, як ненавмисну помилку. Дружнє попередження не є обов'язковим для публікації, воно надсилається журналісту, керівнику ЗМІ та особі, яка звернулася із заявою.

- Заява Комісії - застосовується у випадках, коли дії журналіста чи ЗМІ розцінюються Комісією як такі, що порушили норми журналістської етики, порушили право громадськості на отримання правдивої інформації або загрожують іміджу українських ЗМІ. Заява Комісії з журналістської етики надсилається журналістам, керівникам ЗМІ, які стали об'єктом слухань Комісії; особі, яка звернулася із заявою; керівним органам організацій - колективних членів Комісії; розповсюджується серед журналістів, які підписали Етичний кодекс. ЗМІ оприлюднюють або не оприлюднюють Заяву на власний розсуд.

- Заява у формі публічного осуду - застосовується у випадках, коли дії журналістів або ЗМІ розцінюються Комісією як свідоме порушення норм журналістської етики і є абсолютно несумісними з поняттями професійної журналістики.

Заява Комісії про публічний осуд розповсюджується якнайширше всіма доступними Комісії засобами. Комісія та Секретаріат докладають зусиль для того, щоб Заява про публічний осуд була оприлюднена якомога більшою кількістю ЗМІ.

Розгляд конфліктів у Комісії з журналістської етики відбувається в обстановці гласності, якщо за вмотивованою вимогою однієї з сторін Комісія не дійде висновку про необхідність проведення засідання в обстановці конфіденційності. При розгляді конфліктних ситуацій КЖЕ враховує кодекси професійної етики, які діють у даному редакційному колективі іншому об'єднанні журналістів. Комісія відмовляється від розгляду справи, якщо вважає такою, що виходить поза межі компетенції або не відповідає цілям діяльності КЖЕ. Рішення ухвалюється шляхом голосування. У випадку рівного розподілу голосів голос Голо: Комісії є вирішальним.

Комісія з журналістської етики фінансується із добровільних внесків журналістів, часті Комісії та грантів. Бюджет Комісії з журналістської етики витрачається на забезпечені діяльності КЖЕ: організаційні витрати по проведенню зборів Комісії та вивчення матеріалів; відрядження членів Комісії та Секретаріату, пов'язані із вивченням справ і популяризацією ідей Комісії; на діяльність Секретаріату Комісії.

Комісія залишає за собою право переглянути своє рішення, однак на практиці рідко ї переглядає та не відповідає на листи зі зверненнями про перегляд її рішень.

Рішення Комісії з журналістської етики неможливо оскаржити в суді, оскільки суді розглядають такі рішення як суб'єктивні оціночні судження (критику), що не можуть буті предметом судового оскарження .

Водночас, Хранитель Віри Релігійної громади сповідуючих Віру в Найвищу Цінність Людини приймає апеляційні скарги на рішення Комісії з журналістської етики, розглядає протягом місяця і за результатами розгляду може визнати такі рішення нікчемними.

Рішення Комісії з журналістської етики іноді сприймаються як контроверсійні. Піддається сумніву об'єктивність рішень та моральне право членів комісії «судити» колег.

Наприклад, в газеті «Правдошукач» було передруковано статтю засновника і незмінного голови комісії Володимира Мостового у газеті «Прапор комунізму» від 5 березня 1989 року під назвою «Гра в політику на свіжому повітрі», у якій містяться образи на адресу дисидентів Ілька Кучеріва, Сергія Набоки, Сергія Федоринчика. Зокрема, у цій статті не збалансовано думки, оскільки стаття є типовим продуктом радянської пропаганди.

Керівник програми «Корупція по - українськи» газети «Вечірні вісті» Наталія Сидорова стверджує, що скаргу на її статтю члени комісії розглядали у стані алкогольного сп'яніння, не захотіли розглядати надані нею докази наведених у статті фактів та оголосили їй «громадський осуд».

Відомий випадок, коли Комісія з журналістської етики «виявила серйозну професійну помилку і порушення журналістської етики» у критичній публікації про торгівлю науковими ступенями в Інституті журналістики Київського державного університету ім. Т. Шевченка. У прийнятті рішення брав участь Валерій Іванов, завідувач однієї з кафедр цього ВУЗу і член комісії.

У вересні 2011 року Комісія з журналістської етики оголосила громадський осуд журналістам Роману Барашеву та Володимиру Богуну, які у газетах «2000» та «Робітнича газета» розкритикували «феноменальні здібності» шоумена Андрія Слюсарчука. У своєму блозі Володимир Богун висловив переконання у замовному характері цього рішення.