Основні вимоги до якості олив

Умови роботи олив у двигунах внутрішнього згоряння постійно погіршуються. Форсування навантажувальних і швидкісних режимів двигунів, а також зменшення ємкості системи мащення призводять до зростання температури основних деталей і, як наслідок, до інтенсифікації процесів окиснення олив. Високі температури та граничний тиск у тертьових вузлах, впливи агресивних середовищ, парів води, відпрацьованих газів та постійний контакт розпилених частинок із киснем повітря – усе це погано відбивається на показниках якості оливи. Тому, крім основної функції зменшення тертя і зношування тертьових деталей, моторні оливи мають забезпечувати:

• безперебійне надходження оливи до всіх деталей, що труться;

• ущільнення зазорів у сполучених деталях двигунів, передусім у сполученні циліндр – поршень;

• надійне охолодження тертьових деталей та відведення теплоти від вузлів тертя;

• вилучення продуктів зношення із зони тертя і захист цієї зони від проникнення в неї шкідливих домішок із зовнішнього середовища;

• надійний захист працюючих поверхонь деталей у двигунах від корозійної дії продуктів окиснення оливи та згоряння палива;

• запобігання утворенню всіх видів відкладення (нагарів, лаків, золи, шлаків) на деталях двигуна;

• високу стабільність при окисненні, механічному впливі та обводненні, збереження основних властивостей у різноманітних умовах застосування і при довгочасному зберіганні;

• малі витрати оливи під час роботи двигуна;

• великий термін служби до заміни оливи і збільшення ресурсу

двигуна;

• мінімальну токсичність при їх зберіганні та експлуатації.

Як видно, зазначені вимоги є дуже різними і потребують створення надійних та ефективних олив. Насамперед потрібно, щоб олива зберігала свою працездатність у широкому діапазоні температур, навантажень і швидкостей руху тертьових деталей, не змінювала своїх властивостей при зберіганні та перекачуванні, а також щоб вона не була токсичною і забезпечувала надійну й економічну роботу двигуна.