Особливості сучасної політичної системи України

Політична система в Україні є той необхідний механізм, за допомогою якого і здійснюється повновладдя та суверенітет народу В реальній політичній практиці часто окремі політичні партії, політичні лідери присвоювали і присвоюють функції народного представництва, наслідком чого - відчуження політичної влади від тих, кому влада по праву повинна належати. Ось чому формування інститутів, відносин і норм, завдяки яким забезпечується правління суспільством, що відбивають інтереси в політичній відомості та політичній культурі, їх виражають і утверджують політичні партії та ін компоненти політичної системи. Політична система суспільства - це система відносин і установ, що включають, по-перше, державу і владні інститути та структури; по-друге, соціально-класову структури суспільства, тобто сукупність соціальних спільностей і верств -акторів політичної діяльності; по-третє, політичні відносини всіх суспільних спільнот, класів, верств і груп - рухомої, динамічної структури політичної системи; по-четверте, виростаючи з політичних відносин політична організація суспільства, що охоплює стабільніші політичні установи суспільства, управлінська частина політичної системи. Влада може здійснюватися від імені народу, може бути владою для народу, але не може бути владою народу. І демократія реалізовувалася лише поки як “уряд схвалений народом”, але не як правління народу.

Специфіка або системні якості лежать в особливості різних типів політичних систем. Особливості системи політичних інститутів сучасної України визначаються в межах різних типів. По-перше, відносна стабільність (на поверхні) системи, здатна легко трансформуватися в нестабільність через поглиблення конфліктів між основними політичними блоками, в тому числі і всередині державного механізму, а також між різними регіонами. По-друге, система відрізняється низьким темпом соціальних процесів і недостатньою комунікативною взаємодією.

Самостійна політична система сучасної України молода, фактично не має досить ефективних традицій і досвіду самостійного функціонування. Історичні традиції державної суверенності України практично не зв'язані з процесом реалізації сучасних проблем суспільства. По-третє, політичній системі України властиві відсутність зваженої регіональної політики і прозорих відносин центр – регіони, хоча й наявні деякі елементи регіоналізації та децентралізації. Система не здійснює повністю комплекс функцій, для забезпечення нормального функціонування сучасного цивілізованого суспільства. По-четверте, сучасна політична система України – є перехідною від неправового до правового типу політичної системи для якої притаманні методи нормативного правового регулювання відносин у суспільстві.

Одним із головних суб'єктів здійснення влади (у тому числі і політичної), в політичній системі будь-якого суспільства, є держава. Виходячи з цього можна стверджувати, що оскільки держава є одним із головних суб'єктів здійснення влади, в політичній системі будь-якого суспільства(повтор), то і державні органи, які безпосередньо цю владу реалізують є суб'єктами політики. Безперечно, що яскраво виражений політич­ний характер носить діяльність Президента України або ж Центральної виборчої комісії, наприклад, в період виборчої кампанії, але і міліція, для якої головною є правоохоронна функція, реалізуючи її, здійснює владу, з приводу якої і існує політика. Звідси можна стверджувати, що міліція є державно-владним, а тому політичним органом,суб'єктом політичної системи України. Це підтверджується цілим рядом статей із діючих нормативно-правових актів, різного рівня. Так, наприклад, ч. З ст. 17 Конституції України встановлює, що "Забезпечення державної безпеки і захист державного кордону України покладаються на відповідні військові формування та правоохоронні органи держави, організація і порядок діяльності яких визна­чаються законом". Ст. 2 Закону України "Про державний захист працівників суду і право­охоронних органів" від 23 грудня 1993 року із змінами і доповненнями, внесеними Законом України від 11 грудня 1998 року, відносить до правоохоронних - органи внутрішніх справ, у тому числі і органи міліції. Тобто, Конституцією України на міліцію покладається виконання важливих політичних завдань - забезпечення державної безпеки і захист державного кордону України

Міліція як політичний орган приймає безпосередню участь у процесі легітимації політичної влади України. Під час трансформації суспільства ця функція міліції стає чи не найважливішою. Захист життя громадян, забезпечення безпеки та добробуту населення є показником ефективності держави. Таким чином, дії міліції або сприяють підвищенню авторитету державної влади, або його принижують. Тому досить важливим є діяльність міліції у рамках закону.

[1] Философский энциклопедический словарь.-М., 1989.С.584;

[2] Алмонд Г., Пауэлл, Стром К., Далтон Р. Сравнительная политология сегодня. Мировой обзор. - М.,2002.-с.74.

[3]Політологічний енциклопедичний словник/За ред.. Шемшученко Ю., Бабкіна В..-К.: Ґенеза, 1997.- С.267;

[4] Політологія /А.Колодій, Л.Климанська, Я.Еосміна, В.Харченко.- К,, 2003.-с.66

[5] Apter D. Comparative politics, Old and New// A New Handbook of Political Science.-P.82.

[6] Политическая наука. Новые направления.-М.,1999.-С.161;

[7] Патнем Р. Творення демократії: Традиції громадської активності в сучасній Італії.-К,2001.-С.31.

[8] Прешеворський А. Демократия и рынок. Политические и экономические реформы в Восточной Европе и Латинской Америке.- М.,2000.-С.47;