Психологічні особливості судового засідання.

Регуляція стосунків між учасниками процесу під час судового провадження вимагає від судді не тільки професіоналізму, але і психологічної компетентності та загальної культури спілкування. На всі неприйнятні в суді ситуації суддя повинен своєчасно, тактовно, але чітко відреагувати. При цьому неприпустимі грубість, високомірність, зауваження, які принижують гідність учасників процесу. Усі категоричні вимоги судді повинні бути процесуально обґрунтовані. Суддя зобов’язаний присікати будь-які прояви грубості, нетактовності між сторонами в процесі, оберігати процес від непотрібних емоційних викидів та вводити його в раціональне русло. При цьому суддя зобов’язаний уникати повчальних зауважень, нотацій.

Судове провадження повинно, звичайно, відповідати всім процесуальним і судово-ритуальним вимогам. Однак, слід пам’ятати, що надто сувора обстановка суду може викликати надмірну психічну напруженість окремих його учасників, загальмованість їхньої психологічної діяльності, понизити інтелектуальні, вольові та інші можливості. Головуючий суддя спочатку повинен звернутися до учасників процесу зі словами, що зумовили б певний заспокійливий ефект, тобто це звернення повинне відрізнятися повагою, підкресленою нейтральністю. Необхідно постійно знімати гнітючий, подавлюючий вплив залу на поведінку окремого індивіда, тобто не допускати реплік і викриків із залу суду. Питання, які задаються, не повинні бути безтактними і набридливими. З метою ситуативної адаптації осіб, які дають показання, питання повинні бути максимально прості, дохідливі, але такі, що не допускають неоднозначної відповіді. Ці питання мають активізувати мовну активність учасників процесу. Тут неприпустимі неуважність, довгочасні переговори між суддями, зневажливі репліки, прояв нетерплячості. Питання судді не повинні нести в собі іронію, насмішкування. Викликавши легковажну реакцію присутніх, вони можуть збити з пантелику особу, яка дає показання, понизити загальний діловий настрій судового засідання. Слід мати на увазі, що будь-яка масова реакція може мати характер психологічного зараження. Всі питання до допитуваних осіб повинні чітко контролюватися судом. Відведенню підлягають не тільки навідні питання, але і провокуючі, заплутуючі, демагогічні.

В судовому засіданні деколи задається багато зайвих запитань, які не стосуються обставин справи, запитань, які психологічно не продумані (на які особа, яка допитує, отримує небажані для себе відповіді). Часто акцентуються несуттєві розходження між показаннями в суді і на досудовому слідстві. Нерідко сторони задають питання, які посилюють позицію іншої сторони. Тільки дуже досвідчені адвокати і прокурори не торкаються питань, які не вигідні для відстоювання їхньої позиції, коли шанси позитивної відповіді незначні. Щоб забезпечити змагальність сторін та не бути звинуваченим в упередженості суддя може ставити запитання тільки уточнюючі та для доповнення відповідей.

Судове провадження допускає використання прийомів правомірної психічної дії (дії, яка не обмежує свободу волевиявлення) на осіб, які скоюють умисну протидію досягненню істини. Це може бути і миттєва постановка емоційно діючих питань, і надання нових, неочікуваних доказів, висновків експерта, організація перехресного допиту, одночасних допитів і т.д.

Надається також і мнемічна допомога допитуваним: нагадування про відправні події, їх послідовність, емоційно забарвлені обставини, прив’язка до життєво важливих для допитуваного подій, спонукання до відтворення потрібного матеріалу шляхом установлення асоціативних шляхів.

Відповідь на ці та інші питання, що повинні бути розглянуті в ході судового провадження, потребує не тільки суто професійної підготовки та життєвого досвіду судді, а й належних психологічних знань та здатності їх влучно застосовувати.

Для з’ясування певних питань психологічного характеру недостатньо професійних знань судді, – необхідні спеціальні знання в галузі психології. Це стосується, здебільшого, дослідження особливостей психічної діяльності свідків, потерпілих, обвинувачених, їхніх емоційних реакцій, психічних властивостей, станів тощо. Для дослідження зазначених особливостей використовуються спеціальні психологічні знання. У комплексі все це вимагає відповідної професійно-психологічної підготовки судді або підвищення її рівня.

Для вирішення подібних питань суд може залучити до процесу професійного психолога як експерта, спеціаліста і консультанта.