Спинний мозок
. Схема еферентної іннервації:
1 - ядро першого нейрона; 2 - ганглій; 3 - нейроефекторне сполучення; 4 -прегангліонарне волокно; 5 - постгангліонарне волокно; А - парасимпатичний нерв; Б -
симпатичний нерв; В - руховий (соматичний) нерв; Г - клітини виконавчих органів (гладенького м'яза або секреторного епітелію залоз); Д - клітина посмугованого м'яза.
Вегетативна нервова система має два відділи - парасимпатичний і симпатичний, тонус яких знаходиться у стані динамічної рівноваги. Контроль над вегетативними функціями здійснюється на всіх рівнях центральної нервової системи. На відміну від соматичних нервів, людина не здатна вольовими зусиллями керувати вегетативними функціями (сповільнювати або прискорювати діяльність власного серця, впливати на секрецію залоз, тонус гладенької мускулатури внутрішніх органів тощо).
Симпатичний і парасимпатичний відділи вегетативної нервової системи мають анатомічні та фізіологічні відмінності. До анатомічних відмінностей належать розташування тіл перших та других нейронів, довжина пре- і пост-гангліонарних нервових волокон.
Тіла перших нейронів парасимпатичного відділу розташовані у краніальному та сакральному відділах центральної нервової системи: 1) ядра Еддінге-ра-Вестфаля середнього мозку, з яких виходять нервові волокна, що йдуть у складі п. осиіотоіогіі (III пари черепно-мозкових нервів) і закінчуються у §ап£Ііоп сіііаге орбіти; 2) ядра п. іасіаііз, п. §1о55орпагуп§еиз та п. уа§из (відповідно VII, IX та X пар черепно-мозкових нервів); 3) ядра, розташовані у ІІ-ІУ крижових сегментах спинного мозку; нервові волокна, які від них відходять, утворюють п. реіуісиз.
Ядра перших нейронів симпатичного відділу розташовані у бокових рогах торако-люмбального відділу спинного мозку від VIII шийного до ІІ-Ш поперекових сегментів.
Ядра других нейронів (гангліїв) парасимпатичної нервової системи розташовані поблизу або в тканині органів, які отримують таку іннервацію. Симпатичні ганглії в основному представлені Ішпсиз зутраіЬісиз, що містить 22 пари паравертебральних гангліїв, також превертебральними та проміжними вузлами, розташованими у черевній, тазовій порожнинах й назовні від паравертебральних гангліїв. Філогенетично, анатомічно і функціонально видозміненими симпатичними гангліями є надниркові залози та каротидні клубочки.
Відповідно до розміщення гангліїв, парасимпатична нервова система має довгі прегангліонарні волокна і короткі - постгангліонарні, симпатична -навпаки.
Крім вказаних ефекторних нервових волокон, парасимпатична нервова система має аферентні волокна, які несуть у центральну нервову систему імпульси від внутрішніх органів (за винятком больових), регулюють судинорухові, дихальні і вісцеросоматичні рефлекси і координують автономну активність. Зокрема, при подразненні рецепторів дуги аорти й каротидних синусів у центральну нервову систему надходять імпульси, що йдуть по нервових волокнах, розташованих у складі п. ^іоззорЬагуп^еиз та п. уа§из. У результаті рефлекторно розвиваються зниження артеріального тиску, брадикарія та стимуляція дихання. Подразнення рецепторів легень, серця, шлунково-кишкового тракту, імпульси від яких ідуть доцентрово у складі блукаючого нерва, спричиняє гіпотензію, блювоту та ін.
За впливом на функцію більшості органів парасимпатичний і симпатичний відділи вегетативної нервової системи є антагоністами