Право на смерть.

У зв’язку з проблемою смерті існує ще одне важливе питання – це питання о праві на смерть.

Воно включає цілий ряд різноманітних аспектів, які мають практичне значення:

· право людини на природну смерть,

· право вибору між життям і смертю, тобто право на самогубство,

· право людини, яка вибрала смерть замість допомоги медиків.

Право на смерть розглядається у двох аспектах:

· Чи має людина право вирішувати питання про власну смерть?

· Чи має право людина вирішувати питання про смерть іншої людини?

Право на смерть включає 2 основні проблеми:

1)самогубство, 2) евтаназія.

Проблема самогубства має різні рішення у різних народів і в різні часи. Практично у всіх давніх культурах існувало добровільне приношення себе у жертву богам в ім’я суспільних інтересів. Але змінилося відношення до самогубства під впливом християнства, відповідно якому той, хто вчинив самогубство, кидає Богу його дар – життя, а це великий гріх.

В наші часи також суспільство негативно відноситься до самогубства, але вже не в таких жорстоких формах.

Нині в праві на смерть мають на увазі не самогубство як дію активного суб’єкта, а вмираючу людину, яка виступає у ролі пасивного об’єкта, якому штучно уповільнюють смерть.

Проблема евтаназії (грец. – безболісна, легка смерть) є одною з найважливіших проблем суспільства.

Платон вважав, що не треба перешкоджати смерті фізично слабких. В епоху Відродження виникає таке поняття як «спокійна і легка смерть». На початку XVIII століття більшість відмовляла людині в праві самому вирішувати власну долю.

Сучасні філософи, юристи намагаються вирішити 2 основних питання:

1.Чи може евтаназія взагалі мати моральне обґрунтування?

2. Якщо так, то при яких умовах вона може бути узаконена?

При вирішенні цих питань більшість вчених займають антипатерналістську позицію, вважаючи, що головним принципом є право вільного вибору.

А вчені, які займають патерналістську позицію, вважають евтаназію недопустимою.

Вони висовують наступні аргументи проти моральної правомірності звільнення людини життя:

1) недоторканість людського життя, і тому евтаназію не можна застосовувати ні при яких обставинах,

2) при евтаназії можливі зловживання медиків, членів родини і інших людей.

Застосування евтаназії у цих випадках може призвести до тяжких наслідків в суспільстві.