Статеві органи складаються із зовнішніх та внутрішніх.

До зов­нішніх відносяться :

лоно, великі та малі статеві губи, клітор та діво­ча пліва.

Лоно (лобок) - це підвищення в нижній частині черевної стінки з вира­женою підшкірною жировою клітковиною. В період статевого до­зрівання воно вкривається волоссям.

Великі статеві губи - це дві шкіряні складки, що йдуть вниз від лона. В їх товщині знаходяться так звані бартолінієві залози, що продукують слизові прозорі виділення, які зволожують статеву щі­лину.

У верхньому куті статевої щілини знаходиться клітор, що має вигляд невеликого горбика, від якого донизу ідуть дві ніжні складки, покриті тонкою шкірою - малі статеві губи.

Поруч з клітором, дещо нижче від нього, розташований отвір сечовивідного каналу, довжина якого 3-4 см.

Між малими статевими губами, дещо нижче отвору сечовивід­ного каналу, знаходиться вхід до піхви, який у дівчаток закритий тонкою перепонкою - дівочою плівою (гіменом). Вона має один або кілька отворів, через які виділяється менструальна кров, а також безліч дрібних кровоносних судин і нервових закінчень. При пер­шому в житті статевому акті дівоча пліва надривається і виникає незначна кровотеча, яка швидко припиняється. При цьому відчува­ється легкий біль. Слід сказати, що іноді дівоча пліва буває дуже еластичною, добре і досить легко розтягується при перших статевих актах, а тому надривів, а значить і кров'яних виділень може не бути.

До внутрішніх статевих органів належить піхва, матка та її придатки (маткові труби і яєчники). Ці органи розташовані в малій мидниці, що утворена двома мидничними, хрестцевою та копчиковою кістками.

Піхва - це продовгувата трубка довжиною 8-10 см. Стінка її вистелена слизовою оболонкою. У піхві дівчаток до настання стате­вої зрілості реакція середовища лужна, що сприяє розвитку в ній різних запальних процесів, особливо при ранніх статевих зв'язках.

У піхві дівчинки, яка досягла віку статевої зрілості, як і в піхві жінки, постійно знаходиться так звана паличка Дедерлейна - непато­генна мікробна флора, яка виділяє молочну кислоту, що вбиває хвороботворні мікроорганізми, які потрапляють у статеві ор­гани з навколишнього середовища. У такий спосіб природа сама за­хищає статеві органи дорослої жінки від захворювань і зумовлює певний період, коли вже можливі без шкоди для здоров'я статеві контакти. Але слід пам'ятати, що до настання статевої зрілості сли­зова піхви особливо чутлива до зовнішніх чинників, які можуть зу­мовити запальний процес. Отже, особиста гігієна - надзвичайно ва­жливий засіб його попередження.

Матка має грушоподібну форму з трикутною порожниною та м'язовими стінками, при скороченні яких виштовхується менструа­льна кров, а під час пологів - плід. Матка складається з двох частин - тіла та шийки. Тіло матки у жінки має довжину 7-8 см, ширину -4-5 см, товщину - 2-3 см. Шийка коротша. У дівчаток матка невели­кого розміру і має деякі особливості будови: шийка її по відношен­ню до величини тіла матки значно довша, ніж у жінки. З 15-16 років матка починає збільшуватися в об'ємі, змінює фо­рму, яка наближається до розмірів та конфігурації матки дорослої жінки. У дівчаток з 11-12-річного віку в слизовій оболонці матки з'являється велика кількість залоз. Залози шийкового каналу виділяють слиз, який утворює так звану слизову пробку, що закриває канал шийки матки і таким чином перешкоджає проникненню мік­робів у її порожнину. Верхня (опукла) частина матки називається дном матки.

Від дна матки з обох боків, як вже йшлося вище, відходять ма­ткові (фаллопієві) труби, довжиною 10-12 см кожна. У дівчаток труби звивисті, з дуже вузьким просвітом. У 14-15 років вони вирів­нюються, просвіт їх стає ширшим.

Виділяють інтерстиціальну (що проходить в товщі матки,) істмічну (найбільш вузьку)та ампулярну частини маткових труб. Істмічна частина труби, що відходить від кута матки, вузька: її діаметр відповідає товщині кінського волосу; ампулярний кінець труби має воронкоподібне розширення, спрямоване до яєчника. М'язева стінка труби, скорочуючись, проштовхує з яєч­ника яйцеклітину (жіночу статеву клітину), що потрапила в її про­світ. Просуванню останньої в порожнину матки сприяє також коли­вання вій епітелію, який вистилає просвіт труби. Через фаллопієві труби, матку та піхву черевна порожнина сполучається з зовнішнім середовищем. Запліднення яйцеклітини здійснюється в ампулярній частині маткової труби.

