Юридична відповідальність у галузі інформаційної діяльності

Бухгалтерські проводки

1. Списання безнадійної заборгованості:

Д-т 1790, 2490, 3599

К-т 1780, 2480, 3589

одночасно:

Д-т 960

К-т 9910

2. При отриманні платежу за часткове або повне погашення контрагентом сумнівної заборгованості за нарахованими процентними доходами, що обліковуються за позабалансовими рахунками групи 960, виконується проводка:

Д-т Рахунок клієнта, 1200

К-т 7720 або 6717

одночасно на суму отриманого платежу виконується проводка:

Д-т 9910

К-т 960

1. Конституційно-правова відповідальність за порушення інформаційного законодавства.

2. Кримінальна відповідність за порушення інформаційного законодавства.

3. Цивільно-правова відповідальність за порушення інформаційного законодавства.

4. Адміністративна відповідальність за порушення інформаційного законодавства.

5. Інші види відповідальності в галузі інформаційної діяльності.

1. Конституційно-правова відповідальність за порушення інформаційного законодавства.

Юридична відповідальність є специфічним юридичним засобом забезпечення реалізації охорони і захисту права на інформацію, здійснення закріплених обов'язків.

Юридична відповідальність – це передбачені законом вид і міра державно-владного (примусового) зазнання особою втрат благ особи­стого, організаційного і майнового характеру за вчинене правопору­шення. Юридична відповідальність – одна з форм соціальної відпо­відальності. Крім юридичної відповідальності, у суспільстві діють й інші форми соціальної відповідальності: моральна, політична, ор­ганізаційна, суспільна, партійна та ін. Організаційна і політична відповідальність застосовується в таких формах, як звіт, відставка; моральна — засудження громадською думкою; партійна — виключен­ня з партії тощо. Юридична відповідальність має свої специфічні оз­наки: спирається на державний примус у формі каральних і правовідновлюючих (компенсаційних) способів; виражається в обов'яз­ку особи зазнавати певних втрат; настає лише за вчинені або вчиню­вані правопорушення; здійснюється компетентними органами згідно із законом; здійснюється в ході правозастосувальної діяльності за умови дотримання певного процедурно-процесуального порядку і форм, грунтується на принципах законності, обгрунованості, доціль­ності, невідворотності, своєчасності, справедливості.

Залежно від га­лузевої структури права розрізняють такі види юридичної відповідальності: конституційно-правова, кримінальна, цивільно-правова, адміністративно-правова.

Конституційно-правова відповідальність має складний політико-правовий характер, роль якого на сучасному етапі істотно підви­щується. Суб'єктами конституційно-правової відповідальності є: дер­жава, Верховна Рада України, Президент України; органи державної влади (виконавчої, судової), народні депутати, посадові особи, орга­ни місцевого самоврядування, політичні партії, громадські ор­ганізації, а також фізичні особи. Підставою для конституційно-пра­вової відповідальності є конституційний делікт (правопорушення). Водночас, цей вид юридичної відповідальності пов'язаний не лише з порушеннями конституційно-правових норм. Підставами для притя­гнення до конституційно-правової відповідальності можуть бути і по­рушення норм інших галузей права, зокрема кримінального.

Особливість конституційно-правової відповідальності: вона може застосовуватися за умов, коли норми права взагалі не порушуються. У цих випадках відповідальність пов'язується з тими діями, що розцінюються як негативні в політичному плані.

Конституційно-правова відповідальність вищих органів державної влади і посадових осіб закріплена Основним Законом і виражається в наступних формах: дострокове припинення повноважень парламен­ту; імпічмент Президенту України; недовіра Уряду тощо. Існують й інші форми конституційно-правової відповідальності: а) офіційне визнання роботи державного органу, посадових осіб незадовільною, вказівка на недоліки в роботі; б) усунення конституційного порушення шляхом скасування, призупинення діяльності актів органів державної влади і громадських формувань; в) обмеження, позбавлення спеціального статусу (зокрема, відкликання народного депутата); примус до виконання конституційних обов'язків; г) тим­часова заборона (призупинення) окремих видів або всієї діяльності, примусовий розпуск (ліквідація) юридичної особи тощо. Зокрема, передбачається дострокове припинення повноважень членів Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення в разі висловлення недовіри Верховною Радою України або Прези­дентом України відповідно призначеному ними члену Національної ради, ротація тощо.

