Методи оцінки фінансових ризиків

Методичний інструментарій оцінки рівня ризику

ЛЕКЦІЯ 3

Методичний інструментарій оцінки фінансового ризику

1. Методичний інструментарій оцінки рівня ризику.

2. Методичний інструментарій оцінки «вартості під ризиком».

3. Оцінка вартості грошей у часі в процесі управління фінансовими ризиками.

4. Оцінка фактору інфляції в процесі управління фінансовими ризиками.

5. Методичний інструментарій оцінки фактора ліквідності в процесі управління фінансовими ризиками.

На основі наявної інформації про навколишнє середовище, імовірність, ступінь і величину ризику розробляються різні варіанти ризикового вкладення капіталу і проводитися оцінка їхньої оптимальності шляхом зіставлення очікуваного прибутку і величини ризику.

Це дозволяє правильно обрати стратегію і прийоми управління ризиком, а також способи зниження ступеня ризику.

Рівень фінансового ризику – вірогідність його виникнення під впливом певних чинників та вірогідність можливих фінансових втарат при його настанні.

Рівень фінансового ризику характеризує стан безпеки та ступінь захисту підприємства.

У процесі управління фінансовим ризиком особливий інтерес становить механізм оцінки ризику, оскільки без знання можливих масштабів ризику неможливо приймати адекватні рішення про діяльність в його умовах.

Виділяють два підходи до оцінки ризику за видами – якісний та кількісний. Крім того оцінка ризику здійснюється за формуванням необхідного рівня дохідності фінансових операцій враховуючи премію за ризик.

Завданням якісної оцінки є визначити можливі види ризику, оцінити принциповий ступінь їх небезпеки та виділити фактори, що впливають на рівень ризику. Даний аналіз як правило проводиться на стадії розробки бізнес плану.

Кількісна оцінкаполягає у приписуванні ризику числового значення.

В залежно від факторів, що створюють ризик здійснюється їх кількісна оцінка. Дані фактори поділяються на: контрольовані та неконтрольовані (які в свою чергу поділяються на: невизначені та випадкові).

Для невизначених факторів ймовірності судження про них відсутні. Якщо ризик створюється невизначеними факторами кількісна оцінка його надзвичайно складна. У цьому випадку застосовуються методи визначення оптимальної стратегії поведінки в умовах ризику, викликаного невизначеністю: класична теорія ігор, теорія статистичних рішень та ряд інших методів, що утворюють вцілому теорію дослідження операцій.

Якщо ж ризик сторюється випадковими факторами (тобто тими, щодо яких відомі необхідні для опису випадкових величин характеристики: закони розподілу чи хоча б їх перші моменти математичні очікування і дисперсії), то всі методи кількісної оцінки ризику поділяються на:

- об’єктивні – ті, що використовують характеристики випадкових процесів, отриманих на основі даних, що не залежать від думки конкретної особи;

- суб’єктивні методи ґрунтуються на експертних оцінках.

Серед кількісних методів виділяють оцінку в абсолютному та відносному вираженні. В абсолютному виразі ризик вимірюється іменованою величиною, наприклад частотою чи розміром можливих збитків у грошовому еквіваленті. У відносному виразі ризики вимірюються за допомогою порівняння абсолютних показників, формою їх вираження є коефіцієнт.