Сітьова модель організації
Особливістю сітьової структури є те, що вона ґрунтується на горизонтальних зв'язках, тобто комунікація здійснюється не по вертикалі, а по горизонталі - не начальника з підлеглим, а рівноправних людей при їх безпосередніх контактах один з одним.
Основними характеристиками сітьової організації є:
1. Незалежність членів мережі.
2. Чисельність лідерів.
3. Об'єднуюча мета.
4. Добровільність зв'язків.
5. Численність рівнів взаємодії.
До організації висуваються такі вимоги:
- кожний учасник мережі повинен мати доступ до будь-якої інформації про організацію;
- використовується стратегія інтеграції даних і відомостей, яка забезпечує можливість спеціалістам різних профілів включатись у роботу сітьових організацій;
- спеціальні автоматизовані системи повинні забезпечувати для всіх учасників мережі "бачення" організації - хто, у якій команді задіяний, над чим вона працює тощо.
Завдяки можливості працювати вдома з використанням телетехніки і телекооперації зникає необхідність просторового зосередження персоналу, отже стає можливою організація віртуального офісу.
Віртуальний офіс - це інформаційно-технологічне поєднання близьких і віддалених суб'єктів і підрозділів, яке за рахунок віртуальної цілісності дозволяє розглядати його як реально існуюче.
Реалізація "віртуального офісу" можлива завдяки наявності комп'ютерно-телекомунікаційних технологій, які дозволяють швидке передавання у просторі повідомлень, інтеграцію повідомлень, які генеруються різними підрозділами офісу у різних форматах, за допомогою комп'ютера в деяку цілісну структуру, і пов'язати віддалені підрозділи через комп'ютерну мережу.
Створення сітьової організації потребує формування інформаційного потоку між її учасниками. При цьому необхідно забезпечити:
- швидкий доступ нових учасників до накопичених інформаційних матеріалів;
- швидкий доступ учасників до нових інформаційних матеріалів;
- можливість швидкого встановлення прямих багатосторонніх зв'язків між учасниками.
Переваги віртуального офісу:
n перехід від централізованих робочих місць до сітьових і "віртуальних“: немає сенсу перевдягатись, виходити з дому та їхати в офіс щоб проглянути кореспонденцію, яка надійшла, відповісти на неї, зробити аналіз тощо;
n робочий колектив може бути рознесений по величезній території;
n зменшення видатків фірми на плату за приміщення, електроенергію, опалення (немає потреби у матеріальному діловому просторі, а компанія заощаджує на нерухомості й обладнанні);
n часто виникає необхідність утримати цінних працівників, які з особистих причин не в змозі проводити вісім годин в офісі.
Технічне рішення цих вимог забезпечується за рахунок Web-сервера, на якому публікуються всі робочі матеріали з докладною рубрикацією у комбінації з системою електронних списків розсипки (на базі електронної пошта і Інтернет-форумів). Світова комп'ютерна мережа Internet надає можливість обміну послугами у світовому масштабі, а також торгівлю будь-яким товаром, тобто існує можливість такої організації і партнерства у веденні бізнесу, при яких не потрібні особисті зустрічі партнерів, оформлення керуючого центру організації у вигляді деякого конкретного офісу, географічної адреси. Надзвичайно ефективним є використання таких організаційних форм у туризмі, рекламі, пошуку і наданні робочих вакансій в Україні та за кордоном, комерційному забезпеченні освіти і наукової діяльності, маркетингу, організаційній підготовці проектів майже в усіх галузях комерційної діяльності. В усіх цих сферах можна знаходити і залучати зарубіжних партнерів через комп'ютерну мережу.
Партнери по бізнесу можуть знаходитись у різних точках планети і не знати один одного особисто, ніколи не зустрічатись і тим не менш успішно вести прибуткову справу. Такий спосіб організації бізнесу за допомогою комп'ютерної мережі одержав назву "віртуальна корпорація". Це особливий тип організації, яка дозволяє знаходити зарубіжних партнерів, вступати з ними у довірчі відносини за схемою "послуга за послугу" або "гроші за послугу" і, проводячи реальні угоди, одержувати прибуток.
Перевага такого способу ведення бізнесу полягає в його демократичності. Партнери можуть бути об'єднані тим, що в одному місці планети є товар або можливість надати послугу, які потрібні в іншому місці планети. Якщо у цих місцях з'являються дві людини, одна з яких, використовуючи комп'ютерну мережу, може надати послугу або виробити товар, а інша використати їх або продати у себе і між цими людьми через комп'ютерну мережу здійснюється сталий зв'язок "послуга (товар) – гроші", то у цьому разі і з'являється прообраз віртуальної корпорації.
Класичним прикладом віртуальної корпорації є сама мережа Internet. Причиною її успіху перш за все є її демократичність, загальнодоступність і відсутність центру, який диктує правила.