Реляційна база даних

Реляційна база даних – це сукупність відношень, що містять всю інформацію, яка повинна зберігатися в БД. Проте користувачі можуть сприймати таку базу даних як сукупність таблиць.

1. Кожна таблиця складається з однотипних рядків і має унікальне ім'я.

2. Рядки мають фіксоване число полів (стовпців) і значень (множинні поля і групи, що повторюються, недопустимі). Інакше кажучи, в кожній позиції таблиці на перетині рядка і стовпця завжди є в точності одне значення або нічого.

3. Рядки таблиці обов'язково відрізняються один від одного хоча б єдиним значенням, що дозволяє однозначно ідентифікувати будь-який рядок такої таблиці.

4. Стовпцям таблиці однозначно привласнюються імена, і в кожному з них розміщуються однорідні значення даних (дати, прізвища, цілі числа або грошові суми).

5. Повний інформаційний зміст бази даних подається у вигляді явних значень даних і такий метод подання є єдиним. Зокрема, не існує будь-яких спеціальних "зв'язків" або покажчиків, що з’єднують одну таблицю з іншою.

6. При виконанні операцій з таблицею її рядки і стовпці можна обробляти у будь-якому порядку безвідносно до їх інформаційного змісту. Цьому сприяє наявність імен таблиць і їх стовпців, а також можливість виділення будь-якого їх рядка або певного набору рядків із зазначеними ознаками (наприклад, рейсів з пунктом призначення "Париж" і часом прибуття до 12 годин).

Створені мови маніпулювання даними, що дозволяють реалізувати всі операції реляційної алгебри і практично будь-які їх поєднання. Серед них найбільш поширені SQL (Structured Query Language – структурована мова запитів) і QBE (Quere-By-Example – запити за зразком). Обидві належать до мов дуже високого рівня, за допомогою яких користувач зазначає, які дані необхідно одержати, не уточнюючи процедуру їх отримання.

За допомогою єдиного запиту на будь-якій з цих мов можна з'єднати декілька таблиць в тимчасову таблицю і вилучити з неї необхідні рядки і стовпці (селекція і проекція).