Гідробіологія річок.

У розвитку флори і фауни в річках певну роль відіграють морфологія русел, водний і термічний режим, режим наносів, наявність у воді розчинених солей, газів та органічних речовин, радіонуклідів, а також господарська діяльність. Всі зазначені вище фактори входять до характеристики екосистеми басейну річки, складовими частинами якого є біоценоз і біотоп.

Біотоп – це природний, відносно однорідний життєвий простір біоценозу, який охоплює мінеральні й органічні речовини, кліматичні фактори тощо. До біотопу можна віднести і гідрологічне середовище річки. Істотне значення тут має режим рівнів. Зниження рівнів спричинює осушення значних ділянок дна, що може бути згубним для флори і фауни водотоків. З підвищенням рівнів розширюються площі, зайняті різними біоценозами. Крім того, швидкість течії забезпечує надходження розчинених газів і винесення продуктів розпаду організмів. За наявності наносів види живих істот можуть зникнути, а інші з’явитися; прозорість річкових вод зумовлює існування рослин на різних глибинах, завдяки чому збільшуються кормові ресурси. Температура води сприяє обміну речовин і розмноженню рослин і тварин. Наявність кисню у воді робить можливим існування живих істот у ній.

Біоценоз – біологічна система, котра являє собою сукупність популяцій різних біологічних суб'єктів, які населяють певний біотоп і зв’язані з ним обміном речовини та енергії. В сукупності біотоп і біоценоз утворюють єдність екосистеми. Чим тісніший зв'язок між ними, тим стійкіша ця єдність.

Біоценози річок являють собою сукупність різноманітних видів рослинних і тваринних організмів.

Рослинні організми в складі біоценозу бувають представлені вищими рослинами та нижчими водоростями.

Велику роль у розвитку гідробіоценозу відіграють вищі рослини. Вони є первинними продуцентами органічної речовини та кисню, беруть aктивну участь в очищенні води, обмежують надходження органічних і мінеральних забруднень з водозбору в річку і є основою для річкового біоценозу в цілому.

Вищі водні рослини зосереджені на берегах річок, у затоках на мілководдях. За незначної течії та при малих глибинах ними може заростати все русло. Вищу водну рослинність поділяють на повітряно-водяну, занурену та з плаваючими листками.

Повітряно-водні рослини коріннями прикріплені до ґрунту чи донних відкладів, частина їх знаходиться у воді, а частина – над водою. До них належать очерет, рогіз, комиш, лепеха болотна тощо.

Занурені рослини можуть бути прикріпленими до дна або вільноживучими. Це – різні рдесники, різуха тощо.

До рослин з плаваючими листками належать гречка земноводна, латаття, водяний горіх, різні види ряски.

До нижчих водоростей належать зелені, діатомові та синьозелені, вони складають фітопланктон.

Значну роль у розвитку біоценозу річок відіграє зоопланктон, який у річках України буває представлений переважно ракоподібними.

Нектон річок, до якого відносяться живі організми, пристосовані до активного плавання на значні відстані у відкритих частинах водойм, поділяється на два види: риби і ссавці (до останніх належать ладозький і байкальський тюлені).

За характером життя в річках риби поділяються на жилі і прохідні. Жилі – це риби, які постійно живуть у річках (лящ, окунь, щука, карась, плотва), а прохідні – це риби, що живуть у морі, а на нерест йдуть у річки або, навпаки, живуть у річках, а на нерест виходять у море (лососеві та осетрові).

Не всі риби мають необхідні умови для того, щоб пройти всі стадії свого розвитку в певному місці, тому в річках відбувається міграція риб. Вона може бути пасивною й активною. Пасивна міграція – це переміщення разом з водою ікри та молоді прохідних риб. Активна міграція включає в себе переміщення риб до місць нересту або зимівлі, в райони, багаті на корм.

З біологічними особливостями водних об'єктів пов'язане і їхнє біологічне забруднення, яке відбувається внаслідок природних процесів росту біомаси гідробіонтів з наступним її відмиранням та розкладанням. До цього додається надходження органічних речовин ззовні – з басейну, схилів долини, заплави річки. Хімічні елементи, біогенні забруднювачі, важкі метали нагромаджуються насамперед у водоростях та вищих водних рослинах.

Завдання для самопідготовки(К 1)

Заповнити термінологічний словник з визначенням ключових понять лекційного матеріалу.

Ключові термінологічні поняття: термічний режим, тепловий стік, зимовий режим річки, сало, заберег, сніжура, внутрішньоводний лід, донний лід, шуга, льодохід, льодостав, ополонки, закраїни, скресання, річкові наноси, водна ерозія, звислі і донні наноси, сальтація, стік наносів, фітопланктон, зоопланктон.