Встановлення ціни на товари довготривалого використання.

Встановлення диференційованих цін

Встановлення ціни з врахуванням премії за екологічність товару.

Дослідження Roper Starch Worldwide Inc. виявило достатньо малий сегмент (5—6% Greenback-Greens) споживачів, які схильні сплачувати значну «премію», щоб отримати екологічні вигоди [66]. У покупців цього сегменту рівень доходів є вищим від середнього, отже вони можуть дозволити собі підтримувати довкілля щоденними покупками. Дані, використані Roper Starch Worldwide Inc., були отримані шляхом опитування споживачів, а не шляхом вивчення їхньої поведінки. Як зазначає Hempfill (1991) [66], під час опитування на екологічну тематику просте­жується тенденція давати соціально прийнятні відповіді. Часто трапляються розбіжності у відповідях на запитання та реальній поведінці покупців на ринку. Отже, про наявність сегменту споживачів, які згідні платити «зелену» премію за екологічні характеристики товару, з впевненістю говорити не можна.

Диференційовані ціни на екопродукцію можуть бути орієнто­вані на різні сегменти ринку та покупців, час придбання про­дукції, варіанти її модифікації, кількості та ін.

З точки зору матеріаломісткості, купівля споживчих та промислових товарів в упакуванні великих розмірів часто є більш екологічно ефективною, тому що значно менше пакувальних матеріалів потрібно на одиницю продукції.

Споживачам необхідно надавати інформацію, що знижки за кількість зумовлюють економію ековитрат, а саме зменшення відходів від упакування на одиницю спожитої продукції.

Загальновідомо, що потік споживчих благ у часі супроводжується потоком витрат. Отже, такі чинники, як операційні витрати, витрати переміщення, витрати на розподіл, час виконання можна приєднати до ціни. Встановлення ціни на товари довго­тривалого використання добре демонструє потенціал маркетингу, який вбачає у споживачі довготерміновий, тривалий потік потреб, що мають бути задоволені у часі. З точки зору продавця, мета полягає у тому, щоб переконати споживача, забезпечуючи йому відповідний потік майбутніх благ за нижчою ціною у часі і/або забезпечуючи інші стимули на довготермінову перспективу.

Цей метод встановлення ціни застосовується для товарів, що мають тривалі операційні витрати (наприклад, страхування, заміна складових частин, використання палива чи енергії), перебуваючи у власності споживача. Зменшення загальних витрат у довготерміновому періоді (наприклад, зменшення середніх витрат палива та енергії, продовження життєвого циклу товару) зменшує кількість ресурсів, необхідних для утворення еквівалентних вигод, також спостерігаються нижчі ековитрати. Споживачам необхідно надавати інформацію, що знижки за кількість сприяють значній економії ековитрат (зменшення відходів від упакування на одиницю спожитої продукції).