2. Кримінальна відповідальність за порушення інформаційного законодавства.

Кримінальна відповідальність – це вид юридичної відповідальності, суть якого полягає в застосуванні судом від імені держави примусу у формі покарання.

Кримінальна відповідальність настає за вчинення злочинів, ви­черпний перелік яких міститься в Кримінальному кодексі України і реалізується виключно в судовому порядку.

Міри кримінальної відповідальності: довічне позбавлення волі, позбавлення волі на певний строк, тримання в дисциплінарному ба­тальйоні, обмеження волі, арешт, конфіскація майна, службові обме­ження для військовослужбовців, виправні роботи, громадські роботи, позбавлення прав обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, позбавлення військового спеціального звання, рангу, чи­ну або кваліфікаційного класу, штраф.

Порушенням інформаційного законодавства, за яке може насту­пити кримінальна відповідальність, є розголошення службовою осо­бою лікувального закладу, допоміжним працівником, який самочин­но здобув інформацію, або медичним працівником відомостей про проведення медичного огляду особи на виявлення зараження вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби, що є небезпечною для життя людини, або захворювання на синдром набутого імунодефіциту (СНІД) та його результатів, що стали їм відомі у зв'язку з виконанням службових або професійних обов'язків. Такі дії караються штрафом від п'ятидесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк до двохсот сорока годин, або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років з позбавленням права обіймати посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.

Кримінальна відповідальність настає і за умисне розголошення лікарської таємниці особою, якій вона стала відома у зв'язку з вико­нанням професійних чи службових обов'язків, якщо таке діяння спричинило тяжкі наслідки. Такі дії караються штрафом до п'ятде­сяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськи­ми роботами на строк до двохсот сорока годин, або позбавленням права обіймати посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, або виправними роботами на строк до двох років.

Кримінальний кодекс України містить розділ V «Злочини проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини і грома­дянина», у якому передбачається кримінальна відповідальність за по­рушення інформаційного законодавства.

Таким порушенням є умисне порушення таємниці голосування під час проведення передбачених законом України виборів, вчинене чле­ном виборчої комісії або іншою службовою особою з використанням влади чи службового становища. Такі дії караються штрафом від п'ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк від одного до трьох років з позбавлен­ням права обіймати посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Порушенням інформаційного законодавства, за яке передба­чається кримінальна відповідальність, є незаконне знищення ма­теріальних носіїв інформації, зокрема, виборчої документації або до­кументів референдуму поза визначеним законом строком зберігання у державних архівних установах та в Центральній виборчій комісії Ук­раїни після проведення виборів або референдуму, а так само пошко­дження виборчої документації або документів референдуму. Такі дії караються обмеженням волі на строк від трьох до п'яти років або поз­бавленням волі на строк від двох до чотирьох років. Ті ж самі діяння, вчинені за попередньою змовою групою осіб або членом виборчої комісії чи іншою службовою особою з використанням влади або службового становища, караються позбавленням волі на строк від трьох до п'яти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.

Порушенням інформаційного законодавства, за яке передба­чається кримінальна відповідальність, є порушення гарантованої Конституцією України таємниці листування, телефонних розмов, телеграфної чи іншої кореспонденції, що передаються засобами зв'язку або через комп'ютер. Такі дії караються штрафом від п'ятидесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі до трьох років. Ті самі дії, вчинені щодо державних чи громадських діячів або вчи­нені службовою особою, або з використанням спеціальних засобів, призначених для негласного зняття інформації, караються позбав­ленням волі на строк від трьох до семи років.

