СПОСОБИ ГАЛЬМУВАННЯ

СПОСОБИ СПУСКУ З ГІР

СПОСОБИ ПОДОЛАННЯ СХИЛІВ

ПЕРЕХОДИ З ХОДА НА ХІД

ЛИЖНІ ХОДИ

КЛАСИФІКАЦІЯ СПОСОБІВ ПЕРЕСУВАННЯ НА ЛИЖАХ

Лижні ходи використовуються для пересування по рівнині та місцевості з різним рельєфом. Вони відрізняються один від одного різними варіантами роботи рук (поперемінне або одночасне відштовхування) та кількістю кроків в одному циклі (один, два, три або чотири).

Класичні лижні ходи

1. Поперемінний двохкроковий хід.

2. Поперемінний чотирьохкроковий хід.

3. Одночасний безкроковий хід.

4. Одночасний однокроковий хід.

5. Одночасний двохкроковий хід.

6. Одночасний трьох кроковий (майже не застосовується)

Конькові лижні ходи

1. Коньковий хід з махами руками.

2. Коньковий хід без махів рук.

3. Поперемінний коньковий хід.

4. Одночасний напівконьковий хід.

5. Одночасний однокроковий коньковий хід.

6. Одночасний двохкроковий коньковий хід.

В залежності від рельєфу, умов ковзання та інших факторів лижникам дуже часто під час гонки необхідно переходити з одного лижного ходу на інший. Дуже важливо при цьому не порушити злитності руху та не знизити темп рухів.

1. З одночасних ходів на поперемінні:

а) прямий перехід;

б) перехід з прокатом;

в) з вільними рухами рук.

2. З поперемінних ходів на одночасні:

а) без кроку;

б) з одним ковзним кроком.

3. З одночасного безкрокового на конькові ходи і назад.

4. З напівконькового на конькові й назад.

5. З конькового ходу без відштовхування руками на інші конькові ходи і назад.

6. З одночасного однокрокового конькового ходу на одночасний двокроковий або поперемінний коньковий і назад.

7. З одночасного двохкрокового конькового на поперемінний коньковий хід і назад.

Під час лижної гонки на трасах з різним рельєфом дуже часто лижникам необхідно долати різні перешкоди: підйоми, спуски, повороти. Вибір способу підйому залежить як від крутизни схилу, так і від технічної майстерності лижника, якості інвентарю та змазки лиж тощо. Най частіше лижники долають підйоми наступними способами.


1. Підйом ковзним кроком

2. Підйом ступаючим кроком.

3. Підйом біговим кроком.

4. Підйом “ялинкою”.

5. Підйом “напівялинкою”.

6. Підйом “драбинкою”.

7. Підйом коньковим ходом.


Всі стійки, які застосовують лижники під час спусків з гір поділяються в залежності від ступеня згинання ніг в колінному суглобі на спуски:

1. У високій стійці.

2. В середній стійці.

3. В низькій стійці.

4. В стійці відпочинку.

5. В стійках швидкісного спуску (“болід”, “ракета” та ін.).

Застосовуються для зниження швидкості пересування або повної зупинки лижника під час ковзання лижника на схилі, на рівнині, після спуску.

Гальмування виконуються лижами шляхом зміни їх положення відносно снігового покрову (кантування лиж) і напрямку їх руху (розведення лиж або поворот) з метою збільшення опору снігу.


1. “Плугом”.

2. “Напівплугом” або упором.

3. Боковим зісковзанням.

4. Поворотом.

5. Падінням.

6. За допомогою палиць.