З обох сторін матки, за широкими зв’язками матки, біля розширених кінців маткових труб знаходяться яєчники. За формою вони нагадують невеличкі сливи, вага яких на час статевої зрілості досягає 7-7,5 грамів. Яєчники ви­діляють жіночі статеві гормони. У дівчаток раннього віку функція яєчників незначна, рівень гормональної (статевої) активності низь­кий. З розвитком організму зростає продукування гормонів, які з 8-10-річного віку відчутно впливають на ріст статевих органів, роз­виток вторинних статевих ознак. Важливою функцією яєчників є те, що саме в них визрівають статеві клітини - яйцеклітини.Маткові труби, яєчники та зв’язки матки називаються придатками матки.

У восьмирічному віці будова тіла дівчинки помітно починає відрізнятися від хлопчика. Стегна стають дедалі товстішими, шир­шими, в них збільшується підшкірна жирова тканина. Трохи пізніше - в 9-10 років - жирова тканина дещо збільшується і в грудях. Плечі стають пологими; плечовий пояс у дівчат вужчий, ніж у хлопчиків. Грудні залози починають оформлюватися в 11 років; у цей же період з'являється волосистість в області зовнішніх статевих органів та під пахвами.

З 12-13 років наступає період, який прийнято називати статевим дозріванням. У цей час значно збільшуються вага, зріст, усі органи і системи. Різкі зміни настають і в статевих органах. Жіночі статеві залози - яєчники - збільшуються у розмірах, починають надавати дуже великий вплив на формування організму дівчинки. Матка, що важила при народженні дівчинки близько двох грамів і до періоду статевого дозрівання збільшилась фактично дуже мало, тепер дося­гає 15-18 грамів; змінюється і її форма - наближається до форми жі­ночої матки. Найбільш точною ознакою статевого дозрівання є по­ява менструації, яка настає в середньому у 12-14 років (раніше 10-ти- або ж пізніше 17-річного віку - вважається порушенням). В обох випадках слід звертатися до лікаря (іноді ранні місячні свідчать про пухлину яєчників, а запізнілі - про недорозвинення статевих органів).

На час появи менструального циклу, як і на весь процес стате­вого дозрівання, впливає цілий ряд причин і умов: неповноцінне та нераціональне харчування, екологічні, в тому числі кліматичні умо­ви, перенесені захворювання, спадкові особливості тощо.

 

Менструальний цикл.

Регуляція репродуктивної функції забезпечується завдяки гормональної функції гіпоталамо-гіпофизарної системи. Гормони гіпоталамуса , що стимулюють виділення тропних гормонів гіпофиза, називають ліберінами ,а ті, що тормозять - статінами.

В регуляції менструальної функції приймають безпосередню участь гонадотропін-рілизінг-гормон, пролактоліберін и пролактостатин.

Гіпофіз розташований в средней частині основи мозку, в заглибленні турецького сідла і з’єднується з речовиною мозку за допомогою ніжки.

В регуляції репродуктивної функції приймають участь три гормона гіпофизу, що мають назву гонадотропних, тобто тих, що впливають на статеві залози.

Всі гонадотропні гормони впливають на функціонування яєчників (жіночих гонад) - парного органу, що розташований в малому тазу.

Репродуктивный период охоплює вік від завершення статевого дозрівання і встановлення повноцінного (двофазного) менструального циклу до згасання менструальної функції. Нормальна тривалість репродуктивного періоду – від 18 до 45-49 років – характеризується ритмічним дозріванням яйцеклітин та активною гормональною функцією системи гіпоталамус – гіпофіз – яєчники.

Основною мофофункціональною одиницею яєчника є фоллікул. В них визрівають яйцеклітини. Під час народження їх 300-500 тисяч,потім їх кількість поступово зменшується до 40-50 тис у віці 40 років (фізіологічна атрофія).

Під дією гонадотропних гормонів гипоталамо-гіпофізарної системи відбувається ріст і розвиток фолікулів , утворення і функціонування жовтого тіла.

У дорослої дівчини щомісяця в правому або лівому яєчнику ви­зріває один фолікул (граафова бульбашка), в якому починає збиратися рідина, фолікул збі­льшується в об'ємі, стінки його розтягуються, аж поки він не лопа­ється. Процес дозрівання фолікула триває 10-12 днів. Яйцеклітина разом із рідиною випорскується з яєчника, по­трапляє у фаллопієву трубу і починає пересуватися до матки (лютеинова фаза).