До кримінальної відповідальності притягаються особи за розголо­шення таємниці усиновлення (удочеріння) всупереч волі усиновите­ля (удочерителя). Такі дії караються штрафом до п'ятидесяти неопо­датковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років. Те саме діяння, вчинене службовою особою або працівником медичного закладу, яким відомості про усиновлення (удочеріння) стали відомі по службі чи по роботі, або якщо воно спри­чинило тяжкі наслідки, карається штрафом до двохсот неоподаткову­ваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий сірок з позбавлен­ням права обіймати посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.

До порушень інформаційного законодавства належить умисне перешкоджання законній професійній діяльності журналіста, за яке передбачається відповідальність у вигляді штрафу до п'ятидесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешту на строк до шес­ти місяців, або обмеження волі на строк до трьох років. Переслідуван­ня журналіста за виконання професійних обов'язків, за критику, здійснюване службовою особою або групою осіб за попередньою змо­вою, карається штрафом до двохсот неоподатковуваних мінімумів до­ходів громадян або обмеженням волі на строк до п'яти років, або поз­бавленням права обіймати певні посади на строк до трьох років.

Окремі порушення інформаційного законодавства тягнуть за собою кримінальну відповідальність, передбачену відповідними нор­мами глави Кримінального кодексу України «Злочини у сфері охоро­ни державної таємниці, недоторканності державних кордонів, забез­печення призову та мобілізації».

Зокрема, до таких порушень інформаційного законодавства нале­жать: розголошення державної таємниці; втрата документів, що ста­новлять державну таємницю; передача або збирання відомостей, що становлять конфіденційну інформацію, яка є власністю держави.

Розголошення відомостей, що становлять державну таємницю, особою, якій ці відомості були довірені або стали відомі у зв'язку з ви­конанням службових обов'язків, за відсутності ознак державної зради або шпигунства, карається позбавленням волі на строк від двох до п'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займа­тися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого. Те саме діяння, якщо воно спричинило тяжкі наслідки, карається позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років.

Втрата документів або інших матеріальних носіїв секретної інформації, що містять державну таємницю, а також предметів, відо­мості про які становлять державну таємницю, особою, якій вони бу­ли довірені, якщо втрата стала результатом порушення встановленого законом порядку поводження із зазначеними документами та іншими матеріальними носіями секретної інформації або предметами, ка­рається позбавленням волі на строк до трьох років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого. Те саме діяння, якщо воно спри­чинило тяжкі наслідки, карається позбавленням волі на строк від двох до п'яти років.

Передача або збирання з метою передачі іноземним підприємст­вам, установам, організаціям або їхнім представникам економічних, науково-технічних або інших відомостей, що становлять конфі­денційну інформацію, яка є власністю держави, особою, якій ці відо­мості були довірені або стали відомі у зв'язку з виконанням службо­вих обов'язків, за відсутності ознак державної зради або шпигунства, караються обмеженням волі на строк до трьох років або позбавленням волі на строк від двох до п'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого. Ті самі дії, вчинені з корисливих мотивів, або якщо вони спричинили тяжкі наслідки для інтересів держави, або вчинені повторно, або за попередньою змовою групою осіб, карають­ся обмеженням волі на строк від чотирьох до восьми років з позбав­ленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Окрема глава в Кримінальному кодексі України присвячена злочи­нам у сфері використання електронно-обчислювальних машин (ком­п'ютерів), систем та комп'ютерних мереж і мереж електрозв'язку.

До таких злочинів законодавець відносить: несанкціоноване втру­чання в роботу електронно-обчислювальних машин (комп'ютерів), автоматизованих систем, комп'ютерних мереж чи мереж елек­трозв'язку; створення з метою використання, розповсюдження або збуту шкідливих програмних технічних засобів, а також їх розповсю­дження або збут; несанкціоновані дії з інформацією, яка оброб­ляється в електронно-обчислювальних машинах (комп'ютерах), ав­томатизованих системах, комп'ютерних мережах або зберігається на носіях такої інформації, вчинені особою, яка має право доступу до неї; порушення правил експлуатації електронно-обчислювальних машин (комп'ютерів), автоматизованих систем, комп'ютерних мереж чи мереж електрозв'язку або порядку чи правил захисту інформації, яка в них обробляється; перешкоджання роботі електронно-обчислювальних машин (комп'ютерів), автоматизованих систем, комп'ютерних мереж чи мереж електрозв'язку шляхом масового розповсюдження повідомлень електрозв'язку.

