Спинний мозок


. Схема еферентної іннервації:

1 - ядро першого нейрона; 2 - ганглій; 3 - нейроефекторне сполучення; 4 -прегангліонарне волокно; 5 - постгангліонарне волокно; А - парасимпатичний нерв; Б -

симпатичний нерв; В - руховий (соматичний) нерв; Г - клітини виконавчих органів (гладенького м'яза або секреторного епітелію залоз); Д - клітина посмугованого м'яза.

 

 

 

Вегетативна нервова система має два відділи - парасимпатичний і сим­патичний, тонус яких знаходиться у стані динамічної рівноваги. Контроль над вегетативними функціями здійснюється на всіх рівнях центральної нер­вової системи. На відміну від соматичних нервів, людина не здатна вольови­ми зусиллями керувати вегетативними функціями (сповільнювати або при­скорювати діяльність власного серця, впливати на секрецію залоз, тонус гла­денької мускулатури внутрішніх органів тощо).

Симпатичний і парасимпатичний відділи вегетативної нервової системи мають анатомічні та фізіологічні відмінності. До анатомічних відмінностей належать розташування тіл перших та других нейронів, довжина пре- і пост-гангліонарних нервових волокон.

Тіла перших нейронів парасимпатичного відділу розташовані у краніаль­ному та сакральному відділах центральної нервової системи: 1) ядра Еддінге-ра-Вестфаля середнього мозку, з яких виходять нервові волокна, що йдуть у складі п. осиіотоіогіі (III пари черепно-мозкових нервів) і закінчуються у §ап£Ііоп сіііаге орбіти; 2) ядра п. іасіаііз, п. §1о55орпагуп§еиз та п. уа§из (відповідно VII, IX та X пар черепно-мозкових нервів); 3) ядра, розташовані у ІІ-ІУ крижових сегментах спинного мозку; нервові волокна, які від них відхо­дять, утворюють п. реіуісиз.

Ядра перших нейронів симпатичного відділу розташовані у бокових ро­гах торако-люмбального відділу спинного мозку від VIII шийного до ІІ-Ш поперекових сегментів.

Ядра других нейронів (гангліїв) парасимпатичної нервової системи роз­ташовані поблизу або в тканині органів, які отримують таку іннервацію. Сим­патичні ганглії в основному представлені Ішпсиз зутраіЬісиз, що містить 22 пари паравертебральних гангліїв, також превертебральними та проміжними вузлами, розташованими у черевній, тазовій порожнинах й назовні від пара­вертебральних гангліїв. Філогенетично, анатомічно і функціонально видозмі­неними симпатичними гангліями є надниркові залози та каротидні клубочки.

Відповідно до розміщення гангліїв, парасимпатична нервова система має довгі прегангліонарні волокна і короткі - постгангліонарні, симпатична -навпаки.

Крім вказаних ефекторних нервових волокон, парасимпатична нервова система має аферентні волокна, які несуть у центральну нервову систему імпульси від внутрішніх органів (за винятком больових), регулюють судино­рухові, дихальні і вісцеросоматичні рефлекси і координують автономну акти­вність. Зокрема, при подразненні рецепторів дуги аорти й каротидних сину­сів у центральну нервову систему надходять імпульси, що йдуть по нервових волокнах, розташованих у складі п. ^іоззорЬагуп^еиз та п. уа§из. У результа­ті рефлекторно розвиваються зниження артеріального тиску, брадикарія та стимуляція дихання. Подразнення рецепторів легень, серця, шлунково-киш­кового тракту, імпульси від яких ідуть доцентрово у складі блукаючого нер­ва, спричиняє гіпотензію, блювоту та ін.

 

 

За впливом на функцію більшості органів парасимпатичний і симпатич­ний відділи вегетативної нервової системи є антагоністами