Цикл розробки АРМ

Управління є безперервним процесом, будучи функцією системи. Для вдосконалення управління за рахунок радикального поліпшення інформаційної системи використовують системний підхід. Отже, і розробка додатків пов'язана з необхідністю їх систематичного поліпшення. При огляді і плануванні розробки додатків можуть використовуватися різні схеми стадій і етапів створення додатків. Наприклад, традиційна системотехнічна розробка завдань і комплексів автоматизованих систем управління (АСУ) і окремих автоматизованих робочих місць зазвичай розглядається за трьохстадійною схемою:

1) передпроектна стадія;

2) проектна;

3) введення в експлуатацію.

Через деякий час після закінчення упровадження виконується ще етап аналізу ефективності. При цьому кожен етап розробки забезпечується певними методиками. Логіка ж послідовності робіт визначається єдиною методологією системних досліджень. На рис. 5.12. наведена схема типового циклу, логічно обумовленого цією методологією.


Рис.5.12. Цикл розвитку інформаційних систем

 

Автоматизоване робоче місце є підсистемою інформаційної системи (ІС). Тому всі принципи розробки окремого АРМа відповідають принципам розробки будь-якої ІС.

Цикл розвитку системи охоплює етапи дослідження, аналізу, проектування, введення в експлуатацію, супроводу (підтримки). Деякі етапи іноді можуть виконуватися одночасно, паралельно. Кожен етап розробки додатку завершується створенням цільової продукції етапу. Рис.5.13. зосереджує увагу на продукції всіх етапів циклу розвитку системи.

 

 


Рис.5.13. Етапи циклу розробки системи та їх цільова продукція

 

На етапі системних досліджень повинен бути сформульований висновок про можливість реалізації (здійсненності) системи. Для цього необхідно розглянути такі головні питання:

• чи дійсно є проблема або є альтернативи, які не мають проблем;

• чи доцільне створення нової інформаційної системи;

• чи дійсно її можна буде реалізувати (створити).

При підтримці керівництва повинен бути створений план проведення робіт.

Етап системного аналізу ставить мету сформулювати функціональні вимоги до майбутньої системи. Продуктом етапу є документ "Вимоги до системи". Тут вивчаються інформаційні потреби кінцевих користувачів, вплив навколишнього середовища, роль існуючої інформаційної системи. Вимоги повинні бути визначені і документовані не тільки з системи в цілому, але і з окремих її ресурсів (устаткування, телекомунікації, програмне забезпечення, бази даних), а також з окремих інформаційних процесів (вве­дення даних, зберігання, обробка, виведення, управління даними).

Етап системного проектування завершується створенням детальних специфікацій щодо кожного елементу інформаційної системи. Створюються специфікації устаткування (основного і додаткового), програмного забезпечення, специфікації персоналу (всіх ка­тегорій користувачів, які працюватимуть з новою системою), специфікації ресурсів даних (документів і баз даних), специфікації інформаційних продуктів (форм екранів, форм до­кументів).

Етап упровадження (введення в експлуатацію) завершується створенням праце­здатної системи. На цьому етапі виконуються такі заходи:

• отримується (або розробляється) і встановлюється устаткування та програмне забезпечення;

• проводиться тестування системи та її документування;

• проводиться навчання персоналу;

• здійснюється перехід на нову систему.

Залежно від того, чи зберігається стара технологія обробки даних на період упровадження нової системи, розрізняють варіанти упровадження: (1) з дублюванням робіт старим способом, (2) без дублювання.

Упровадження з дублюванням робіт більш надійне у випадках відмови нової системи або будь-яких її порушень. Проте цей варіант вимагає додаткових витрат на подвійну технологію обробки даних. Якщо в процесі упровадження системи пріоритетним є зберегти і не погіршити якість обслуговування клієнтів, то слід вибрати метод упровадження з дублюванням, не зважаючи на витрати. Якщо ж на першому місці є зниження витрат, то краще вибрати метод упровадження без дублювання. В останньому випадку слід завчасно провести тестування устаткування і програмного забезпечення, а також попереднє навчання персоналу з контролем навчання.

За наявності декількох структурних підрозділів, в яких слід упроваджувати проект системи, перехід на нову систему може здійснюватися послідовним, паралельним або комбінованим методом.

При послідовному методі проект упроваджується по черзі в кожному підрозділі. Сумарний час упровадження проекту при цьому максимальний, проте, для не першочергових підрозділів є можливість вносити корективи, необхідність яких виявляється при упровадженні в першочергових підрозділах.

При паралельному методі проект упроваджується одночасно у всіх підрозділах, тому час введення тут мінімальний, а внесення корективів ускладнюється і збільшується з числом підрозділів.

Компромісним і оптимальним є комбінований метод, коли спочатку проект упроваджується послідовно в одному-двох підрозділах, потім за наслідками упровадження в проект вносять необхідні корективи, і, нарешті, відкоректований проект одночасно (паралельно) упроваджується у решті підрозділів організації.