Несанкціоноване втручання в роботу електронно-обчислювальних машин (комп'ютерів), автоматизованих систем, комп'ю­терних мереж чи мереж електрозв'язку, що призвело до витоку, втрати, підроблення, блокування інформації, спотворення процесу оброблення інформації або до порушення встановленого порядку її маршрутизації, карається штрафом від шестисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк від двох до п'яти років, або позбавленням волі на строк до трьох років з позбавленням права обіймати певні посади чи займати­ся певною діяльністю на строк до двох років або без такого та з конфіскацією програмних та технічних засобів, за допомогою яких було вчинено несанкціоноване втручання, які є власністю винної особи. Ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою гру­пою осіб, або якщо вони заподіяли значну шкоду, караються позбав­ленням волі на строк від трьох років до шести років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією програмних та технічних за­собів, за допомогою яких було вчинено несанкціоноване втручання, які є власністю винної особи.

Створення з метою використання, розповсюдження або збуту шкідливих програмних технічних засобів, а також їх розповсюдження або збут шкідливих програмних чи технічних засобів, призначених для несанкціонованого втручання в роботу електронно-обчислюваль­них машин (комп'ютерів), автоматизованих систем, комп'ютерних мереж чи мереж електрозв'язку, карається штрафом від п'ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправни­ми роботами на строк до двох років, або позбавленням волі на той са­мий строк з конфіскацією програмних та технічних засобів, призна­чених для несанкціонованого втручання в роботу електронно-обчислювальних машин (комп'ютерів), автоматизованих систем, комп'ю­терних мереж чи мереж електрозв'язку, які є власністю винної особи. Ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, або якщо вони заподіяли значну шкоду, караються позбавленням волі на строк до пяти років з конфіскацією програмних та технічних за­собів, призначених для несанкціонованого втручання в роботу елек­тронно-обчислювальних машин (комп'ютерів), автоматизованих си­стем, комп'ютерних мереж чи мереж електрозв'язку, які є власністю винної особи.

Несанкціоновані дії з інформацією, яка обробляється в слектронно-обчислювальних машинах (комп'ютерах), автоматизованих систе­мах, комп'ютерних мережах або зберігається на носіях такої інфор­мації, вчинені особою, яка має право доступу до неї, караються штра­фом від шестисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів гро­мадян або виправними роботами на строк до двох років з конфіскацією програмних або технічних засобів, за допомогою яких було вчинено несанкціоновані зміна, знищення або блокування інформації, які є власністю винної особи. Несанкціоновані перехоплення або копіювання інформації, яка оброблюється в електронно-обчислювальних машинах (комп'ютерах), автоматизованих системах, комп'ютерних мережах або зберігається на носіях такої інформації, якщо це призвело до її витоку, вчинені особою, яка має право досту­пу до такої інформації, карається позбавленням волі на строк до трьох років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися пев­ною діяльністю на той самий строк та з конфіскацією програмних та технічних засобів, за допомогою яких було здійснено несанкціоно­вані перехоплення або копіювання інформації, які є власністю винної особи. Зазначені дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, або якщо вони заподіяли значну шкоду, караються позбавленням волі на строк від трьох до шести років з позбавленням пра­ва обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією програмних та технічних засобів, за допомогою яких було здійснено несанкціоновані дії з інформацією, які є власністю винної особи.

Умисне масове розповсюдження повідомлень електрозв'язку, здійснене без попередньої згоди адресатів, що призвело до порушен­ня або припинення роботи електронно-обчислювальних машин (комп'ютерів), автоматизованих систем, комп'ютерних мереж чи ме­реж електрозв'язку, карається штрафом від п'ятисот до тисячі неопо­датковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років. Ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, якщо вони заподіяли значну шкоду, караються обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією програмних та технічних засобів, за допомогою яких було здійснено масове розповсюдження повідомлень електрозв'язку, які є власністю винної особи.

