Основні вимоги до якості олив
Умови роботи олив у двигунах внутрішнього згоряння постійно погіршуються. Форсування навантажувальних і швидкісних режимів двигунів, а також зменшення ємкості системи мащення призводять до зростання температури основних деталей і, як наслідок, до інтенсифікації процесів окиснення олив. Високі температури та граничний тиск у тертьових вузлах, впливи агресивних середовищ, парів води, відпрацьованих газів та постійний контакт розпилених частинок із киснем повітря – усе це погано відбивається на показниках якості оливи. Тому, крім основної функції зменшення тертя і зношування тертьових деталей, моторні оливи мають забезпечувати:
• безперебійне надходження оливи до всіх деталей, що труться;
• ущільнення зазорів у сполучених деталях двигунів, передусім у сполученні циліндр – поршень;
• надійне охолодження тертьових деталей та відведення теплоти від вузлів тертя;
• вилучення продуктів зношення із зони тертя і захист цієї зони від проникнення в неї шкідливих домішок із зовнішнього середовища;
• надійний захист працюючих поверхонь деталей у двигунах від корозійної дії продуктів окиснення оливи та згоряння палива;
• запобігання утворенню всіх видів відкладення (нагарів, лаків, золи, шлаків) на деталях двигуна;
• високу стабільність при окисненні, механічному впливі та обводненні, збереження основних властивостей у різноманітних умовах застосування і при довгочасному зберіганні;
• малі витрати оливи під час роботи двигуна;
• великий термін служби до заміни оливи і збільшення ресурсу
двигуна;
• мінімальну токсичність при їх зберіганні та експлуатації.
Як видно, зазначені вимоги є дуже різними і потребують створення надійних та ефективних олив. Насамперед потрібно, щоб олива зберігала свою працездатність у широкому діапазоні температур, навантажень і швидкостей руху тертьових деталей, не змінювала своїх властивостей при зберіганні та перекачуванні, а також щоб вона не була токсичною і забезпечувала надійну й економічну роботу двигуна.