Мо­мент розриву фолікула і виходу з нього яйцеклітини називають ову­ляцією. Цей процес відбувається в середині менструального циклу, тобто на 11-14-й день, рахуючи з першого дня закінчення попере­дньої менструації.

На місці фолікула, що розірвався, виникає невеликий кровови­лив і утворюється так зване жовте тіло. Якщо не відбулося запліднення, жовте тіло існує 10 -14 днів. Пізніше на місці жовтого тіла утворюється біле тіло, що виділяє естрогени та прогестерон .Під впливом прогестерону цервікальний слиз з вологої змазки перетворюються в густе та липке середовище. Зростаючий рівень прогестерону викликає підвищення базальної температури тіла(в стані спокою) не менш ніж 0,20 С. Якщо яйцеклітина не запліднена, вона розкладається, а рівні естрогену і прогестерону залишаються протягом 10-15 днів, після чого починають знижуватися. Зниження рівня гормонів в крові викликає відторгнення функціонального шару ендометрію.Зазвичай впродовж менструального циклу дозріває один фолікул, інші підлягають атрезії.

Яйцеклітина ж, виштовхнута з яєчника під час овуляції, може бути запліднена, якщо жінка має статеві стосунки. Якщо запліднення не відбулося, яйцеклітина гине протягом 12-24 годин.

Запліднення, тобто злиття жіночої та чоловічої статевих клітин, проходить у фаллопієвій трубі на шляху просування яйцеклітини до матки. І якщо запліднення відбулося, то яйцеклітина продовжує свій шлях по трубах до матки, який триває 4-6 днів. За цей час запліднена яйцеклітина споживає речовини, зокрема глікоген, піровиноградну кислоту, що виділяються через трубний секрет, і, таким чином, ніби набирає силу. Процес цей називають капацитацією; це дуже важли­вий період найбільш раннього початкового існування нового життя, який багато в чому визначає подальший розвиток плоду. Залежить капацитація від стану статевої системи, від активності секреції мат­кових труб і вмісту в її секреті тих поживних елементів, які спожи­ває запліднене яйце.

У слизовій оболонці матки також відбуваються циклічні зміни. Перед початком менструації слизова оболонка матки набухає, збі­льшується секреція її залоз і кровонаповнення. Матковий секрет ду­же багатий на білки та різні ферменти, що в разі запліднення теж важливо для зародка. На 6-8-й день запліднена яйцеклітина торка­ється внутрішнього шару матки - ендометрію, що підготовлений до цієї зустрічі рясним розростанням мілких судин, і заглиблюється у нього. Цей момент називають імплантацією, і він означає, що наста­ла вагітність.

Якщо ж запліднення не відбулося, то яйцеклітина гине, зниження рівня гормонів викликає відторження поверх­невого шару слизової оболонки матки (ендометрію), су­дини розриваються і виникає кровотеча. Після цього слизова оболо­нка відновлюється, далі знову поступово починає рясніти, розроста­тися, збагачуватися мережею капілярів - і так до наступної менстру­ації.

Інтервал від першого дня появи кров'яних виділень із ста­тевих органів, тобто менструації, до першого дня наступної мен­струації називають менструальним циклом.Найчастіше він три­ває 28 днів, рідше - 21-26-30-36 днів. Такі варіанти циклу вважаються нормальними. Більш короткі або подовжені цикли потребують об­стеження дівчини та поради лікаря. Менструації переважно трива­ють 3-4 дні. Середня кількість крововитрати індивідуальна і складає від 50 до 150 мл.

Як правило, протягом одного менструального циклу дозріває один фолікул, інші атезуються. Т.ч., в менструальному циклі розрізняють три фази:

- відносно безплідну ранню інфертильну, яка починається разом з менструацією;

- фертильну, яка поєднує дні овуляції та дні, що безпосередньо передують їй та дні зразу після овуляції;

- відносно безплідну пізню інфертильну.

У деяких випадках після першої в житті менструації встанов­люється нормальний менструальний цикл. Значно частіше перші кілька менструацій настають через різні певні проміжки часу (в два, три і більше місяців). Регулярний тип менструального циклу може встановлюватися протягом року.

Поява перших менструацій свідчить про те, що в яєчниках вже дозріває статева жіноча клітина, і що може наступати вагітність.