Попри те, що новий Кримінальний кодекс України відповідає ос­новним вимогам Ради Європи в галузі прав і свобод людини і грома­дянина, на нашу думку, він не вирішує всі назрілі проблеми в нашому суспільстві, оскільки до нього не включено ряд порушень, відпо­відальність за які нині є актуальною. Йдеться, зокрема, про відпо­відальність посадових осіб за: необгрунтовану відмову від надання відповідної інформації; надання інформації, що не відповідає дійсності; навмисне приховування інформації; використання і поширення інформації щодо особистого життя громадянина без його згоди особою, яка є власником відповідної інформації внаслідок виконан­ня своїх службових обов'язків, тощо.

3. Цивільно-правова відповідальність за порушення інформаційного законодавства.

Цивільно-правова відповідальність — вид юридичної відповідаль­ності. Полягає в настанні передбачених цивільно-правовою нормою негативних майнових наслідків, які завжди є для правопорушника до­датковим майновим обтяженням (додатковими майновими втратами або майновими обов'язками).

Цивільно-правова відповідальність настає внаслідок порушен­ня зобов'язань, наведених у цивільно-правових або господарських договорах, і позадоговірних зобов'язань, а також у разі завдання шкоди здоров'ю чи майну особи, тобто применшення абсолютно­го майнового (пошкодження, знищення) або особистого немайнового (здоров'я, прав автора, честі, гідності) блага, охоронюваного законом, а також у разі настання фізичного або морального страж­дання потерпілого та інших негативних наслідків (моральна шко­да).

Види і умови цивільно-правової відповідальності передбачені Цивільним кодексом України.

За цивільним законодавством цивільно-правова відповідальність поділяється на такі види: а) договірна; б) позадоговірна; в) часткова; г) солідарна; д) основна; є) субсидіарна.

Цивільно-правова відповідальність має компенсаційний характер, оскільки пов'язана з відновленням порушених прав потерпілого.

Фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї неправдивої інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації. Спростування здійснюється у такий самий спосіб, у який була поширена неправдива інформація. Питання притягнення винних до цивільної відповідальності вирішується у судовому порядку.

4. Адміністративна відповідальність за порушення інформаційного законодавства

Адміністративна відповідальність — вид юридичної відповідаль­ності громадян і службових осіб за вчинені ними адміністративні пра­вопорушення.

В Україні порядок застосування адміністративної відповідальності регулюється Кодексом України про адміністративні правопорушення та іншими законодавчими актами, які передбачають адміністративну відповідальність. Метою адміністративної відповідальності є вихо­вання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, у дусі дотримання законів, поваги до правил співжиття, а також запобіган­ня вчиненню нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами. Адміністративній відповідальності підлягають осо­би, які досягли на момент вчинення адміністративного правопору­шення 16-річного віку. Службові особи несуть адміністративну відповідальні за адміністративні правопорушення, вчинені внаслідок недотримання установлених правил, забезпечення виконання яких є їхнім службовим обов'язком.

Передбачені такі види покарань: попередження; штраф; оплатне вилучення предмета; конфіскація предмета; позбавлення спеціального права; виправні роботи; адміністративний арешт. Перелік адмініст­ративних покарань не є вичерпним. Зокрема, Національна рада Ук­раїни з питань телебачення і радіомовлення може призупинити дію ліцензії телерадіоорганізації у разі порушення нею чинного законо­давства та умов ліцензії.

Перелік правопорушень, за які настає адміністративна відпо­відальність, передбачений Кодексом України про адміністративні правопорушення. Ним передбачається адміністративна відповідаль­ність і за порушення інформаційного законодавства.

Так, адміністративній відповідальності підлягають особи, які відмовили у наданні за запитами повної та достовірної екологічної інформації, передбаченої законодавством, або несвоєчасно надали її. У такому випадку на службових та посадових осіб накладається штраф від трьох до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Адміністративним правопорушенням визнається недбале зберігання, псування, знищення, приховування, незаконна передача іншій особі документів Національного архівного фонду або доку­ментів, що підлягають внесенню до нього, незаконний доступ до за­значених документів. Такі дії тягнуть за собою попередження або на­кладення штрафу на громадян від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і попередження або накладення штрафу на посадових осіб — від п'яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Адміністративним правопорушенням є публічні заклики або агітація за бойкотування референдуму, перешкоджання членам ініціативної групи у збиранні підписів громадян під вимогою про проведення референдуму, а так само будь-яка агітація в день прове­дення референдуму. Такі дії тягнуть за собою накладення штрафу від трьох до шести неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Порушеннями законодавства про друковані засоби масової інфор­мації є виготовлення, видання або розповсюдження продукції друко­ваного засобу масової інформації після припинення діяльності цього друкованого засобу масової інформації, а так само ухилення від пере­реєстрації друкованого засобу масової інформації у передбаченому законом порядку чи від повідомлення реєструючому органу про зміну виду видання, юридичної адреси засновника, (співзасновників), місця розташування редакції. Такі дії тягнуть за собою накладення штрафу від десяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Порушеннями законодавства про державну таємницю є: 1) недо­держання встановленого законодавством порядку передачі державної таємниці іншій державі чи міжнародній організації; 2) засекречуван­ня інформації: про стан довкілля, про якість харчових продуктів і предметів побуту; про аварії, катастрофи, небезпечні природні явища та надзвичайні події, які сталися або можуть статися та загрожують безпеці громадян; про стан здоров'я населення, його життєвий рівень, включаючи харчування, одяг, житло, обслуговування та соціальне забезпечення, а також про соціально-демографічні вибухи, стан правопорядку, освіти та культури населення; про факти порушення прав і свобод людини і громадянина; про незаконні дії ор­ганів державної влади, органів місцевого самоврядування та їхніх по­садових осіб; іншої інформації, яка відповідно до законів та міжна­родних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Ра­дою України, не може бути засекречена; 3) безпідставне засекречу­вання інформації; 4) надання грифа секретності матеріальним носіям конфіденційної або іншої таємної інформації, яка не становить дер­жавної таємниці, або ненадання грифа секретності матеріальним носіям інформації, що становлять державну таємницю, а також безпідставне скасування чи зниження грифа секретності матеріаль­них носіїв секретної інформації; 5) порушення передбаченого зако­нодавством порядку надання допуску та доступу до державної таємниці; 6) невжиття заходів щодо забезпечення охорони державної таємниці та незабезпечення контролю за охороною державної таємниці; 7) провадження діяльності, пов'язаної з державною таєм­ницею, без отримання в установленому порядку спеціального дозво­лу на провадження такої діяльності, а також розміщення державних замовлень на виконання робіт, доведення мобілізаційних завдань, пов'язаних з державною таємницею, в органах державної влади, орга­нах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, ор­ганізаціях, яким не надано спеціального дозволу на провадження діяльності, пов'язаної з державною таємницею; 8) недодержання ви­мог законодавства щодо забезпечення охорони державної таємниці під час здійснення міжнародного співробітництва, прийому інозем­них делегацій, груп, окремих іноземців та осіб без громадянства та проведення роботи з ними; 9) невиконання норм і вимог крипто­графічного та технічного захисту секретної інформації, внаслідок чо­го виникає реальна загроза порушення цілісності цієї інформації або просочування її технічними каналами. Такі порушення тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від одного до трьох неоподатко­вуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб — від трьох до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Повторне протягом року вчинення порушення особою, яка притягалася до адміністративної відповідальності, тягне за собою накладення штра­фу на громадян від трьох до восьми неоподатковуваних мінімумів до­ходів громадян і на посадових осіб — від п'яти до п'ятнадцяти неопо­датковуваних мінімумів доходів громадян.

Порушеннями законодавства про інформацію є неправомірна відмова у наданні інформації, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, у разі, коли така інформація підлягає наданню на запит громадянина чи юридичної особи відповідно до законів України. Посадові особи, які скоїли таке адміністративне правопорушення, притягуються до відповідальності у вигляді штрафу від п'ятнадцяти до двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Повторне протягом року вчинення порушення особою, яка притягалася до адміністративної відповідальності, тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від двадцяти п'яти до п'ятидесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Адміністративним правопорушенням визнається порушення порядку обліку, зберігання і використання документів та інших носіїв інформації, які місять конфіденційну інформацію, що є власністю держави, яке призвело до розголошення такої інформації. Такі дії тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від одного до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб — від трьох до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Повторне протягом року вчинення порушення особою, яка притягалася до адміністративної відповідальності, тягне за собою накладення штрафу на громадян від двох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб — від восьми до три­надцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Адміністративним правопорушенням визнається здійснення неза­конного доступу до інформації, яка зберігається, обробляється чи пе­редається в автоматизованих системах. Такі неправомірні дії тягнуть за собою накладення штрафу від п'яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією засобів, що використову­валися для незаконного доступу, або без такої. Та сама дія, вчинена особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за порушення, тягне за собою накладення штрафу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією засобів, що використовувалися для незаконного досту­пу.

Доцільно було б, на нашу думку, доповнити Кодекс про адмі­ністративні правопорушення нормами, які б встановлювали відпо­відальність за: примушення до поширення або перешкодження по­ширенню чи безпідставну відмову від поширення певної інформації; порушення порядку зберігання інформації; навмисне знищення інформації; необгрунтоване віднесення окремих видів інформації до категорії відомостей з обмеженим доступом тощо.

5. Інші види відповідальності в галузі інформаційної діяльності

Міжнародно-правова відповідальність — обов'язок суб'єкта міжнародного права відшкодувати шкоду, заподіяну ним іншому суб'єктові цього права. У міжнародному праві виникає в разі пору­шення норм міжнародного права, міжнародно-правових зо­бов'язань, закріплених у договорах, звичаях, актах міжнародних ор­ганізацій, які мають обов'язковий характер, рішеннях міжнародних судів та арбітражі в. Міжнародні протиправні діяння поділяють на міжнародні злочини та міжнародні правопорушення (делікти міжна­родні). Розрізняють відповідальність міжнародно-правову ма­теріальну (полягає в обов'язку відшкодувати матеріальні збитки — реституція, компенсація та репарація) та відповідальність міжнарод­но-правову політичну (реалізується у формі сатисфакцій, респресалій, санкцій). До них відносять усі серйозні порушення зо­бов'язань. У інформаційній сфері, зокрема, щодо ліквідації всіх форм дискримінації і нетерпимості на основі релігії чи переконань; свободи слова; захисту інтелектуальної власності; персональних да­них та ін.

Матеріальна відповідальність настає за вчинене майнове правопо­рушення, шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації робітниками та службовцями при виконанні ними своїх трудових обов'язків. Вона може бути повною чи обмеженою залежно від ступе­ня вини, розміру заподіяної шкоди, майнового стану, а також інших конкретних обставин. Притягає до відповідальності адміністрація підприємства.

Дисциплінарна відповідальність — вид юридичної відповідаль­ності, яка полягає в обов'язку працівника відповідати перед робото­давцем за дисциплінарний проступок і зазнавати дисциплінарних санкцій, передбачених законодавством про працю. До заходів дис­циплінарної відповідальності належать: догана, переведення на іншу роботу, звільнення. Може бути застосована, зокрема, за порушення порядку розгляду звернень громадян тощо.

Таким чином, правові обмеження як елемент (наслідок) юридич­ної відповідальності можна розглядати як самостійний та ефективний засіб правового забезпечення права на інформацію. Шляхом застосу­вання спеціальних нормативно-правових обмежень створюються умови, які спонукають конкретних осіб до неухильного виконання конституційних обов'язків. Водночас, виконання юридичних обов'язків може забезпечуватися шляхом заохочення, матеріального стимулювання тощо, усією діяльністю суспільства і держави в даній сфері.